Постанова № 44211156, 18.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 травня 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/5706/15

за позовом

Комунальне підприємство "Київський метрополітен"

до

Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва

про

визнання протиправним та скасування рішення

Суддя: О.В.Кротюк

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення № 184 від 11.03.2015 про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема, п.5 ч.9 ст.106 вказаного Закону, втратили чинність на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва.

Головним спеціалістом УПФУ в Солом’янському районі міста Києва було складено Акт №184 від 11.03.21015 про виявлені факту неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою, або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки визначені законодавством. На підставі вказаного акту, відповідачем прийнято оскаржуване рішення.

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» - вважає рішення №184 від 11.03.2015 незаконним та просить його скасувати.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 частини другої статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (в редакції статті Закону яка була чинною до 01.01.2011 року) закріплено обов'язок позивача як страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими пенсійним фондом.

Згідно з пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058-ІУ (у редакції Закону, що була чинною до 01.01.2011) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян., а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 9 ст. 106).

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність частини 1-9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

При прийнятті 11.03.2015 оскаржуваного рішення про застосування до платника внесків штрафних санкцій на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV відповідач не врахував, що норма Закону, яка регламентує відповідальність за вчинене правопорушення втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Посилання відповідача на норму абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналіз змісту пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-УІ спростовує доводи відповідача, оскільки вказана норма передбачає вчинення органами Пенсійного фонду стягнення заборгованості із сплати страхових внесків із застосуванням штрафних санкцій і нарахуванням пені за несвоєчасну сплату страхових внесків та/або за неповне і несвоєчасне перерахування сум страхових внесків, а також заборгованість по сплаті штрафних санкцій і пені, що нараховані саме до 1 січня 2011 року.

При цьому, дія наведених положень не застосовується до правовідносин, які виникли у зв'язку з іншими порушеннями платником внесків вимог Закону №1058-ІУ, зокрема, за подання платником внесків недостовірних відомостей за період до 01.01.2011 року.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 4 лютого 2014 року у справі №21-458а13.

Відповідно до ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом..

Відтак, враховуючи встановлені під час розгляду даної справи обставини, а також керуючись позицією Верховного Суду України, суд прийшов до висновку про безпідставність нарахування у 2015 році Комунальному підприємству «Київський метрополітен» на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону N 1058-IV штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей з 2004 – 2007 рр., що в свою чергу свідчить про протиправність спірного рішення про застосування штрафних санкцій.

Інші доводи та заперечення не спростовують встановлено вище судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва від 11.03.2015 №184 про застосування до Комунального підприємства «Київський метрополітен» фінансових санкцій у розмірі 340,00 грн. за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку

Судові витрати в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. присудити на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, проспект Перемоги,35, код ЄДРПОУ 03328913) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк