Ухвала суду № 44201352, 07.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22-ц-/790/3244/15 Головуючий: 1 інстанції

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.

за участі секретарі - Єрьоменко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за представника - ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 05 березня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Петриченко Ольга Олександрівна про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між продавцями ОСОБА_2, ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_4, від 02 липня 2010року, зареєстрований в реєстрі за №1130 недійсним; стягнути з відповідача судовий збір.

Під час розгляду справи представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 було подано заяву, в якій представник просила забезпечити ініційований ОСОБА_2 позов шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05 березня 2015 року в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернулася на неї з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 151, ч. З ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Матеріали справи свідчать, що предметом спору по справі є квартири № 5 в будинку №69-А по пр. 50-річчя ВЛКСМ в м. Харкові.

Згідно ч. З ст. 152 ППК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляд заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з позовною заявою, позовним вимогам.

Приймаючи рішення про відмову у забезпеченні позову районний суд виходив із того, що в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які об'єктивні дані про власника квартири, відносно якої представник позивача просить забезпечити позов.

У судовому засідання суду апеляційної інстанції представник - ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не заперечувала того факту, що на даний час власником спірної квартири є не відповідач ОСОБА_4

Відповідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляд заяв про забезпечення позову» згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч. З ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог бо заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ні в суд першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції апелянтом не надано будь - яких матеріалів, які б свідчили, що власником квартири на теперішній час є відповідач.

Крім того, судова колегія вважає, що в даному випадку заявником не надано достатніх даних, в розумінні положень п. З ч. 1 ст. 151 ЦПК України, стосовно того, що відповідач у майбутньому може зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 312, 315. 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника - ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Московський районний суд м. Харкова від 05 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: