Ухвала суду № 44204414, 13.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/954/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/809/15 Головуючий в 1-й інстанції

Єдиний унікальний №320/954/14-к Іваненко О.В.

Категорія: ст.115 ч.2 п.6 КК України Доповідач у 2-й інстанції

Прямілова Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Прямілової Н.С.

суддів Жовніренко В.П., Шаповал О.С.

при секретарі Торбач Ю.О.

за участю:

прокурора Стоматової В.П.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080140005993, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2014 року відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Коджером Печорського району республіки Комі Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить вирок скасувати, призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції, також скасувати ухвали про продовження строку тримання та звільнити його з-під варти, мотивуючи тим, що справа розглянута незаконним складом суду, крім того, вирок суду не підписано суддею Ковальовою Ю.В. Ставлячи питання про скасування вироку обвинувачений також посилається на неповноту судового розгляду, на те, що висновки суду обґрунтовані суперечливими доказами, але у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2014 року

ОСОБА_4 визнано винним та засуджено:

за ч.2 ст.187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч.4 ст.187 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за п.6 ч.2 ст.115 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 в вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишений без змін.

Строк відбування покарання обчислюється з 21.12.2013р.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурор підтримала апеляційну скаргу частково і просила вирок скасувати, призначивши новий судовий розгляд в суді першої інстанції, мотивуючи тим, що справа розглянута незаконним складом суду, але при цьому заперечувала проти зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого.

Вислухавши доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно вироку ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він 20.12.2013р., приблизно в 19 год. 30 хв., знаходячись в кухні АДРЕСА_2, у стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи, що у особи похилого віку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, є грошові кошти та інші матеріальні цінності, взяв зі столу в руку кухонний ніж і, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, наніс не менше 4 ударів ножем в живіт, ліву частину грудної клітини, в ліве вухо, в ліве передпліччя ОСОБА_5, чим заподіяв потерпілій тілесні ушкодження: колото-різану рану лівої біля вушної області, проникаючу в зовнішній слуховий прохід; різану рану лівого передпліччя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; сліпі колото-різані поранення грудної клітини і живота, проникаючі в ліву плевральну порожнину, з локалізацією шкірної рани на передній поверхні грудної клітки в проекції 4-го міжребір'я по середній ключичній лінії зліва і в області правої реберної дуги з пошкодженням по ходу ранових каналів серця і печінки, що ускладнилися розвитком гострої крововтрати, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Відразу ж після цього ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 300 грн., що знаходилися при потерпілій, а також заволодів її мобільним телефоном загальною вартістю 100 грн., який лежав на поверхні столу в коридорі вищевказаного будинку, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 400 грн.

Крім цього, 20.12.2013р., приблизно в 19 год. 30 хв., знаходячись в кухні АДРЕСА_2, ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння, в ході вчинення розбійного нападу, взяв зі столу в руку кухонний ніж, яким наніс не менше 4 ударів в живіт, ліву частину грудної клітини, в ліве вухо, в ліве передпліччя ОСОБА_5, чим заподіяв потерпілій такі тілесні ушкодження: колото-різану рану лівої біля вушної області, проникаючу в зовнішній слуховий прохід; різану рану лівого передпліччя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; сліпі колото-різані поранення грудної клітини і живота, проникаючі в ліву плевральну порожнину, з локалізацією шкірної рани на передній поверхні грудної клітки в проекції 4-го міжребір'я по середній ключичній лінії зліва і в області правої реберної дуги з пошкодженням по ходу ранових каналів серця і печінки, що ускладнилися розвитком гострої крововтрати, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Внаслідок чого настала смерть потерпілої на місці події, тим самим ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів вбив ОСОБА_5

Крім цього, 20.12.2013р., приблизно о 19 год. 35 хв., знаходячись в кухні АДРЕСА_2, ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи, що у ОСОБА_6 є грошові кошти, демонструючи ОСОБА_6 кухонний ніж, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я останнього, висловив ОСОБА_6 вимогу про негайну передачу грошових коштів, на що потерпілий, сприйнявши дії ОСОБА_4 як реальну погрозу власному життю та здоров'ю, повідомив нападнику місцезнаходження грошових коштів у будинку. Відразу ж після цього, ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, став шукати грошові кошти та матеріальні цінності у шафах АДРЕСА_2, а тим часом ОСОБА_6, рятуючись, покинув АДРЕСА_2 і повідомив про вчинений злочин правоохоронні органи.

Відповідно до положень ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи сторони захисту про незаконність судового рішення є обґрунтованими.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, тобто, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Однак суд першої інстанції залишив поза увагою зазначені вимоги закону.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.187 ч.2, 187 ч.4, 115 ч.2 п.6 КК України, тобто у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ст.314 ч.1 КПК України після отримання обвинувального акта суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Відповідно до ст.110 ч.ч.1-2 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення суду. Судове рішення приймається у формі ухвали, або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Відповідно до зазначених положень закону рішення суду, а саме ухвала про призначення підготовчого судового засідання повинно прийматися колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Однак всупереч положенням кримінального процесуального закону ухвала про призначення підготовчого судового засідання винесена суддею одноособово.

Згідно ч.3 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Відповідно до ч.2 ст.384 КПК України обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

З матеріалів провадження вбачається, що судом у підготовчому судовому засіданні було прийнято рішення про призначення судового розгляду судом присяжних, оскільки обвинуваченим було заявлено клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Провадження в суді присяжних регулюється положеннями § 2 глави 30 КПК України, якими суд й повинен був керуватися.

Так, відповідно до ст.385 КПК України у судове засідання викликаються присяжні у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Відповідно до ст.387 КПК України якщо після з'ясування наявності підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.

Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

Відповідно до ст.388 КПК України після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони складають присягу і займають місця, відведені їм головуючим.

Однак в порушення зазначених вимог закону в журнал судового засідання лише занесені прізвища присяжних у кількості семи осіб, які викликалися у судове засідання.

При цьому в матеріалах провадження не має будь-яких даних результатів відбору як основних, так і запасних присяжних. Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що присягу скалили не всі присяжні, а лише Івченко В.В., Столярова Т.М., Голубцова Л.В. і Семібратова К.В.

Відповідно до ст.387 КПК України не тільки основні, а й запасні присяжні повинні постійно перебувати під час судового засідання до ухвалення вироку. Запасні присяжні можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.

З матеріалів провадження вбачається, що судовий розгляд відбувався у різному складі присяжних, при цьому жодного разу судом не була постановлена ухвала про заміну вибулих основних присяжних запасними.

Крім того, з початку судового розгляду справи і до ухвалення вироку присяжні (основні і запасні) постійно не перебували у судових засіданнях, що суперечить положенням ст.ст.387, 390 КПК України.

Вищезазначені обставини свідчать, що судове рішення ухвалене некомпетентним судом, крім того, не підписане одним із суддів, тобто постановлене з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і тому не може вважитися законним, у зв'язку з чим відповідно до ст.ст.409, 412 КПК України підлягає скасуванню.

Оскільки підставою для скасування вироку є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону з правовими наслідками призначення нового розгляду в суді першої інстанції, то інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, підлягають перевірці при новому розгляді в суді першої інстанції.

З метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду і вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи обґрунтованість обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог ст.ст.177, 178, 183, 419 КПК України колегія суддів вбачає підстави для продовження строку тримання його під вартою.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2014 року відносно ОСОБА_4 скасувати.

Призначити новий розгляд у тому ж суді в іншому складі.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 11 липня 2015 року.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.С. Прямілова В.П. ЖовніренкоО.С. Шаповал