Постанова № 44200095, 18.05.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3845/15-п

Провадження №3/639/719/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Курила В.О., за участю: секретаря судового засідання Боровської М.І., прокурора - Мороко О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові адміністративний матеріал, який надійшов із прокуратури Ленінського району м. Харкова у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, який працював на посаді військового комісару Жовтневого обєднаного районного військового комісаріату м. Харкова, раніше не судимого, до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень не притягувався, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-5 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, відповідно до наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України №135 від 30.03.2012 року, призначений на посаду військового комісару Жовтневого об'єднаного районного військового комісаріату міста Харкова, має спеціальне звання - полковник.

Відповідно до ст.28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Згідно статті 30 Статуту, начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язання перевіряти їх виконання.

Статтею 58 Статуту визначено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, за забезпечення охорони державної таємниці, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за додержання принципів соціальної справедливості.

Відповідно до функціональних обов'язків Військового комісара Жовтневого ОРВК м. Харкова, ОСОБА_1 є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою: за бойову та мобілізаційну готовність військового комісаріату; за підготовку і успішне проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Жовтневого та Ленінського районів м. Харкова; за підготовку молоді до військової служби проведення призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом, на військову службу у військовому резерві.

Крім того, військовий комісар повинен: підтримувати військовий комісаріат у постійній готовності до проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів; здійснювати розробку планів з проведення мобілізації на території Жовтневого та Ленінського районів м. Харкова; керувати проведенням призову на військову службу та виконанням планових завдань по відбору і призову молоді на військову службу за контрактом у військові частини та підрозділи силових структур України; щомісячно і по закінченню певного періоду навчання проводити підсумки мобілізаційної підготовки і стану військової та виконавчої дисципліни.

Таким чином, ОСОБА_1, як військова посадова особа офіцерського складу Сухопутних військ Збройних Сил України, є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення відповідно до п.п.«г» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

13.11.2014 року о 09 год. 39 хв. до кабінету №14 військового комісару Жовтневого об'єднаного районного військового комісаріату м. Харкова територіального управління «Північ», що за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 13/15, прибув ОСОБА_2 з метою отримання військового квитка.

Під час знаходження в службовому кабінеті військового комісару, ОСОБА_2 пояснив ОСОБА_1, про необхідність отримання ним військового квитка, надання якого у нього вимагають за місцем працевлаштування для подальшої роботи. В ході бесіди ОСОБА_1 відмовив ОСОБА_2 у видачі військового квитка, пояснивши, що спочатку він направить відповідні матеріали до прокуратури для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності, а вже після цього буде вирішено питання щодо видачі військового квитка ОСОБА_2

В подальшому, на повторне прохання ОСОБА_2 з аналогічного приводу та вирішення питання без втручання прокуратури, ОСОБА_1 запропонував йому сплатити 3000 грн., на що ОСОБА_2 відповів, що такі умови він не може виконати, оскільки дана сума для нього зависока. Тоді ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2 сплатити скільки він зможе і вони узгодили суму в розмірі 1000 грн. та домовились, що ОСОБА_2 сплатить через банк грошові кошти в сумі 85 грн. та отримає довідку. Як пояснив ОСОБА_2, на той час військових квитків не було, тому він отримав довідку, яка видається замість військового квитку.

Згідно Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу, затвердженого Указом Президента України № 263/94 від 25.05.1994 року, військові квитки видають районні (міські) військові комісаріати під час призову громадян на військову службу, зарахування їх до військового навчального закладу, звільнення у запас або зняття з військового обліку за станом здоров'я.

13.11.2014 року о 12 год. 20 хв., знаходячись в службовому кабінеті військового комісару Жовтневого ОРВК м. Харкова територіального управління «Північ», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 13/15, ОСОБА_2 залишив у вказаному ОСОБА_1 місці (на краю стола), узгоджену суму у розмірі 1000 грн. в якості дарунка. Після цього, ОСОБА_2 залишив приміщення кабінету, а ОСОБА_1 підійшов до столу та забрав грошові кошти, які залишив ОСОБА_2

Також, під час проведення оперативно-розшукових заходів в рамках оперативно-розшукової справи №1014036 від 07.08.2014 року, за завданням УБОЗ ГУМВС України в Харківській області, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Харківської області Грошевої О.Ю. від 13.10.2014 року, проведено оперативно-розшукові заходи: аудіо-відео контроль особи у публічно недоступних місцях - службовому кабінеті №14 військового комісару Жовтневого ОРВК м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 13/15. Так, за наслідками проведення даних заходів зафіксовано розмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також момент передачі грошових коштів ОСОБА_1

Відповідно до п.п. «г», п.1 ч.1 ст.4 та п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» ОСОБА_1, як військовій посадовій особі Збройних Сил України, заборонено безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами.

Таким чином, ОСОБА_1, обіймаючи посаду військового комісару Жовтневого ОРВК м. Харкова, діючи умисно, достовірно знаючи про встановлену законом заборону щодо одержання дарунка, переслідуючи корисливу мету порушив її та одержав від ОСОБА_2 дарунок у вигляді грошових коштів в сумі 1000 гривень, в якості винагороди за сприяння в отриманні ОСОБА_2 військового квитку, а також за подальше приховування адміністративного правопорушення, тобто порушив вимоги п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та вчинив дії, які містять ознаки адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-5 КУпАП.

Постановою слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_3 від 20.04.2015 року, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження №42015220000000044 за вказаним фактом - закрито, у звязку з відсутністю діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно у листопаді 2014 року він отримав грошові кошти від ОСОБА_2, що вимушений був зробити через відсутність фінансування Збройних сил України, при цьому отримані гроші він витратив на придбання спеціальної форми (5 комплектів курток) для бійців, які воюють у зоні АТО. З пояснень ОСОБА_1 встановлено, що він вину у вчиненому діянні визнає добровільно, повністю підтверджує обставини вчинення правопорушення, у вчиненому щиро розкаюється.

Прокурор під час судового засідання зазначив, що вина особи у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення підтверджується наявними матеріалами, у звязку з чим він просить притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.172-5 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами, дослідженими та перевіреними судом, а саме: 1) змістом протоколу №4 від 20.04.2015 року про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, а також письмовими поясненнями ОСОБА_1 у протоколі (а.с.2-7); 2) протоколом допиту ОСОБА_1 від 07.04.2015 року та протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 05.02.2015 року, якими підтверджено факт передачі грошових коштів (а.с.9-12, 21-23); 3) протоколом про хід та результати оперативно-розшукового заходу із застосуванням технічних засобів, який тимчасово обмежує права та свободи громадян, в якому зафіксовано зміст розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; 4) копією постанови слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_3 від 20.04.2015 року про закриття кримінального провадження; 5) витягом з наказу першого заступника начальника Генерального штабу ЗСУ №135 від 30.03.2012 року про призначення ОСОБА_1 на посаду військового комісару Жовтневого об'єднаного районного військового комісаріату м. Харкова, а також його функціональними обов'язками (а.с.28-30).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, вчинив дії направлені на порушення встановленої законом заборони щодо одержання дарунка (пожертви), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-5 КУпАП (в редакції Закону, яка діяла на момент вчинення правопорушення).

Вивченням особи правопорушника встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді військового комісару Жовтневого обєднаного районного військового комісаріату м. Харкова, з 29.01.2015 року звільнений із займаної посади, одружений, має на утриманні матір пенсіонерку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є інвалідом ІІ групи, а також непрацездатну дружину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, має захворювання гіпертонічна хвороба ІІІ ступеня, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягався.

Згідно положень ст.34 КУпАП, до обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1, суд відносить щире каяття.

Відповідно до вимог ст.35 КУпАП обставини, які обтяжують відповідальність, судом не встановлені.

У відповідності до вимог ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення судом враховується характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи всі вищезазначені обставини суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції за ч.2 ст.172-5 КУпАП у вигляді штрафу із конфіскацією дарунка, що буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі ст.ст.4, 6, 8, 26 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» №3206-VI від 07.04.2011 року, керуючись вимогами ст.ст.245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-5 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, із конфіскацією дарунка - грошових коштів на суму 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУДКС України у Жовтневому районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999612, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, р/р отримувача 31215206700008, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень 54 коп.).

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Апеляційного суду Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя В.О. Курило