Ухвала суду № 44202094, 13.05.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/26468/14-ц Провадження № 22-ц/772/1367/2015Головуючий в суді першої інстанції Борисюк І. Е.Категорія 27Доповідач Рибчинський В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Вінницької області в складі:

головуючого: Рибчинського В.П.,

суддів: Берогового О.Ю., Панасюка О.С.,

при секретарі: Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" М.В. Мельникової Марини Володимирівни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2015 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

В грудні 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю б/н від 27.06.2012 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-B01/086/2008 від 03 червня 2008 року, укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4

Згідно кредитного договору ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США із строком повернення до 05.06.2023 року. Станом на 28.05.2014 року відповідачем допущена заборгованість в сумі 289 833,66 гривень, з яких 5 304,15 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 28.05.2014 року становить 62 329,59 гривень, 227 504,07 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору. Він в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути ПАТ «ОТП Банк» вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом.

В забезпечення своєчасного виконання зобов'язань по кредитному договору № ML-B01/086/2008 від 03 червня 2008 року ОСОБА_4 були укладені договір поруки № SR-B01/086/2008/1 від 03.06.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_6 і договір поруки № SR-B01/086/2008 від 03.06.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 Поручителі прийняли на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 його зобов'язання перед банком за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. За кредитним договором поручителі і боржник відповідають перед банком як солідарні боржники.

В зв'язку з викладеним просило суд стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 289 833,66 гривень., а також судовий збір у сумі 934,94 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2015 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по кредитному договору № ML-B01/086/2008 від 03.06.2008 року в розмірі 5 304,15 доларів США, що станом на 28.05.2014 року еквівалентно 62 329,59 гривень та пеню в розмірі 31 164,80 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в сумі 934,94 гривень. Судовий збір в сумі 1 963,39 гривень залишити за товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду представник "ОТП Факторинг Україна" - Мельникова М.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила зазначене рішення змінити та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Судові витрати покласти на ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2015 року відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03 червня 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № ML-B01/086/2008, згідно якого йому було надано кредит в сумі 50 000 доларів США із строком повернення до 05 червня 2023 року. Того ж дня були укладені й договір поруки № SR-B01/086/2008/1 від 03.06.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_6 і договір поруки № SR-B01/086/2008 від 03.06.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5, відповідно до яких поручителі зобов'язались відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 його зобов'язання перед банком за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань.

27 червня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/№, згідно умов якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-B01/086/2008від 03.06.2008 року.

Згідно довідки розрахунку загальна заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором № ML-B01/086/2008 станом на 28.05.2014 року становить 289 833,66 гривень, з яких 5 304,15 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 28.05.2014 року становить 62 329,59 гривень, 227 504,07 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору.

Доводи апелянта про те, що ним не було пропущено строку звернення з вимогою до поручителів в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України, не заслуговують на увагу з наступних підстав:

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту ч. 2 ст. 1050 ЦК України вбачається, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов'язку, відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. В разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники та поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 4.1 договорів поруки № SR-B01/086/2008/1 та № SR-B01/086/2008 від 03.06.2008 року передбачено, що ці договори набирає чинності з дати його підписання Сторонами (дата Договору) і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним Договором.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 23 травня 2012 року (справа № 6-33цс12), умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що боржник первинно взяв на себе зобов'язання повернути кредит з відповідними процентами в строк до 05 червня 2023 року, сплачуючи його частинами (щомісячними платежами) згідно в графіком платежів. Відтак, поряд із встановленням строку дії договору сторони встановили строки виконання окремих зобов'язань, зокрема внесення щомісячних платежів, а відповідно і строк виконання кожного окремого зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число, визначене графіком платежів (додаток №1 до кредитного договору).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок (ст.253 ЦК). За загальним правилом, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК).

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами щомісячно, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_4 вбачається, що останній платіж ним було здійснено 03.08.2011 року. Поряд з цим, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, в рахунок погашення кредиту було звернуто предмет іпотеки, а гроші отримані від його реалізації 21.08.2012 року направлені на погашення поточних щомісячних платежів в сумі 351 692,00 гривень.

Отже заборгованість у боржника виникла за період з 22.08.2012 року по 28.05.2014 року у зв'язку з несплатою ОСОБА_4 щомісячних платежів згідно графіку.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 17 вересня 2014 року (справа № 6-53цс14), виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України необхідно дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України. Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Таким чином, станом на момент звернення банку з позовною заявою до боржника та поручителів (10.12.2014 р.) договір поруки вважається припиненим, а тому і вимога позивача про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором є безпідставною.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог позивачв відповідає фактичним обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на вимогах чинного цивільного законодавства, що відповідно до положень ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" М.В. Мельникової Марини Володимирівни - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: В.П. Рибчинський

Судді: О.Ю. Береговий

О.С. Панасюк