Ухвала суду № 44204542, 18.05.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4964/15-ц

У х в а л а

"18" травня 2015 р. суддя Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б., розглянувши матеріали уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання, визнання квартири спільною сумісною власністю, усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про уточнення позовних вимог, в якій, окрім первинної вимоги, про усунення перешкод користування та вселення, просить про встановлення факту спільного проживання та визнання квартири спільною сумісною власністю.

Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що така не відповідає вимогам, встановленим п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», оскільки до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбаченихчастиною п'ятоюстатті 216,статтею 1212ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістомстатті 80,пункту 4частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятоюстатті 216 ЦК).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема за подання до суду позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у відповідності до вимог вищевказаного Закону.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року визначено, що у разі якщо позивач на підставічастини другоїстатті 31 ЦПК збільшив розмір позовних вимог, заявив нові вимоги або до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, у зв'язку з чим збільшилась ціна позову, він відповідно доабзацу другого частини другої статті 6 Закону № 3674-VI,частини третьоїстатті 80 ЦПК повинен сплатити до звернення до суду з відповідною заявою несплачену суму судового збору, розмір якого має відповідати ставкам, встановленим пунктом 1частини другоїстатті 4 Закону № 3674-VI. Якщо до цієї заяви не додано доказів такої доплати, заява залишається без руху на підставістатті 121 ЦПК України. У цьому випадку до відповідного звернення суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги (позовних вимог), якщо позивач у встановленому законом порядку не відмовився від неї.

Встановлено, що позивач не надав доказу про сплату судового збору та не зазначив підстав для звільнення від сплати такого.

Судовий збір сплачується в банк: ГУДКСУ у Львівській області, одержувач УДКСУ у Галицькому районі, розрахунковий рахунок №31212206700004, МФО825014, ЄДРПОУ 38007573, код класифікації доходів бюджету 22030001, код 37444255.

Керуючись ст.121 ЦПК України, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд -

у х в а л и в:

уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання, визнання квартири спільною сумісною власністю, усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків пять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Розяснити позивачу, що у випадку невиконання вимог, зазначених в ухвалі, уточнена позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві (ч.2 ст.121 ЦПК України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зубачик Н.Б.