Постанова № 44187907, 13.05.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1001/10/1770

13 травня 2010 року 11год. 02хв.м. Рівне

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Піддубна Л.П.

позивача: представник ОСОБА_2

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Державна податкова інспекція у м.Рівне до Товариство з обмеженою відповідальністю ЛТД "АЕК"

про стягнення заборгованості, -ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Рівне звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД "АЕК" заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 81681 (вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 79 коп.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача надала суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримала позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 81681грн. 79коп.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Про причини неявки суд не повідомив. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. А відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.

12.05.2010 року представником відповідача через Відділ документального забезпечення суду подано письмове клопотання, в якому він просить суд:

- залучити до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 міську Раду, оскільки саме рішенням ОСОБА_1 міської Ради та договору оренди земельної ділянки визначено обєкт та суму до оподаткування , що є предметом спору у даній адміністративній справі;

- витребувати у позивача - Державної податкової інспекції в м.Рівне копію договору оренди землі, на підставі якого здійснено нарахування земельного податку та акт приймання-передачі земельної ділянки ;

- витребувати у позивача розрахунок нарахованої пені та її підстави.

Відповідно до ч.2 ст.53 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.

Предметом позову по справі є стягнення з відповідача - ТОВ ЛТД "АЕК" узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю, яка виникла на підставі самостійно поданих відповідачем до податкового органу податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а не рішення ради, чи укладений з нею договір оренди. Відповідно, ОСОБА_1 міська Рада не являється стороною таких правовідносин, а отже і рішення у даній адміністративній справі не може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов'язки. З огляду на наведене, враховуючи думку осіб, які беруть участь у справі, вимоги ст.49, ст.51, ч.2 ст.53 КАС України, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про залучення до розгляду у даній адміністративній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 міської Ради.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. А частиною 1 ст.70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Заявлена до стягнення сума заборгованості ТОВ ЛТД "АЕК" зі сплати орендної плати за землю виникла на підставі поданих останнім до податкового органу податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, згідно яких платником самостійно визначено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відтак, договір оренди землі та акт приймання-передачі земельної ділянки не розцінюються судом, як належні докази по справі, оскільки вони жодним чином не можуть довести або ж спростувати обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача. З огляду на наведене, враховуючи думку осіб, які беруть участь у справі, вимоги ст.ст. 69, 70 КАС України, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про витребування у позивача копій документів.

Крім того, пп.16.1.1. п.16.1. ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. А згідно пп.16.4.1. п.16.4. ст.16 цього Закону, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Оскільки порядок нарахування пені та її розмір визначені нормами чинного законодавства, суд не вбачає доцільним витребовувати у позивача, відповідно до клопотання представника відповідача, розрахунок нарахованої пені та її підстави.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЛТД "АЕК" зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради народних депутатів 18.08.1995 р., свідоцтво про державну реєстрацію № 22579880 (а.с.12), включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14.04.2005 року, з присвоєнням ідентифікаційного коду 22579880 (а.с.9-11) та перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ в м. Рівне з 20.06.1997 року за № 040/0255 (а.с.6).

26.01.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю ЛТД "АЕК" подано до ДПІ в м. Рівне податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік за № 1371, згідно якої платником самостійно визначено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на вказаний календарний рік в сумі 346687,57 грн. (а.с.17).

Крім того, 10.02.2009 року відповідачем до податкового органу подано уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік за №11004/03, згідно якої платником самостійно визначено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на вказаний календарний рік в сумі 243643,21 грн., з урахуванням переплати, що виникла, у звязку з виправленням помилки в сумі 8587,03 грн. та суми зменшення орендної плати на поточний рік, у звязку із зменшенням податкових зобовязань за наслідками уточнень в розмірі 94457,33 грн. (а.с.18).

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 року встановлено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належать до загальнодержавних і справляються на всій території України. А згідно п.3 ч.1 ст.9 вказаного Закону, платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно ст.13 цього Закону, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній і комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 14 цього Закону встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Статтею 17 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористува-чами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи з норми вищевказаного Закону, відповідач повинен був сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Зазначене податкове зобов'язання, в силу вимог абз.2 п.5.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

За правилами п.1.3. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків, але не сплачене у встановлений строк, є податковим боргом.

Відповідач самостійно узгоджені суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності не сплачував.

Відповідно до пп.16.1.1. п.16.1. ст.16 Закону у України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Тому, несвоєчасна сплата відповідачем суми узгодженого податкового зобов'язання стала підставою до нарахування йому пені відповідно до пп.16.1.1. п.16.1. ст.16 цього Закону.

В силу положень пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, визнається сумою податкового боргу платника податків, і на таку суму, в порядку передбаченому п.6.2. ст.6 вказаного Закону, надсилаються податкові вимоги.

Позивачем для відповідача було надіслано першу податкову вимогу №1/1055 від 02.11.2009 року (а.с.19) та другу податкову вимогу №2/1207 від 03.12.2009 року (а.с.20), які на момент подання адміністративного позову не задоволені та останнім у встановленому законом порядку не оскаржувалися, а відтак є чинними та такими, що обґрунтовують факт узгодження недоїмки.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за землю з юридичних осіб перед бюджетом ним не погашена і, з урахуванням нарахованої пені в сумі 467,53грн.- становить 81681грн. 79коп.

Дані обставини стверджені поданими та дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком виникнення податкової заборгованості (а.с.4), копією довідку про відкриті рахунки відповідача в установах банків станом на 03.02.2010р. (а.с.5), копією довідки Головного управління статистики у Рівненській області, якою підтверджується правовий статус відповідача, як юридичної особи і його місцезнаходження (а.с.8), витягом з картки особового рахунку відповідача (а.с.13-16).

Оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України Про державну податкову службу в Україні №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.1.6 ст.1, пп.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, податковий борг платника податку, у разі відсутності добровільної сплати, підлягає стягненню з нього шляхом звернення стягнення на активи. Згідно з підпунктом 10.1.1 п. 10.1 ст.10 Закону, стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Згідно з пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України "Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД "АЕК" до місцевого бюджету м. Рівне на р/р 33212812700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 81681 (вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 79 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя < Підпис > ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 17.05.10р.