Рішення № 44206825, 07.05.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2398/15

Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Павлючук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за апеляційною скаргою Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 26 травня 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що працювала в Одеській регіональній службі державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на посаді провідного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності, звільнена з роботи наказом №76-к від 15 травня 2012 року на підставі статті 38 КЗпП України (з власної ініціативи). Посилаючись на не проведення повного розрахунку в день звільнення, фактичне зарахування 28 лютого 2014 року на картковий рахунок заборгованості з оплати тимчасової непрацездатності в сумі 169,90 грн., позивач на підставі статей 116, 117 КЗпП України просила після уточнення вимог стягнути з відповідача на свою користь за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 травня 2012 року по 28 лютого 2014 року середній заробіток в сумі 57 548,53 грн.(а.с.1-3).

Відповідач Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні позов не визнала (а.с.21-22).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року позов задоволено, стягнуто з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспортні на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 59 660,10 грн., в дохід держави судовий збір в сумі 596,60 грн.(а.с.88-90).

В апеляційній скарзі Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові з підстав пропущення тримісячного строку звернення до суду для вирішення трудового спору.

Неправильність рішення суду апелянт мотивував неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

ОСОБА_3 працювала в Одеській регіональній службі державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті з 2 червня 2008 року, наказом від 15 травня 2012 року №76-к звільнена з 26 квітня 2012 року з посади провідного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності апарату управління служби на підставі статті 38 КЗпП України (за власним бажанням) (а.с.78-84, 121).

У травні 2012 року ОСОБА_3 при звільненні було нараховано та виплачено:

середню заробітну плату за 10 днів за затримку розрахунку при звільненні за квітень в сумі 1 316,97 грн.; за чергову відпустку за серпень 2011 року в сумі 12,46 грн.; компенсацію за невикористану відпустку за 46 днів в сумі 4 973,89 грн.;

лікарняні за березень 2012 року з 19 березня 2012 року по 23 березня 2012 року за п'ять днів в сумі 810,25 грн.; лікарняні за квітень 2012 року з 18 квітня 2012 року по 22 квітня 2012 року за три дні в сумі 472,44 грн.;

лікарняні за рахунок Фонду соціального страхування ТВП за березень 2012 року з 24 березня 2012 року по 29 березня 2012 року за 4 дні в сумі 648,20 грн.; за березень 2012 року з 30 березня 2012 року по 31 березня 2012 року за 1 день в сумі 162,05 грн.; за квітень 2012 року з 1 квітня 2012 року по 17 квітня 2012 року за 11 днів в сумі 1 782,55 грн.; за квітень 2012 року з 23 квітня 2012 року по 26 квітня 2012 року за 4 дні в сумі 629,92 грн.;

всього нараховано 10 808,73 грн., виплачено при звільненні 6 155,27 грн. (без урахування податків та зборів в сумі 1 430,74 грн.) перерахуванням коштів на картковий рахунок 16 травня 2012 року, 2 678,01 грн. (без урахування податків та зборів в сумі 544,71 грн.) лікарняних за рахунок Фонду соціального страхування ТВП перерахуванням коштів на картковий рахунок 25 травня 2012 року (а.с.117-118).

У травні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до Територіальної державної інспекції з питань праці в Одеській області щодо порушення її прав Одеською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті в частині невиплати всіх належних сум при її звільненні з 26 квітня 2012 року (наказ від 15 травня 2012 року № 76-к) (а.с.5-6).

В порядку розгляду звернення ОСОБА_3 Територіальною державною інспекцією з питань праці в Одеській області у період з 12 по 15 листопада 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання Одеською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт №15-01-022/1715. Під час перевірки виявлено порушення вимог законодавства, а саме:

обчислення середньої заробітної плати для виплати ОСОБА_3 компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні проведено не виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передували звільненню, а за 12 календарних місяців з урахуванням місяця звільнення (п.2 розділу П постанови КМУ №100);

при звільненні ОСОБА_3 грошова компенсація за не використані дні щорічної відпустки нарахована не в повному обсязі з порушенням вимог п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року №100 (ст.83 КЗпП України);

нарахування грошової компенсації не в повному обсязі при звільненні ОСОБА_3 та нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності не в повному обсязі при звільненні ОСОБА_3 призвело до невиплати належних їй від установи сум на день перевірки (ч.1 ст.116 КЗпП України) (а.с.42-57).

В порядку усунення виявлених актом перевірки порушень Одеською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті здійснено:

перерахунок належних ОСОБА_3 сум при звільненні та платіжним дорученням №7 від 17 січня 2014 року перераховано ОСОБА_3 кошти в сумі 194,99 грн.(розрахунок при звільненні), кошти надійшли на картковий рахунок ОСОБА_3 20 січня 2014 року;

подано 21 січня 2014 року заявку-розрахунок до Одеської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати лікарняних, кошти з фонду надійшли на розрахунковий рахунок служби 31 січня 2014 року та платіжним дорученням №4 від 5 лютого 2014 року перераховано ОСОБА_3 в сумі 169,90 грн. (лікарняні за рахунок фонду), кошти надійшли на картковий рахунок ОСОБА_3 28 лютого 2014 року (а.с.7,8,128-130).

Згідно офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу, що викладено в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012, положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього Кодексу розуміються так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався (а.с.12).

ОСОБА_3 звільнена з 26 квітня 2012 року, наказ про звільненні від 15 травня 2012 року; при звільненні нараховано 10 808,73 грн., які виплачено 16 травня 2012 року та 25 травня 2012 року; перерахунок належних до виплати при звільненні сум та лікарняних проведено у січні 2014 року та виплачено 194,99 грн. 20 січня 2014 року і 169,90 грн. 28 лютого 2014 року.

ОСОБА_3 до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні звернулась 26 травня 2014 року. На час звернення до суду в сенсі офіційного тлумачення Конституційним Судом України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 положень статті 233 КЗпП України перебіг тримісячного строку відраховувався з 28 лютого 2014 року, тобто з дня надходження на рахунок ОСОБА_3 169,90 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дослідив обставини проведення з ОСОБА_3 розрахунку при звільненні та встановив, що остаточно виплата всіх сум, що належали працівнику при звільненні, була проведена 28 лютого 2014 року надходженням на картковий рахунок ОСОБА_3 169,90 грн. перерахунку по лікарняних. Суд дійшов правильного висновку про порушення у відношенні ОСОБА_3 вимог частини 1 статті 116 КЗпП України, періоду затримки розрахунку при звільненні з 16 травня 2012 року по 28 лютого 2014 року та настання передбаченої статтею 117 КЗпП України для відповідача відповідальності, яка полягає у виплаті працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав пропуску тримісячного строку звернення до суду безпідставні, оскільки перебіг тримісячного строку підлягає відрахуванню з 28 лютого 2014 року, тобто з дня надходження на картковий рахунок ОСОБА_3 169,90 грн. перерахунку по лікарняних, а не з 7 лютого 2014 року - дати надіслання службою ОСОБА_3 поштою листа від 7 лютого 2014 року за № 420 про проведення перерахунку належних при звільненні сум (а.с.7).

Поряд з цим, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з огляду на наступне.

Передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні передбачає виплату працівникові середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку. При нарахуванні виплати застосовується Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМ України від 8 лютого 1995 року № 100 (зі змінами та доповненнями), відповідно до пункту 2 якого середня заробітна плата обчислюється за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (а.с.133).

ОСОБА_3 звільнено з 26 квітня 2012 року, відтак, квітень місяць як місяць звільнення врахуванню не підлягає. У березні 2012 року ОСОБА_3 з 19 березня 2012 року по 31 березня 2012 року включно була на лікарняному, тобто не працювала в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Повними місяцями роботи, що передували звільненню, є січень та лютий 2012 року, у січні 2012 року за 20 робочих днів нараховано 2814,00 грн., у лютому 2012 року за 21 робочий день нараховано 2814,00 грн. (а.с.9,119,120). Середньоденна заробітна плата становить 137,26 грн. (2814,00 грн. за січень 2012 року + 2814,00 грн. за лютий 2012 року = 5628,00 грн. : 41 робочий день в січні-лютому 2012 року = 137,26 грн.).

ОСОБА_3 заявлено вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виходячи з середньоденної заробітної плати 131,69 грн., розрахованої службою з заробітної плати 2814,00 грн. за 21 робочий день лютого 2012 року та з 1400,30 грн. за 11 робочих днів березня 2012 року. Час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_3 визначила рівним 437 днів, починаючи з дня звільнення по день фактичного розрахунку як то 28 лютого 2014 року, та пред'явила вимогу про стягнення 57548,53 грн. (131,69 грн. середньоденної заробітної плати х 437 днів затримки = 57548,53 грн.). На протязі розгляду справи ОСОБА_3 розмір позовних вимог не змінювала (а.с.1-3).

Суд першої інстанції провів розрахунок, виходячи з середньоденної заробітної плати 131,69 грн., час затримки зазначив рівним 453 дням та, відповідно, присудив до стягнення 59660,10 грн. (131,69 грн. середньоденної заробітної плати х 453 дні затримки = 59660,10 грн.).

За таких обставин, доводи апелянта щодо задоволення вимог у розмірі більшому, ніж заявлено позивачем, обґрунтовані.

Крім того, колегія суддів вважає, що в даній конкретній справі відшкодування ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зменшенню з огляду на обставини справи, розмір спірної суми та її частки в проведеному при звільненні розрахунку, істотність цієї суми порівняно з середнім заробітком тощо.

Так, при звільненні нараховано та виплачено у травні 2012 року 10 808,73 грн.; питання неправильності розрахунку при звільненні ОСОБА_3 порушила через рік після звільнення шляхом звернення у травні 2013 року до Територіальної державної інспекції з питань праці в Одеській області, яка у період з 12 по 15 листопада 2013 року провела позапланову перевірку та вказала на порушення; на виконання акту інспекції Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті здійснила перерахунок належних до виплати при звільненні сум та лікарняних і, відповідно, провела 20 січня 2014 року до виплат при звільненні доплату в сумі 194,99 грн. та 28 лютого 2014 року до виплат лікарняних за рахунок Фонду доплату в сумі 169,90 грн.

ОСОБА_3, будучи бухгалтером, при отриманні в травні 2012 року розрахунку при звільненні не вказала на неправильність розрахунку, порушила це питання через рік, ініціювавши перевірку інспекції. Розмір спірної суми, як то 194,99 грн. виплат при звільненні та 169,90 грн. лікарняних, на яку ОСОБА_3 мала право, є незначною часткою в проведеному при звільненні розрахунку. Крім того, розмір спірної суми як то 194,99 грн. та 169,90 грн. у порівнянні з заявленим позивачем за час затримки розрахунку середнім заробітком в загальній сумі 57548,53грн. не є істотним та співмірним.

У сенсі правових позицій, викладених Верховним Судом України у постановах від 20 листопада 2013 року в справі № 6-114цс13, від 3 липня 2013 року в справі № 6-60цс13 та інших, правові підстави для зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку після звільнення працівника в справі за позовом ОСОБА_3 наявні, з огляду на спір про розмір належних до виплати сум після звільнення, з огляду на розмір спірної суми, на яку мала право ОСОБА_3, незначну частку цієї спірної суми в проведеному розрахунку, на неістотність цієї спірної суми у порівнянні з середнім заробітком та зважаючи на обставини конкретної справи (позивач - бухгалтер, питання про неправильність розрахунку ініціювала через рік, відповідач - бюджетна установа, при звільненні нарахував та виплатив кошти, перерахунок здійснив на виконання акту перевірки інспекції та виплатив) (а.с.134-139).

В останні повні місяці роботи заробітна плата ОСОБА_3 в місяць становила 2814,00 грн.

Виходячи з обставин справи, з відповідача на користь позивача в порядку передбаченої статтею 117 КЗпП України відповідальності за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню середній заробіток в сумі, рівній 2814,00 грн., що узгоджуватиметься з принципом розумності та співмірності.

Відповідно до положень статті 88 ЦПК України з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 243,60 грн., від сплати якого позивач при подачі позовної заяви була звільнена.

Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року - змінити.

Позов ОСОБА_3 до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (ідентифікаційний номер 00485993) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2 814 грн. 00 коп.

Стягнути з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (ідентифікаційний номер 00485993) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков