Рішення № 44194136, 13.05.2015, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/219/15-ц

Провадження №2/571/134/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 року. смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: судді одноособово Комзюк А.Ф., при секретарі Гордійчук Т.О., за участю представника позивачів ОСОБА_2, представника відповідача Шевчука І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державного підприємства «Клесівське лісове господарство» про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Державного підприємства «Клесівське лісове господарство» про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1

Позовні вимоги мотивують тим, що у 1998 році позивачі стали проживати в житловому будинку по АДРЕСА_1. Діти - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, також з моменту народження постійно проживають за вказаною адресою. Офіційно реєстрація місця проживання відбулася в 2004 році. Власником вказано будинку є відповідач, що підтверджується довідкою відповідача про перебування будинку на балансі та технічним паспортом на будинок. Так як позивачі володіють житловим будинком повних 16 років, в 2014 році вони вирішили оформити право власності на вказаний будинок. З вказаного приводу позивач ОСОБА_4 звернувся до відповідача. ДП «Клесівське лісове господарство» не заперечує проти визнання позивачів власниками майна, однак на даний час так і не вчинив конкретних дій по переоформленню майна.

Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років , набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, обставинами, які мають значення для справи є: законність об'єкту володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність.

Законність об'єкту володіння, а саме те, що він не є самовільним будівництвом та відповідає будівельно-технічним нормам, що підтверджується виготовленим КП «Рівненським ОБТІ» технічним паспортом на садибний індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 на ім'я відповідача, де зазначена площа будинку, опис основних конструктивних елементів будинку, інженерне обладнання, реєстровий номер.

Вказаним житловим будинком позивачі володіють добросовісно, адже набули прав на будинок без порушення закону та з відома відповідача. Будинком позивачі володіють відкрито, тобто не приховували факт знаходження будинку в їхньому володінні і цей факт був постійно відомим відповідачу.

Позивачі володіють даним будинком безперервно, а строк володіння є більшим ніж вказаний в ст. 344 ЦК України, а отже є достатнім для визнання права власності на майно за набувальною давністю.

Під час судового розгляду справи представник позивачів ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у заяві та доповнив, позивачі на законній правовій підставі набули права власності на вказаний будинок, із згоди власника проживають у будинку. ОСОБА_4 працював у ДП «Клесівське лісове господарство», даний будинок був наданий його сім'ї для проживання. Строк володіння будинком є безперервний, більше 10 років. Позивач ОСОБА_4 у 2014 році усно звертався до відповідача щодо оформлення права власності на спірний будинок у порядку приватизації, проте до цього часу вирішити питання щодо оформлення права власності не вдалося. Відповідач не заперечує проти визнання права власності на житловий будинок за позивачами та їхніми дітьми , однак жодних дій щодо оформлення не вчиняє, тому позивачі змушені звернутися до суду.

Просить позов задовольнити та визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 права власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1

Представник відповідача Шевчук І.І. позовні вимоги визнав та пояснив, що ДП «Клесівське лісове господарство» не заперечує проти задоволення позову. Будинок перебуває на балансі підприємства, але не є службовим житлом. На вселення у будинок позивачу ОСОБА_4 видавався ордер, вселення відбувалося з дозволу профкому підприємства. Оскільки у ДП «Клесівське лісове господарство» відсутній орган приватизації, оформити право власності за позивачами не є можливим. Просить позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.

ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: в АДРЕСА_1 з 7 травня 2004 року, ОСОБА_5 за зазначеною адресою зареєстрована з 7 липня 2004 року, що підтверджується копією паспортів (а.с.4-7).

З довідки Томашгородської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 22.12.2014 року вбачається, що сім'я позивачів проживає АДРЕСА_1, складається: ОСОБА_4 - голова домогосподарства, ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 - син (а.с. 13).

Свідок ОСОБА_8 дала показання, що у вказаному будинку проживала сім'я ОСОБА_9, який працював майстром Сехівської лісодільниці, та у 1998 році вибули у м.Рівне. Житловий будинок був зданий на баланс Томашгородської сільської ради згідно Чорнобильської програми. Потім у цьому будинку став проживати ОСОБА_4 із сім'єю, проживає у цьому будинку по даний час, що підтверджується відомостями по господарського обліку.

Згідно довідки №1650 від 22.12.2014 року, житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, рахується на балансі ДП «Клесівське лісове господарство», та не являється службовим житлом (а.с. 14).

Відповідно до довідки №86, виданої Томашгородською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області 19.03.2015 року, згідно погосподарської книги за 1996-2000 року №4 особовий рахунок НОМЕР_1 домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_9 - голова домогосподарства, вибули в м. Рівне у грудні 1998 року. Згідно погосподарської книги за 2001-2005 року №4 особовий рахунок НОМЕР_2 - голова домогосподарства ОСОБА_4, проживає в будинку з 1999 року, зареєстрований з 07.05.2004 року. Згідно погосподарської книги за 2006-2010 року №4 особовий рахунок НОМЕР_3 - голова домогосподарства ОСОБА_4. Згідно погосподарської книги за 2011-2015 року №6 особовий рахунок НОМЕР_4 - голова домогосподарства ОСОБА_4. Відомостей про право власності на будинок в Томашгородській сільській раді немає (а.с.22).

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності ДП «Клесівське лісове господарство», право власності зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Рокитнівською районною держнотканторою 18.01.2000 року №59, що підтверджується повідомленням КП «Рівненське ОБТІ» №123 від 04.03.2015 року та копією договору (а.с.15,31 ).

Згідно інформаційної довідки від 25.02.2015 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності щодо будинку АДРЕСА_1, відсутні (а.с.23).

З пояснень представників сторін встановлено, що під час роботи позивача ОСОБА_4 у Клесівському держлісгоспі його сім'ї було надано для проживання спірний житловий будинок, де позивачі із своїми дітьми проживають і зараз. Позивачі вселися у будинок з відома і згоди підприємства, на підставі ордеру. Тобто, позивачі фактично з 1999 року володіють спірним будинком. Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України зазначені обставини визнаються судом достовірними та такими, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено у наведеній нормі закону (особа заволоділа чужим майном). Позов про визнання права власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець, тобто особа, яка володіє майном по волі власника і завжди знає, хто є її власником. Тому виключається набуття права власності на майно, яке належить володільцю в силу певного титулу - оренди, найму, зберігання, оперативного управління, застави тощо. Такий володілець завжди знає похідний та обмежений характер свого права на майно, знає, що його право має певну підставу - право власності чи речове право іншої особи.

Відповідно до роз'яснень, даних в п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 7 лютого 2014 року, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Судом встановлено, що позивачі володіють спірним будинком у зв'язку з перебуванням ОСОБА_4 у трудових відносинах з відповідачем з дозволу роботодавця і їм відомо про те, що спірний будинок належав і належить ДП "Клесівське лісове господарство" на титульному праві власності.

Таким чином, враховуючи обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку підстав для застосування до даних правовідносин норм ст.344 ЦК України та визнання за позивачами та їх неповнолітніми дітьми права власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7, у задоволенні позовних вимог до Державного підприємства «Клесівське лісове господарство» про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рокитнівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області А.Ф.Комзюк

Повний текст рішення виготовлено 15 травня 2015 року.