Ухвала суду № 44187388, 30.04.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Максименко О.Ю.

Доповідач - Коновалова ВюА.

Справа № 409/477/15-ц

Провадження № 22ц/782/144/15

УХВАЛА

Іменем України

30 квітня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів - Дронської І.О., Єрмакова Ю.В.

при секретарі: Коротенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області справу

за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машино - технологічна станція «Альянс»

на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машино - технологічна станція «Альянс» про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и л а:

В лютому 2015року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому, посилаючись на договір позики, укладений між сторонами, просив стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машино - технологічна станція «Альянс» на його користь кошти у сумі 2940239 грн. 50 коп.

Крім того, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на рахунок № 26004301013070, МФО 304665,ТВБВ № 10012/055 філії Луганського обласного управління АТ «Державний Ощадний Банк України», який належить відповідачу.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машино- технологічна станція «Альянс» на його користь кошти у сумі 3813447 грн. 10 коп., з яких 3484125 грн.70 коп. сума основного боргу, а 329321 грн.47 коп. - 3% річних від простроченої суми.

25 березня 2015 року на адресу суду надійшла ще одна заява про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на ліквідну сільськогосподарську техніку, самохідні машини (трактори, комбайни, автомобілі, які належать сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Машино- технологічна станція «Альянс» та знаходяться за адресою - Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, пров. Октябрьський, 7, а також заборонити до набрання чинності рішення суду засновникам підприємства у будь - який спосіб вчиняти будь-які дії, які направлені на відчуження ліквідної сільськогосподарської техніки, самохідних машин (трактори, комбайни, автомобілі, які належать сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Машино- технологічна станція «Альянс».

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2015 року заява про забезпечення позову від 25 березня 2015 року була задоволена. Суд наклав арешт та заборону на відчуження ліквідної сільськогосподарської техніки, самохідних машин (трактори, комбайни, автомобілі), які належать сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Машино-технологічна станція «Альянс» в межах заявлених позовних вимог на суму 3813447 грн. 10 коп.

Крім того, ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 27 березня 2015 року первісна заява про забезпечення позову була залишена без розгляду.

Не погодившись з ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2015 року, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Машино - технологічна станція «Альянс» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, при цьому в скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, надавши пояснення, аналогічні змісту апеляційної скарги.

Позивач та представник позивача доводи апеляційної скарги не визнали.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. А відповідно до ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися, як накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, так і забороною вчиняти певні дії чи встановленням обов'язку вчинити певні дії, а також іншими способами, передбаченими законом. Згідно з роз'ясненнями наданими у п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, відповідно до вимог ст. 210 ЦПК України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, повинна складатися з: вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог;

описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою; мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Як убачається із матеріалів справи, судом під час винесення ухвали від 25 березня 2015 року вказані вимоги закону в повній мірі виконані не були.

Постановляючи ухвалу від 25 березня 2015 року, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому суд вважав за необхідне накласти арешт та заборону на відчуження ліквідної сільськогосподарської техніки, самохідних машин (трактори, комбайни, автомобілі, які належать сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Машино - технологічна станція «Альянс», а оскільки види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами то забезпечення позову слід допустити в межах заявлених позовних вимог в сумі 3813447 грн. 10 коп.

Однак, при цьому ухвала суду не містить в собі обґрунтування того, чому суд дійшов висновку про те, що забезпечення позову має бути здійснено саме у такий спосіб, на якому наполягав позивач, оскільки, як убачається з тексту позовної заяви, ні ліквідна сільськогосподарська техніка, ні самохідні машини (трактори, комбайни, автомобілі), які належать сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Машино - технологічна станція «Альянс», не є предметом спору за заявленому по даній справі позовом. Більш того, в матеріалах справи відсутні будь - які дані про наявність у відповідача тієї техніки, на яку суд наклав арешт.

Не містить ухвала суду про забезпечення позову також обґрунтування того, чому суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Аналіз зазначених вище обставин в їх сукупності, свідчить про порушення суддею порядку, встановленого законом для вирішення даного питання, тому ухвалу суду слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про забезпечення позову у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 314-315, 151- 154 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машино - технологічна станція «Альянс» задовольнити частково.

Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: