Вирок № 44199648, 19.03.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК 415/1273/15-к

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1-КП/199/15

19.03.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Дядько Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Нескородовій Г.А.,

прокурора Невечеря Є.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілій ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 23.12.2009 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки; 19.08.2011 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст.71 КК України приєднано частково не відбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 23.12.2009 року у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, 18 червня 2014 року звільнений від подальшого відбування покарання призначеного вироком Лисичанського міського суду Луганської області за ч.2 ст.185, 71 КК України у вигляді 3 років 06 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

29 листопада 2014 року приблизно о 15 годині ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав мобільний телефон «Nokia» модель 6700c-1 classic, вартістю 650 гривень, який належить ОСОБА_2, спричинивши майнову шкоду на вказану суму.

Наприкінці грудня 2014 року, більш точна дата та час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, таємно викрав мобільний телефон «Nokia 6233», вартістю 200 гривень, який належить ОСОБА_4, спричинивши майнову шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 від надання показань відмовився, на питання суду пояснив, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, визнав заподіяну ним шкоду, вибачився перед потерпілою ОСОБА_2 і пообіцяв відшкодувати обом потерпілим шкоду, в скоєному щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що дійсно обвинувачений викрав у її сина належний їй мобільний телефон. Вона бажає, щоб ОСОБА_3 відшкодував їй шкоду і на суворому покаранні останньому не наполягає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою провину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні, щодо до тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинувачений проти даного рішення суду не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілій ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненого повторно, доведені у повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно, за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, яки згідно до ст. 12 КК України відносяться до злочину середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, задовільно характеризується у побуті, не працює, вину визнав у повному обсязі.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України,суд визнає його щире каяття та визнання своєї провини.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України,є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість вчинених злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями ч.2 ст.185 КК України, разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, щиро розкаявся в скоєному, задовільно характеризується в побуті, зобов'язується відшкодувати шкоду, потерпіла ОСОБА_2 на суворому покаранні ОСОБА_3 не наполягає, тому суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і до нього слід застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п.3, 4 ч.1 ст.76 КК України, що буде необхіднім та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Потерпіли ОСОБА_2 і ОСОБА_4 з позовом про відшкодування шкоди не зверталися, що не позбавляє їх права звернення до суду в порядку цивільного судочинству.

Речових доказів по справі не має.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судово- товарознавчих експертиз в сумі 687,96 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) року.

На підставі ст.75 КК Українизвільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 687,96 грн. ( шістсот вісімдесят сім гривен ) 96 коп. за проведення судове товарознавчих експертиз, за наступними реквізитами (рахунок №31117115700051, код бюджетної класифікації 24060300, одержувач коштів УДКСУ м. Лисичанська, ідентифікаційний код 37800278, банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганській області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст.532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя Л.І.Дядько