Постанова № 44210895, 22.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2015 року № 826/5443/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту – відповідач) про:

- визнання протиправною та скасування постанови від 01.08.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору, винесену в межах виконавчого провадження №44147656;

- визнання протиправною та скасувати постанову від 01.08.2014р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, винесену в межах виконавчого провадження №44147656;

- стягнення з відповідача на користь позивача 9 096,64грн. сплаченого виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувані постанови, оскільки ним несвоєчасно відправлено позивачу постанову про відкриття виконавчого провадження, що не надало можливості підприємству виконати рішення суду в добровільному порядку, в строки, які встановлені державним виконавцем.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень проти позовних вимог до суду не надав.

У зв’язку з неприбуттям у судове засідання, призначене на 08.04.2015р. представника відповідача, суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Господарського суду міста Києва №910/23175/13 виданого 27.06.2014р. про стягнення з боржника (позивача) на користь ДП «Антонов» боргу у розмірі 989 466,41грн., державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві 24.07.2014р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №44147656, встановивши при цьому строк для виконання до 31.07.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи дана постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2014р. відправлена відповідачем на адресу ДП «Прогрес» 29.07.2014р.

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2014р. позивач отримав 11.08.2014р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до платіжного доручення №899 від 12.08.2014р. ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» сплачено борг за рішенням Господарського суду міста Києва згідно виконавчого провадження №44147656 від 24.07.2014р. у розмірі 989 466,41грн.

14 серпня 2014 року позивачем направлено на адресу Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві лист №28/738, яким позивач у зв’язку з повним погашенням боргу, просить направити постанову про закриття виконавчого провадження №44147656 та зняти арешт з усього майна підприємства.

Однак, 01.08.2014р. відповідачем прийняті постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 98 946,64грн. та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 150,00грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (із змінами та доповненнями, далі – Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою статті 2 Закону № 606 встановлено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Згідно частини першої статті 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону № 606 копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2014р. було направлено на адресу позивача лише 29.07.2014р., яка отримана останнім 11.08.2014р.

Таким чином, суд погоджується з думкою позивача, що останній був позбавлений можливості виконати рішення суду самостійно в строки, які встановлені державним виконавцем до 31.07.2014р.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 606 (станом на момент винесення спірних рішень) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» передбачено, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

З наведеної норми вбачається, що постанови про стягнення виконавчого збору є санкціями майнового характеру за невиконання рішення самостійно у строк, встановлений для його самостійного виконання.

Суд звертає увагу на те, що позивачем на наступний день після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження сплачено самостійно суму боргу у розмірі 989 466,41грн.

Отже, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.08.2014р. №44147656 винесена відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 606 (станом на момент винесення спірних рішень) витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

У зв’язку з тим, що позивач був позбавлений можливості виконати рішення суду самостійно в строки, встановлені державним виконавцем до 31.07.214р., суд приходить до висновку, що постанова від 01.08.2014р. №44147656 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій винесена неправомірно.

Крім того, слід зазначити, що відповідачем не надано доказів, які саме витрати ним були здійснені при проведенні виконавчих дій у ВП №44147656.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийняття ним постанов від 01.08.2014р. у ВП №44147656 про стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес».

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 01.08.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору №44147656.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 01.08.2014р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій №44147656.

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 35018577) на користь Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» (код ЄДРПОУ 05311609) суму 99 096,64грн. (дев’яносто дев’ять тисяч дев’яносто шість гривень, 64 копійки) сплаченого виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко