Постанова № 44192558, 05.05.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3669/15-а

Провадження № 2-а/369/156/15

ПОСТАНОВА

іменем України

05.05.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Медвідь Н.О.

при секретарі Ткаченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, до Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись на те, що з 1999 року вони проживають та зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1.Спірна квартира була надана на сім»ю в складі трьох осіб: чоловік - ОСОБА_3, дружина - ОСОБА_1, син - ОСОБА_2. 31.12.2014 року відповідачем видано ордер на жиле приміщення 000907.

В грудні 2014 року вони звернулись з заявою до відповідача про передачу в приватну власність квартири АДРЕСА_1 в порядку приватизації житла.

Рішенням виконавчого комітету Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05.01.2015 було вирішено видати свідоцтво про право спільної часткової власності на спірну квартиру по 1/3 частині кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3.

Проте, Михайлівсько-Рубежівська сільська рада в особі сільського голови Рябчук М.М. відмовляється видати свідоцтво про право власності на квартиру та посилається на п.4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та нібито є інформація, що з 1992 року ОСОБА_1 проживала в с.Стара Буда Бородянського району Київської області, крім того відповідно до п.2 ст.2 зазначеного Закону для приватизації необхідна згода всіх мешканців.

Вважають такі дії відповідача є незаконними, а тому просили визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у видачі свідоцтва про право власності при приватизації квартири АДРЕСА_1. Зобов'язати відповідача видати їм свідоцтво про право спільної часткової власності на цю квартиру.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позов підтримали.

В частині позовних вимог ОСОБА_2 представник його просив залишити без розгляду.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про день слухання справи повідомлений належним чином двічі , причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши осіб, які приймають участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи, позов задовольняє з наступних підстав:

Судом встановлено, що з 1999 року позивач проживає та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1. Квартира була надана по на сім»ю в складі трьох осіб: чоловік - ОСОБА_3, дружина - ОСОБА_1, син - ОСОБА_2 на підставі наказу № 132 по радгоспу «Рубежівський» від 10.06.1996. 31.12.2014 відповідачем видано ордер № 000907 на спірну квартиру..

Рішенням органу приватизації виконавчого комітету Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05.01.2015 було вирішено видати свідоцтво про право спільної часткової власності на спірну квартиру по 1\3 частині кожному, але ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3.

Михайлівсько-Рубежівська сільська рада в особі сільського голови Рябчук М.М. відмовляється видати свідоцтво про право власності на квартиру с посиланням на п.4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» яким передбачено, що право на приватизацію квартир \будинків\ державного житлового фонду одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах, та як вбачається з листа сільського голови від 18.03.2015 за № 214 на ім.»я позивачки за наявною інформацією з 1992 року позивач постійно проживає в АДРЕСА_2,, що протирічить рішенню органу приватизації Виконавчого комітету Мих. Рубежівської сільської ради від 05.01.2015 , де чітко вказано, що сім»я позивача проживає за адресою спірної квартири.

Крім цього, посилаючись у відповіді на наявну інформацію про постійне проживання позивачів в с. Стара Буда, відповідач не зазначає звідки ця інформація, джерело цієї інформації.

Також посилання на п.2 ст.2 зазначеного Закону, що для приватизації необхідна згода всіх мешканців, також є необґрунтованими, оскільки вже є рішення органу приватизації від 05.01.2015 про видачу свідоцтва про право приватної спільної часткової власності сім»ї позивача, яке до даного часу є чинним.

За таких обставин, суд вважає дії відповідача незаконними, а обставини, на які відповідач посилаються, відмовляючи у видачі свідоцтва на спірну квартиру, не відповідають дійсності., оскільки позивач з сім»єю вселені в квартиру на законних підставах, з 1999 року зареєстровані , претензій до даного часу до позивача не було з боку відповідача, крім того сплачують всі необхідні комунальні послуги, що підтверджується довідкою за № 7 від 25.03.2015 комунального госпрозрахункового підприємства «Мислін»

Ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», на яку посилається відповідач, регулює безпосередньо порядок розрахунків при приватизації квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку, а п.2 ст.2 цього ж закону перераховує об»єкти, які не підлягають приватизації.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

На підставі ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків).

Згідно ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства). Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст.47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Це ж положення закріплено в ст.9 ЖК України, згідно якої ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно ст.. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією, чи бездіяльністю суб»єкта владних повноважень порушені її права свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись Законом України «Про приватизацію Державного житлового фонду» Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» ст.. ст.. 2, 4, 16, 17, 94, 104, 107, 160 КАС України суд , -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати незаконними дії Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності при приватизації квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати Михайлівсько-Рубежівську сільської ради Києво-Святошинського району Київської області видати ОСОБА_1 свідоцтво про право спільної часткової власності на квартиру загальною площею 36,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь ОСОБА_1 73 грн. 08 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: