Постанова № 44210980, 30.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2015 року № 826/20892/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до публічного акціонерного товариства «Коровай» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - позивач) до публічного акціонерного товариства «Коровай» (далі - відповідач, ПАТ «Коровай») про стягнення податкового боргу з рахунків у банках платника податків в розмірі 39 762,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість по орендній платі за земельні ділянки внаслідок несплати в установлений законодавством строк грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податку в деклараціях за 2013 - 2014 роки, які є узгодженими з дати їх подання.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПАТ «Коровай» (код ЄДРПОУ 00381350) зареєстроване Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією 01.02.1995 року за №13821050010001482.

ПАТ «Коровай» взято на облік як платника податків в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.12.2005 року.

Також, ПАТ «Коровай» взяте на податковий облік в Старобільській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області платником податків плати за землю.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу декларації з плати за землю за 2013, 2014 роки, в яких самостійно визначено плату за землю з щомісячним податковим зобов'язанням в сумі 3221,15 грн.

Однак, відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з плати за землю не сплачені в установленому порядку, що призвело до виникнення у відповідача податкового боргу, про що свідчить зворотній бік облікової картки платника податків, довідка про заборгованість орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 39 676,39 грн., також нарахована пеня в розмірі 85,76 грн.

Таким чином, відповідно облікових даних Старобільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області відповідач станом на момент подачі позовної заяви має заборгованість з орендної плати в загальній сумі 39 762,15 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 269 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.п14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Податкове зобов'язання щодо сплати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено з наявних доказів у справі, що відповідачем подано декларації з орендної плати за землю, відповідно до яких самостійно визначив суми податку, які повинні був сплатити в установлений законодавством строк, штрафні санкції нараховані відповідно до податкових повідомлень-рішень, які відповідачем не оскаржені.

Проте, станом на час звернення до суду з відповідним позовом, згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахувалася заборгованість перед бюджетом з плати за землю.

В силу вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Враховуючи те, що податкові зобов'язання, самостійно визначені відповідачем в поданих деклараціях є узгодженими з моменту їх подання, але не сплачені в повному обсязі у строк, визначений податковим законодавством, суд приходить до висновку про визнання таких податкових зобов'язань податковим боргом.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Однак, відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання зазначеної норми позивачем направлено на юридичну адресу відповідача податкову вимогу № 8 від 10.03.2014 року. Зазначена вимога була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана уповноваженою особою 15.03.2014 року.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення вважається дотриманою.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що податковим органом вжиті всі можливі заходи з погашення податкового боргу з відповідача, проте згідно облікової картки платника податку сума заборгованості не погашена.

В свою чергу, відповідачем не надано до суду належних доказів щодо сплати задекларованих ним сум орендної плати за землю за вищевказані періоди, як і не надано письмових заперечень проти позову у разі незгоди з позовними вимогами.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми заборгованості відповідачем не надано.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що те, що відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, не спростував тверджень позивача, у добровільному порядку кошти не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи і дослідженими доказами, та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих публічне акціонерне товариство «Коровай» (код ЄДРПОУ 00381350, адреса: м. Київ, Дарницький район, вул. Зрошувальна, буд.5 кв.204) в сумі 39 762 (тридцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 15 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко