Рішення № 44192699, 13.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/859/14 Головуючий у І інстанції Кухленко Д.С.Провадження № 22-ц/780/2620/15 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.Категорія 18 13.05.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

13 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Приходька К.П.,

суддів Березовенко Р.В., Голуб С.А.,

при секретарі: Лопатюк В.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2015 року за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02.04.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про застосування наслідків нікчемного правочину та повернення майна,

встановила:

у грудні 2014 року позивачка звернувся до суду з позовом до відповідачів про застосування наслідків нікчемного правочину та повернення майна.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 02.04.2014р. позов було задоволено, а саме застосовано наслідки нікчемного правочину - договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 від 16.05.2013р. Повернуто будинок АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_3

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03.06.2014 р. вказане рішення суду першої інстанції було скасовано і ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про застосування наслідків нікчемного правочину та повернення майна було відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 29.10.2014 р. рішення Апеляційного суду м. Києва від 03.06.2014 р. було скасовано, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02.04.2014р. залишено в силі.

26.12.2014р. до суду першої інстанції надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02.04.2014р.

Свою заяву ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що фактичним доказом існування нововиявленої обставини є те, що 22 грудня 2014 року Київською незалежною судово-експертною установою проведено експертне почеркознавче дослідження підпису, зображення якого містилось в електрографічній копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.04.2013 та надано висновок №1045.

У вказаному висновку зазначено, що підпис від імені ОСОБА_3, який покладено у рішення як доказ обізнаності ОСОБА_3 про існування і отримання ухвали Оболонського районного суду м. Києва про арешт майна, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Зазначені обставини існували на момент прийняття рішення, проте, про них стало відомо лише 22 грудня 2014р., тобто вже після прийняття рішення та набрання ним законної сили, яке слід переглянути. Зазначені обставини не могли бути раніше відомі заявнику ОСОБА_3, оскільки висновок був наданий кваліфікованими фахівцями експертної установи тільки в грудні 2014 року.

Посилаючись на викладені обставини, відповідач ОСОБА_3 в своїй заяві просив скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02.04.2014р. у даній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2015 року заяву задоволено.

Рішення Ірпінського міського суду від 02.04.2014 року, скасоване за нововиявленими обставинами і ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про застосування наслідків нікчемного правочину та повернення майна, відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2015 року, та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви. Зазначила, що рішення незаконне, ухвалене в результаті неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовувала тим, що висновок спеціаліста про те, що підпис від імені ОСОБА_3, який покладено у рішення як доказ обізнаності ОСОБА_3 про існування і отримання ухвали Оболонського районного суду м. Києва про арешт майна, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою, не є нововиявленою обставиною.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в 2013 році Оболонський районний суд м. Києва порушив провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Після винесення Оболонським районним судом м. Києва ухвали про забезпечення позову від 15.04.2013 року, ОСОБА_3 подарував спірний будинок АДРЕСА_1 своїй матері ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 16.05.2013 року під час дії арешту на зазначене майно.

07.10.2013 року Оболонським районним судом м. Києва винесено рішення по цивільній справі № 2/756/517/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, даним рішенням суд задовольнив вимоги позивача та стягнув із відповідача грошові кошти у розмірі 1 132 179 (один мільйон сто тридцять дві тисячі сто сімдесят дев'ять грн.) 19 коп., суму еквівалентну 130 000 доларів США.

20.04.2014 року Ірпінським міським судом Київської області було винесено рішення №367/859/2014 року за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про застосування наслідків нікчемного правочину та повернення майна, яким позов ОСОБА_2 задовольнили і суд вирішив застосувати наслідки нікчемного правочину та повернути майно (будинок АДРЕСА_1) у власність ОСОБА_3

03.06.2014 року Апеляційним судом Київської області винесено рішення яким рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02.04.2014 року скасовано, винесено нове, яким в позові ОСОБА_2 відмовлено.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ постановив ухвалу від 29.10.2014 року, яким рішення Апеляційного суду Київської області від 03.06.2014 року скасував, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02.04.2014 року залишив без змін.

Підставою для скасування рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02.04.2014 року, залишеного в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 29.10.2014 року, став висновок спеціаліста почеркознавчого дослідження № 1045 від 22.12.2014р., в якому вказано, що підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Виплачено за довіреністю», зображення якого міститься в електрографічній копії «Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» від 19.04.2013р., виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Проте даний висновок спеціаліста не є нововиявленою обставиною виходячи із наступного.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв»язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв»язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1,2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов»язки осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 5 зазначеної вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначено, що обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з»ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно п.7 вищезазначеної Постанови, обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Згідно з частиною третьою статті 60 ЦПК доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (ст.179 ЦПК).

ОСОБА_3, брав участь під час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції. Він подавав докази та наводив міркування з приводу всіх доказів, які знаходяться в матеріалах справи, на підставі яких суди виносили свої рішення, в тому числі і щодо повідомлення про вручення поштового відправлення.

Задовольняючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції лише досліджував один документ - висновок спеціаліста почеркознавчого дослідження № 1045 від 22.12.2014р.

Проте, під час розгляду даної справи по суті судами попередніх інстанцій також досліджувались факти того, що крім повідомлення про вручення поштового відправлення, представник ОСОБА_3 Шаповалова 13.05.2013 року, знайомилась з матеріалами справи №2605/17723/12 (провадження №2/756/517/13) про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів, і по якій була винесена ухвала від 15.04.2013 року про накладення арешту на будинок АДРЕСА_1.

Вищий спеціалізований суд України в своїй ухвалі від 29 жовтня 2014 року зазначив, що копію ухвали від 15 квітня 2013 року, про накладення арешту на спірний будинок, ОСОБА_3, отримав 15 квітня 2013 року (т.1 а.с.233, зворот).

Рекомендоване повідомлення, про вручення ОСОБА_3, поштового відправлення, ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року, досліджувалося судом першої інстанції при ухваленні судового рішення від 02 квітня 2014 року.

Таким чином, обставина, на яку посилається заявник, як на нововиявлену, не підпадає під перелік підстав, встановлених ст.361 ЦПК України, тому колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про перегляду рішення суду першої інстанції від 02.04.2014 року у зв»язку з нововиявленими обставинами.

За таких обставин рішення суду першої інстанції від 20 лютого 2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись: ст.ст.209,218,303,307,309,314,315 ЦПК України, колегія судів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2015 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02.04.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про застосування наслідків нікчемного правочину та повернення майна, відмовити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02.04.2014 року, залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді