Ухвала суду № 44197214, 20.04.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6093/15ц

Провадження № 2/201/1957/2015

УХВАЛА

20 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши заяву про забезпеченню позову ОСОБА_1 шляхом накладення тимчасової заборони будівництва до завершення розгляду справи та набранням законної сили рішення суду, у справі за позовом ОСОБА_1 до ЧСМП Строітель-П про визнання договору № 470 від 14.01.2015р., укладеного між ТОВ фірма Ферронік та ЧСМП Строітель П, незаконним та зобовязання ЧСМП Строітель-П його розірвати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ЧСМП Строітель-П про визнання договору № 470 від 14.01.2015р., укладеного між ТОВ фірма Ферронік та ЧСМП Строітель П, незаконним та зобовязання ЧСМП Строитель-П його розірвати.

20.04.2015р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про забезпеченню позову шляхом накладення тимчасової заборони будівництва до завершення розгляду справи та набранням законної сили рішення суду, в обґрунтування якої вказав, що в районі вулиці Жуковського 16-24 у м. Дніпропетровську проводиться незаконне будівництво, що підтверджується Класифікатором цільового використання землі, листами головного архітектурно-планувального управління, листом Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області та листом департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області. Вказав, що будівництво ведеться на дільниці, де просідає земля, вирито котлован, будівництво перешкоджає чисельній кількості населення. Будівництво здійснюється безперервно, витрати забудовника постійно збільшуються. Тому у разі задоволення позовної заяви знадобляться значні зусилля для приведення території у первинний стан, ліквідації незаконного будівництва, що значно ускладнить виконання рішення або взагалі унеможливить його виконання. Тому, просив накласти тимчасово заборону на будівництво в районі вул. Жуковського, 16-24 до закінчення розгляду справи та набранням законної сили рішення суду.

Одночасно в заяві про забезпечення позову позивач просить про звільнення його від сплати судових витрат з урахування його майнового становища.

Судом встановлено, що позивач дійсно на даний час має скрутний матеріальний стан, про що свідчать виписки з ощадної книжки, копія якою наявна в матеріалах справи. Крім того, позивач не працює, є пенсіонером, ніяких інших доходів не має.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 82 ЦПК України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

З огляду на те, що відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір за подачу заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 121грн. 80коп., що становить близько 1/8 частини від доходу позивача, то враховуючи його скрутне матеріальне становище, вважаю за можливе на підставі ст. 82 ЦПК України, звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору по вищевказаній цивільній справі.

Згідно із ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки ухвалою суду від 15.04.2015р. відкрито провадження у даній справі, суд розглядає дану заяву у відповідності до вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У поданій до суду заяві про забезпечення позову, заявник вказує на порушення відповідачем норм чинного законодавства в сфері будівництва, та цільового використання землі. Відомості з Класифікатору цільового використання землі, що містяться в листі від 10.04.2015р. Головного архітектурно-планувального управління та листа від 01.04.2015р. Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області, в якому йдеться про те, що рішенням сесії Дніпропетровської міської ради від 24.04.2013р. ТОВ Фірма Ферронік поновлено договір оренди землі для проектування та будівництва, 25.02.2015р. надані містобудівні умови, у листі департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 10.04.2015 року йдеться про інформацію що до типу власності земельних ділянок та відомості що до повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, взагалі неможливо встановити обставини ведеться будівництво, на якій воно стадії. Крім того, доказів того, будівництво загрожує якимось позивачу та іншим особам обмежує його права на житло, не надано. Також не наведено, у чому полягає реальне побоювання, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений у заяві (зупинення будівництва), може у майбутньому утруднити чи унеможливить виконання рішення суду. Заявник посилається лише на те, що будівництво ведеться і невжиття заходів щодо заборони будівництва шкодить значній кількості людей, але не наводить підстав і не надає доказів щодо реальної загрози.

Варто зазначити, що заявник вже звертався із аналогічною заявою про забезпечення позову. Ухвалою суду від 15.04.2015р. йому відмовлено у задоволенні заяви, яку він не оскаржував. Наразі заявник знову звертається з таким же клопотанням в частині зупинення будівництва, знову не наводячи підстав і не надаючи доказів щодо реальної загрози.

З врахуванням викладеного, у заяві про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпеченню позову шляхом накладення тимчасової заборони будівництва до завершення розгляду справи та набранням законної сили рішення суду - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська до Адміністративного Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.С. Наумова