Ухвала суду № 44210791, 25.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

м. Київ

25 березня 2014 року № 826/6054/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної фінансової інспекції в місті Києві про виправлення описки у судовому рішенні в адміністративній справі за позовом державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» до Державної фінансової інспекції в місті Києві, за участю третіх осіб – Південної митниці, Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» про визнання протиправними та скасування вимог, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось державне підприємство «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» до Державної фінансової інспекції в місті Києві (далі - заявник), за участю третіх осіб – Південної митниці, Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» про визнання протиправними та скасування вимог.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2013 року позовні вимоги державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» задоволено повністю та зобов’язано відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2294,00 грн. на користь Державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» (код ЄДРПОУ 01069755) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної фінансової інспекції у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Представником Державної фінансової інспекції в місті Києві подано до суду заяву про виправлення описки у судовому рішенні.

В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що відповідно до п. 21 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів звільняються від сплати судового збору.

Також, посилається на ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати стягнути з Державного бюджету України. У зв’язку з викладеним, заявник просить виправити описку допущену в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2013 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст.169 КАС України, питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі якщо для внесення виправлень суд визнає за необхідне провести судове засідання за присутності осіб, які беруть участь у справі, ці особи повідомляються про день, час і місце засідання.

Розглянувши матеріали справи та подану заяву з доданими до неї документами, з урахуванням зазначених положень законодавства, суд дійшов до висновку про розгляд заяви в порядку письмового провадження та зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 3 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас, пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 встановлено, що безспірне списанім коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Питання щодо виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні регулює стаття 169 КАС України.

Так, згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

З приводу цього суд зазначає, що під поняттям описки слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Дослідивши зміст резолютивної частини постанови в частині стягнення на користь позивача витрат зі сплати судового збору, з урахуванням положень законодавства, суд не виявив арифметичних помилок або описок, у зв’язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення заяви Державної фінансової інспекції в місті Києві про виправлення описки у судовому рішенні.

Водночас, суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, зі встановлених обставин та виходячи зі змісту заяви, суд не вбачає підстав для внесення виправлень у судове рішення, а вимог щодо наявності обставин, які ускладнювали б виконання судового рішення до суду не заявлено, тому заява Державної фінансової інспекції в місті Києві про виправлення описки у судовому рішенні задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державної фінансової інспекції в місті Києві про виправлення описки у тексті постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2013 року – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.П. Шулежко