Ухвала суду № 44194159, 18.05.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючий суддя: Хилевич С.В.

суддів: Собіна І.М., Оніпко О.В.

секретар судового засідання: Шептицька С.С.

за участі: позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського районного суду від 6 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод") про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Рівненського районного суду від 6 квітня 2015 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" ((далі - ЗАТ "Завод "Технопривод") правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод", далі - ПАТ "Завод "Технопривод") про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

На ухвалу суду позивачем подано апеляційну скаргу, де покликався на її незаконність та необґрунтованість, що полягає у порушенні норм процесуального права.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначав про невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам ст.ст. 10, 213 ЦПК України, п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України, а також про неврахування правил ст.ст. 115, 116 і 117 КЗпП України.

Спірні правовідносини виникли 26 грудня 2013 року з приводу невиплати 4 551, 06 гривень заробітної плати, про що існує судовий наказ Рівненського районного суду від 7 лютого 2014 року, а провадження у справі про банкрутство порушено господарським судом Рівненської області 12 березня 2015 року, тобто вже під час вирішення справи Рівненським районним судом, тому провадження у справі повинно бути закінчене саме в порядку цивільного судочинства.

Оскільки закриття провадження у справі виключає можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом, тому вважав, що це є перешкодою для захисту своїх прав у судовому порядку.

З цих підстав просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду.

У поданих запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ "Завод "Технопривод", вважаючи оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи ОСОБА_1, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції правильно виходив з того, що в зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про банкрутство вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди не підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Матеріалами справи встановлено, що з 14 червня 2011 року ОСОБА_1 прийнятий ЗАТ "Завод "Технопривод" на посаду начальника служби охорони праці. Наказом №123 від 25 грудня 2013 року звільнений з роботи за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України і на час його звільнення з ним не було проведено повного розрахунку при звільненні (а.с. 4).

7 лютого 2014 року судовим наказом Рівненського районного суду стягнуто на користь позивача із ЗАТ "Завод "Технопривод" 4 551, 06 гривень заборгованості з нарахованої та невиплаченої заробітної плати (а.с. 5).

Вважаючи, що невиплатою заборгованості по заробітній платі порушено його права на оплату праці, у грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ "Завод "Технопривод" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку і про відшкодування шкоди.

Постановою господарського суду Рівненської області від 12 березня 2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" (а.с. 40-41).

Частиною дев'ятою ст. 16 ГПК України встановлено виключну підсудність справ господарським судам і зазначено, що справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України вбачається, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у т.ч. стягнення заробітної плати.

Статтею 28 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином спростовуються доводи апеляційної скарги про недодержання при закритті провадження у справі місцевим судом норм процесуального і матеріального права.

Доводи ОСОБА_1 про перешкоджання у судовому захисті його суб'єктивних прав на плату праці на увагу не заслуговують, оскільки не забороняють звернутися до господарського суду Рівненської області за вирішенням спору про стягнення з ПАТ "Завод "Технопривод" середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку і відшкодування моральної шкоди.

Більше того, ПАТ "Завод "Технопривод" подано апеляційному суду копію адресованої 10 квітня 2015 року господарському суду Рівненської області заяви позивача про визнання конкурсних вимог у справі про банкрутство та ухвали цього ж суду від 15 квітня 2015 року про надання ОСОБА_1 строку для усунення недоліків зазначеної заяви.

Ці обставини в засіданні апеляційного суду визнав і сам позивач, пославшись на те, що судове засіданні господарського суду у справі за його заявою призначене на 20 травня 2015 року.

Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали з додержанням вимог закону є підставою для залишення її без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Рівненського районного суду від 6 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: