Рішення № 44211804, 12.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/24/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015 Справа № 908/1126/15-г

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108)

до відповідача Державного підприємства "Дзержинськвугілля" (85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, 19)

про стягнення 8930, 00 грн. штрафу

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Хлабистін Д.М., довіреність №26 від 01.01.2015 р.;

від відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

23.02.2015 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ (далі за текстом скорочено - ДП "Придніпровська залізниця") з позовною заявою до Державного підприємства "Дзержинськвугілля", Донецька область, м. Дзержинськ (ДП "Дзержинськвугілля") про стягнення 8930, 00 грн. штрафу за неправильно визначену масу вантажу.

Статтею 1 Закону України від 12.08.2014 р. № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов'язано забезпечити розгляд: господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції на підставі ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

У відповідності до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Згідно Витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ від 23.02.2015 р. справу № 908/1126/15-г призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1126/15-г, справі № 908/1126/15-г присвоєно номер провадження 4/24/15, судове засідання призначено на 18.03.2015 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Ухвалою суду від 18.03.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався 12.05.2015р.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 12.05.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судове засідання 12.05.2015 р. представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

12.05.2015р. на електрону адресу суду від відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший термін, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника відповідача.

Клопотання відповідача відхиляється судом, оскільки, відповідно до приписів ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З урахуванням того, що ухвалою від 15.04.2015р. судом процесуальний строк вирішення спору було продовжено до 12.05.2015р., суд не має можливості відкласти розгляд справи, тому клопотання відповідача відхиляється.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

У судовому засіданні 18.03.2015р. відповідач проти позову заперечив, в підтвердження чого надав письмовий відзив, в якому пояснив наступне. Станцією відправлення - Кривий Торець Донецької залізниці - вантаж прийнятий разом із супровідними документами для перевезення без зауважень. Наголошує на тому, що підприємство було запізно повідомлене про факт неправильного зазначення маси вантажу, у зв'язку з чим відповідач не мав можливості з'ясувати усі обставини виниклої ситуації та прийняти участь у її вирішенні, тобто ДП "Дзержинськвугілля" лишили права на захист своїх інтересів. Зазначає, що оскільки при перевірці ваги вагонів, здійснених ДП «Придніпровська залізниця», на станції Нижньодніпровськ - вузол Придніпровської залізниці представник ДП «Дзержинсквугілля» присутнім не був, про складання комерційного акту щодо виявлення надлишкової маси у вагоні ДП «Дзержинськвугілля» повідомлене не було, то сам факт проведення перевірки ваги вагонів, підстави для складання комерційного акту, та встановлення факту надлишкової ваги у вагоні №68615822, є сумнівними та не підтверджені жодними доказами. Також, комерційний акт РА № 004754/428 від 28.08.2014 року не відповідає вимогам діючого законодавства. В порушення вищезазначених норм ДП «Придніпровська залізниця» при складанні комерційного акту РА № 004754/428 від 28.08.2014 року: у графі 5 накладної відомості про складання акту відсутні, розділ «Є» комерційного акту не заповнений, підписи уповноважених осіб станції призначення вантажу відсутні, на станції призначення вантаж видано без перевірки. Також позивачем порушено вимоги щодо складання акту загальної форми № 1213 від 28.08.2014 року, оскільки даний акт не скріплений печаткою, а також під сумнів потрапляє факт щодо додержання вимог про необхідність зшиття даного акту у книжку з послідовною нумерацією. Зазначені обставини, за твердженням відповідача, свідчать про недотримання позивачем порядку складання комерційного акту, відповідно, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовано наступними обставинами. У серпні 2014 р. зі станції Кривий Торець Донецької залізниці відповідач здійснив відправлення вантажу (вугілля кам'яне) групою вагонів згідно з накладною № 52159928 на станцію Красноармійськ Донецької залізниці. На станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України проведено перевірку маси вантажу в вагонах, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні № 68615822 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній № 52159928. У накладній № 52159928 у вагоні № 68615822 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 70200 кг, що на 1200 кг більше, ніж вказано у накладній. Контрольне переважування вагону проводилось на 150-тонних вагах, тобто таким же способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, про що було складено акт загальної форми № 1213 від 28.08.2014 р. та комерційний акт РА №004754/428 від 28.08.2014 року. У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній №52159928 маси вантажу, залізницею на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України нараховано штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, що становить за вагон №52159928 суму у розмірі 8930,00грн. (розмір провізної плати 1786,00 грн.). Обґрунтовуючи позов ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, позивач просить стягнути з відповідача штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 8930,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2014 року зі станції відправлення Кривий Торець Донецької залізниці на станцію Красноармійськ Донецької залізниці за залізничною накладною № 52159928 Державним підприємством "Дзержинськвугілля" у групі вагонів, в тому числі вагоні №68615822 було відправлено вантаж (вугілля кам'яне) масою 69000 кг., вантаж навантажений навалом. Правильність внесення відомостей в накладну підтвердив своїм підписом представник відправника. Провізна плата склала 1786,00 грн.

28.08.2014р. на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці здійснено контрольне перезважування вагону №68615822 та виявлено невідповідність маси вантажу з документами, за результатами перевірки складено акт загальної форми №1213.

Того ж дня, 28.08.2014р. на підставі акту загальної форми №1213 від 28.08.2014р. станцією Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці здійснено контрольне перезважування вантажу у вагоні №68615822 на 150-тонних вагонних вагах та встановлено, що відповідно до документа у вагоні №68615822 значиться тара - 20300 кг., нетто - 69000 кг. Фактично виявилось: у вагоні № 68615822 брутто - 90500 кг., тара - 20300 кг., нетто - 70200 кг., що більше ваги вказаної в документі на 1200 кг. За даними обставинами складено комерційний акт РА № №004754/428 від 28.08.2014р. В технічному та комерційному відношенні вагон справний, вагон без торцевих дверей, безлюковий, навантаження справне: нижче бортів на 20 см, без заглиблень, просипання вантажу немає.

Позивач звернувся до суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, про стягнення з відповідача штрафу в сумі 8930,00 грн. (5-ти кратна провізна плата) на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, нарахованого в зв'язку з невірним визначенням відповідачем маси вантажу.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Аналогічний припис містить ст. 307 ГК України.

Частиною 5 ст. 307 ГК України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. № 457 (надалі Статут) визначено, що Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Аналогічне викладено в Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. Згідно з п. 1.3 даних Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи.

Частинами 1, 2 ст. 24 Статуту визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 37 Статуту, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. Маса вантажів визначається відправником. Тип ваг указується у накладній.

Відповідно до додатку 3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що "маса вантажу визначена відправником" заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). Відповідно до п. 2.3 зазначених Правил, правильність внесених в перевізний документ відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

Як вбачається з залізничної накладної № 52159928, в графі 26 "Спосіб визначення маси" зазначено: "на вагонних вагах (150 т)", в графі 24 "Маса вантажу, визначена відправником" зазначено: "201000".

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. N 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Пунктом 1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. N 334, встановлено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458).

Згідно абзацу 3 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення затвер джених наказом МТУ від 21.11.2000 р. № 644 залізниця приймала вантаж до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його марку вання (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кілько сті. Таким чином працівник залізниці здійснивши візуальний огляд вагону не міг визначити масу вантажу при відправці без зважування. Залізниця не приймала участі у зважуванні вантажу, за правильність внесе них даних до залізничної накладної відповідальність згідно п. 2 Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом МТУ від 21.11.2000 р. № 644 зі змінами та доповненнями несе вантажовідправник, за виключенням тих випадків коли залізниця за заявою вантажовідправника та після проведення відповідної оплати приймає участь у зважуванні ван тажу.

Як свідчать матеріали справи, 28.08.2014р. комерційним актом РА №004754/428 засвідчено невідповідність маси вантажу на 1200 кг. даним, зазначеним відповідачем у залізничній накладній № 52159928.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. № 04-5/225 у застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Вивчивши та оцінивши комерційний акт РА №004754/428 від 28.08.2014р., суд вважає його таким, що складений відповідно до вимог, які ставляться до його складання.

Заперечення відповідача стосовно того, що комерційний акт РА №004754/428 від 28.08.2014р. складено позивачем з порушенням вимог діючого законодавства суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається з зазначеного акту, який долучений до справи за клопотанням позивача (вх. 09-06/21219 від 12.05.2015р.) у розділі «Є» є підписи уповноважених осіб станції призначення вантажу та зроблено відповідний запис.

Зважування вантажу, згідно з накладною № 52159928, здійснювалося відповідачем на вагонних вагах (150 т). У комерційному акті РА №004754/428 від 28.08.2014р. зазначено, що переважування було здійснено на 150-тонних тензометричних вагах, тобто таким самим способом, як і при завантаженні вантажу.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про невірне зазначення відповідачем у залізничній накладній № 52159928 маси вантажу.

Згідно розрахунку позивача штраф за невірно зазначену масу вантажу у накладній №52159928 на вагон № 68615822 складає суму 89300,00 грн. (1786,00 (провізна плата, грн.) х 5 =89300,00 грн. штраф).

Таким чином, розрахунок штрафу позивачем здійснено вірно, а вимоги про його стягнення, на підставі зазначеного вище, суд визнає обґрунтованими та доведеними.

Суд також зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку позивача повідомляти відповідача про факт невідповідності маси вантажу перевізним документам. Інші заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.

Крім того, 12.05.2015р. представником позивачаподано клопотання про стягнення витрат на відрядження представника позивача на підставі ст. 44 ГПК України.

Згідно до ст. 44 ГПК України до судових витрат, у тому числі, відносяться інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду Укаїни "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7, до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Позивачем надано до господарського суду докази понесення позивачем витрат на суму 108,29грн., а саме: копії Квитка ПАТ "Запоріжавтотранс" № АЛ 31027 від 15.04.2015р. та Квитка ПАТ "ДОПАС" від 15.04.2015р. внаслідок явки представника позивача до судового засідання.

Таким чином суд задовольняє клопотання позивача шляхом стягнення суми 108,29грн. витрат, пов'язаних з явкою представника, з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ до Державного підприємства "Дзержинськвугілля", Донецька область, м. Дзержинськ задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Дзержинськвугілля" (85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень) 8 930 (вісім тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 00 коп. штрафу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору та 108 (сто вісім) грн. 29 коп. витрат на відрядження представника. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "15" травня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.