Рішення № 44203398, 14.05.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2361/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі :

головуючого судді - Микуляк П.П.

при секретарі - Остич Л.В.

за участю представника позивача ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» Матвійчук М.В.

представника відповідача МВ ДВС Ужгородського МРУЮ - Сухан М.М.

третьої особи ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль», від імені якого діє Закарпатська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль», до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_4, про зняття арешту з заставного майна,-

ВСТАНОВИВ :

ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», від імені якого діє Закарпатська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль», звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою мотивуючи її тим, що 15.02.2007 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №014/4041/81/31550, згідно якого останній отримав кредит в сумі 202 тис.грн., із сплатою 18% річних за його користування, строком до 14.02.2022 року. Окрім того, відповідно до додаткових угод №014/4041/82/31550-1 від 01.03.2007 р., №014/4041/82/31550-2 від 24.04.2007 р., №014/4041/82/31550-3 від 30.08.2007 р., №014/4041/82/31550-4 від 29.06.2010 р. до вказаного кредитного договору, ОСОБА_4 було надано додаткові кредитні кошти, загальний розмір яких на 29.06.2010 року становив 523351,97 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором та укладених до нього додаткових угод, 16.02.2007р. між Банком та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за №799, за яким Іпотекодавець передала Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 500 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, що належить їй на праві власності. У відповідності до договору про внесення змін до договору іпотеки від 30.08.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2129, в договір іпотеки внесено зміни та доповнення, в тому числі п. 1.2 договору доповнено ч.3, відповідно до якої «На земельній ділянці, яка є предметом іпотеки, розташований об'єкт незавершеного будівництва, який складається з житлового будинку готовністю 86%, який вказаний на плані літ. «А» та надвірних споруд - І-ІІ. Право власності на об'єкт незавершеного будівництва зареєстроване за ОСОБА_5 КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» Ужгородської міської ради за реєстраційним номером 17173604. Об'єкту незавершеного будівництв: надана нова поштова адреса: АДРЕСА_1.

Не маючи змоги належним чином виконувати свої зобов'язання по вказаному кредитному договору Позичальник ОСОБА_4 та Майновий поручитель ОСОБА_5 надали Банку згоду на добровільну реалізацію предмету іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредиту, яка станом на 25.02.2015 року за невиконаним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 02.07.2013 року по справі №308/767/13-ц складає: 940620,05 гри., з яких: 937179,05 грн. - сума боргу; 3441,00 грн. - судовий збір. Однак Іпотекодержатель не може використати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки міським відділом державної виконавчої службу було накладено арешт та заборону на відчуження майна, що є предмет іпотеки, зокрема: постановою державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про арешт майна та заборону на його відчуження від 16.02.2015 року по ВП №44398763 з примусового виконання виконавчого листа №308/767/13-ц, виданого 02.12.2013 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», боргу в розмірі 939125,37 грн. та судового збору в розмірі 3441,00 грн. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/4041/82/31550 від 15.02.2007 року у розмірі 939125,37грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 500 кв.м., надану для обслуговування житлового будинку; об'єкт незавершеного будівництва, який складається з житлового будинку 86% готовності під літерою «А» та надвірних споруд І-ІІ, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, шляхом продажу майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

19.02.2015 року вказане виконавче провадження №44398763 було завершено з підстав визначених п.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувачем не здійснено авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено Законом України «Про виконавче провадження», однак арешти накладені на майно, яке перебуває в іпотеці Банку не знято.

З метою відновлення та забезпечення прав та законних інтересів Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», зокрема, як Іпотекодержателя стосовно вищевказаного іпотечного майна, позивач просить зняти арешти з майна, яке згідно договору іпотеки від 16.02.2007р. зареєстрованого в реєстрі за №799 - є предметом забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/4041/81/31550 від 15.02.2007 р. та належить ОСОБА_5, а саме: з земельної ділянки площею 500 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 та розташованого на ній об'єкту незавершеного будівництва, що складається з житлового будинку готовністю 86%, який вказаний на плані літ. «А» та надвірних споруд - І-ІІ, які накладені міським відділом державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №44398763 від 16.02.2015 р.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» Матвійчук М.В. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Сухан М.М. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки в провадженні міського відділу державної виконавчої служби на даний час знаходяться ще два виконавчих провадження за якими боржником виступає ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Третя особа ОСОБА_4 та представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали та просили суд зняти арешт накладений постановою МВ ДВС Ужгородського МРУЮ в рамках виконавчого провадження ВП №44398763 від 16.02.2015 р. з нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 500 кв.м. та об'єкту незавершеного будівництва готовністю 86%, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та на праві власності належать ОСОБА_5

Представник третьої особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений, але подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого на підставі п. 1.3 Статуту є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №014/4041/81/31550, згідно якого останній отримав кредит в сумі 202 тис.грн., із сплатою 18% річних за його користування, строком до 14.02.2022 року.

Відповідно до додаткових угод №014/4041/82/31550-1 від 01.03.2007 р., №014/4041/82/31550-2 від 24.04.2007 р., №014/4041/82/31550-3 від 30.08.2007 р., №014/4041/82/31550-4 від 29.06.2010 р., укладених сторонами до в кредитного договору №014/4041/81/31550, ОСОБА_4 було надано додаткові кредитні кошти, загальний розмір яких на 29.06.2010 року становив 523351,97 грн.

В якості забезпечення виконання зобов'язань, що витікають з кредитного договору, 16.02.2007 р. між сторонами був укладений Договір іпотеки №PM-SME800/021/2006, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Смірновою С.М. та реєстраційний в реєстрі за №799. За умовам цього Договору Іпотекодавець ОСОБА_5 передала у іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 500 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1. Вказана земельна ділянка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2.

Згідно нотаріально посвідченого договору про внесення змін до договору іпотеки від 30.08.2007 р., зареєстрованого в реєстрі за №2129, в договір іпотеки було внесено зміни та доповнення, в тому числі п.1.2 Договору доповнено частиною 3, відповідно до якої «На земельній ділянці, яка є предметом іпотеки, розташований об'єкт незавершеного будівництва, що складається з житлового будинку готовністю 86%, який вказаний на плані літ. «А» та надвірних споруд - І-ІІ. Право власності на об'єкт незавершеного будівництва зареєстроване за ОСОБА_5 КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» Ужгородської міської ради за реєстраційним номером 17173604. Згідно з довідкою №1931, виданою 30.07.2007р. Управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, об'єкту незавершеного будівництв: надана нова поштова адреса: АДРЕСА_1. Дані обтяження Іпотекодержателем зареєстровано в Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ст.7 Закону).

В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з невиконанням Позичальником ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором №014/4041/81/31550 від 15.07.2007 року Банк звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором. 02.07.2013 року Ужгородським міськрайонним судом по справі №308/767/13-ц було винесено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», заборгованість у розмірі 939125,37 грн. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/4041/82/31550 від 15.02.2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 500 кв.м., надану для обслуговування житлового будинку, об'єкт незавершеного будівництва, який складається з житлового будинку 86% готовності під літерою «А» та надвірних споруд І-ІІ, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, шляхом продажу майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», сплачений судовий збір у розмірі 3441,00 грн.

На підставі даного судового рішення, що набрало законної сили, 02.12.2013 року судом був виданий виконавчий лист №308/767/13-ц, який стягувачем пред'явлений для примусового виконання до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції. Постановою державного виконавця від 16.02.2015 року, в рамках виконавчого провадження ВП №44398763 було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, зокрема на предмет іпотеки.

Постановою державного виконавця МВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 19.02.2015 року виконавчий лист №308/767/13-ц, виданий 02.12.2013 року був повернутий ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі п.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувач не здійснив авансування виконавчих дій.

Судом встановлено, що Позичальник ОСОБА_4 не маючи змоги належним чином виконувати свої зобов'язання по кредитному договору №014/4041/81/31550 від 15.07.2007 року та Майновий поручитель ОСОБА_4 надали Банку згоду на добровільну реалізацію предмету іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредиту, яка станом на 25.02.2015 року за невиконаним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 02.07.2013 року по справі №308/767/13-ц складає: 940620,05 грн., з яких: 937179,05 грн. - сума боргу; 3441,00 грн. - судовий збір. Тобто на сьогоднішній день між іпотекодержателем та позичальником досягнута домовленість про добровільний продаж предмета іпотеки в рахунок погашення боргу по кредиту. Однак Іпотекодержатель не може використати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки державною виконавчою службою при поверненні виконавчого документу не було знято арешт з предмету іпотеки, який накладено в рамках виконавчого провадження ВП №44398763 на підставі постанови від 16.02.2015 року.

Частиною 5 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що «у разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувана. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається».

Враховуючи в сукупності всі зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зняття арешту, накладеного МВ ДВС Ужгородського МРУЮ відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження ВП №44398763 від 16.02.2015 р., з нерухомого майна, що згідно договору іпотеки від 16.02.2007 р. перебуває в іпотеці ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» і є предметом забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/4041/81/31550 від 15.02.2007 року, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Суд не може погодитись з посиланнями представника відповідача МВ ДВС Ужгородського МРУЮ, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог наявність в провадженні органу державної виконавчої служби виконавчих проваджень за якими боржниками являються ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача -заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Тобто, у будь-якої іншої, відмінної від стягувача-іпотекодержателя особи (в даному випадку ПАТ «Райфайзен Банк Аваль») відсутні правові підстави для отримання задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна боржника, якщо така вартість є меншою за суму заборгованості боржника перед заставодержателем.

Згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 14, 60, 208, 209, 212,-215, 218, 294 ЦПК України, суд ,-

Р І Ш И В :

Позовну заяву - задовольнити.

Зняти арешт, накладений міським відділом державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження ВП №44398763 від 16.02.2015 р., з нерухомого майна - земельної ділянки площею 500 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 та розташованого на ній об'єкту незавершеного будівництва, що складається з житлового будинку готовністю 86%, який вказаний на плані літ. «А» та надвірних споруд - І-ІІ, що на праві власності належить ОСОБА_5, та згідно договору іпотеки від 16.02.2007 р. зареєстрованого в реєстрі за №799 перебувають в іпотеці Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» і є предметом забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/4041/81/31550 від 15.02.2007 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Микуляк П.П.