Рішення № 44197170, 14.04.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2437/15-ц

Провадження № 2/201/1385/2015

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

14 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

при секретарі Москалець М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, визначивши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого посилається на те, що 23.11.2007р. між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0312/1107/71-169 з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 30 000 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 23.11.2007р. укладено договір поруки № 0312/1107/71-169-П-1. 28.11.2012р. між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" укладено договір факторингу, відповідно до якого банк відступив свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації. 28.11. 2012р. між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відступив фактору - ТОВ "Кредитні ініціативи" право вимоги заборгованості за кредитними договорами, у т ч.ч. і за договором із відповідачем. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 06.02.2015р. виникла заборгованість в розмірі 1 430 742,45 грн. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в сумі 1 430 742,45 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, позов підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і постановити заочне рішення суду за правилами ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.11.2007р. між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0312/1107/71-169 з подальшим укладенням угод про внесення змін та доповнень, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 30 000 доларів США строком до 22.11.2029р. зі сплатою 12,5% річних за весь строк фактичного користування кредитом (а.с.5-9).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 23.11.2007р. укладено договір поруки № 0312/1107/71-169-П-1, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник (а.с.12).

28.11.2012р. між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником ВАТ "Сведбанк", та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено договір факторингу № 15, відповідно до якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками (а.с.15-28). 28.11.2012р. між ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, відповідно до якого клієнт відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах (а.с.29-38).

В зв'язку з неналежним виконанням боржником зобов'язань по кредитному договору, станом на 06.02.2015р. виникла заборгованість в сумі 1 430 742,45 грн. (а.с.56-59), яка складається з: заборгованість за кредитом - 29 534,43 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 683 148,50 грн.; заборгованість по відсотках - 23350,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 540 102,05 грн.; пеня - 11 527,48 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 207 491,90 грн.

Відповідачі повідомлялись про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, проте на сьогоднішній день заборгованість не погашена (а.с. 60).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із вимогами ст. 553 - 554 цього Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вищим судом відзначено, що договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Разом із тим, пред'явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов'язком банку чи іншої фінансової установи (ч. 1 ст. 543 ЦК).

Пунктом 9 даної Постанови визначено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена.

Таким чином, суд виходить з того, що ч. 1 ст. 554 ЦК України встановлена солідарна відповідальність боржника і поручителя у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, що передбачає право кредитора пред'явити позов за своїм вибором лише до боржника або лише до поручителя або одночасно до них обох.

Кредитор, скориставшись своїм правом, обрав спосіб захисту шляхом пред'явлення позову до поручителя, що відповідає вимогам закону і укладеного договору поруки, умови якого передбачають солідарну відповідальність позичальника і поручителя.

З урахуванням викладеного, враховуючи всі фактичні обставини справи, та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути солідарно за кредитним договором № 0312/1107/71-169 від 23.11.2007р. суму заборгованості станом на 06.02.2015р. в розмірі 1 430 742,45 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) при зверненні до суду з позовною заявою у розмірі 3 654 гривень.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1), на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (ЄДРПОУ 35326253, р/р 26507010332001) заборгованість за кредитним договором № 0312/1107/71-169 від 23 листопада 2007 року станом на 6 лютого 2015 року в розмірі 1 430 742,45 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 683 148,50 грн.; заборгованість по відсотках - 540 102,05 грн.; пеня - 207 491,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (ЄДРПОУ 35326253, р/р 26507010332001) судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.С. Наумова