Рішення № 44206726, 16.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1293/15

Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Комаровської Н.В., Калараш А.А.

з участю секретаря Абалдової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2014 року,-

встановила:

08.08.2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що вона та її колишній чоловік ОСОБА_3 є власниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1 та нею замість відповідача сплачено грошові кошти за житлово-комунальні послуги та послуги з надання електроенергії, водопостачання та газопостачання.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2, вважаючи рішення незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, надала до суду апеляційну скаргу про скасування рішення з постановленням нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на недоведеність позову.

Колегія суддів не погоджується з думкою суду першої інстанції та вважає її помилковою.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення Київського районного суду міста Одеси від 09 липня 2003 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1 /а.с.9/.

Згідно з довідкою з місця мешкання про склад сім'ї та реєстрації за № 343 від 06 листопада 2014 року КП "ЖКС "Чорноморський", в квартирі за АДРЕСА_1 вищезазначеного будинку зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с.6/.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 особисто сплатила грошові кошти за послуги з електроенергії за відкритим на її ім'я особовим рахунком.

При цьому, не заслуговує на увагу судження суду першої інстанції про відмову у позові про стягнення коштів за сплачену електроенергію з підстав не зазначення у квитанціях ім"я та по батькові ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_2 сплачено за електроенергію, надану у квартиру АДРЕСА_1 3 146, 16 грн. /а.с.27-37/, за СДПД - 50 грн. /а.с.11/, за водопостачання - 60 грн. /а.с.12/.

Таким чином, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 1 628,08 грн. /3 146,16 грн. : 2 = 1 573, 08 грн.+ 25 грн.(50 грн.:2) + 30 грн. (60 грн. :2)/.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Між цим, позивачем не заявлено вимог про стягнення з відповідача на її користь суми, сплаченої в ПАО "Укртелеком", хоча квитанцію про оплату нею надано /а.с. 15/.

Крім цього, не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_2 в решті частині позову, оскільки з наданих нею квитанцій про сплату житлово-комунальних послуг та послуг з надання водопостачання, газопостачання вбачається, що платником є ОСОБА_3 /а.с.11-26/.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у достатньому обсязі не перевірив вказаних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, наданим доказам не дав належної правової оцінки в сукупності та їх взаємному зв"язку, належним чином не перевірив протиріччя та суперечності наданих сторонами доказів у справі, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 284, 60 грн. /162, 80 грн. - судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та 121,80 грн. - судовий збір за подачу апеляційної скарги/.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ст. 309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2014 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 628, 08 грн.

В решті частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 284, 60 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді Н.В.Комаровська

А.А.Калараш