Ухвала суду № 44187039, 13.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2015р. м. Київ К/800/576/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Міністерства оборони України до Державної виконавчої служби України (далі - ДВС України), третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та скасування постанов,

за касаційними скаргами Міністерства оборони України, ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року Міністерство оборони України звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, з врахуванням збільшених позовних вимог, просило:

визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо накладення штрафу на Міністерство оборони України у розмірі 680 грн;

скасувати постанову про накладення штрафу від 13 березня 2014 року ВП №41496182;

визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо накладення штрафу на Міністерство оборони України у розмірі 1360 грн;

скасувати постанову про накладення штрафу від 16 червня 2014 року ВП №41496182;

визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо стягнення виконавчого збору з Міністерства оборони України у розмірі 1360 грн;

скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 16 червня 2014 року ВП №41496182;

визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо звернення до правоохоронних органів з поданням про притягнення винних службових осіб Міністерства оборони України до кримінальної відповідальності;

скасувати подання про притягнення винних службових осіб Міністерства оборони України до кримінальної відповідальності від 18 червня 2014 року №Л-7681/5.-363/5;

визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №41496182 від 19 червня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року, позов задоволено частково.

Скасовано постанову ДВС України про накладення штрафу від 13 березня 2014 року ВП №41496182.

Скасовано постанову ДВС України про накладення штрафу від 16 червня 2014 року ВП №41496182.

Скасовано постанову ДВС України про стягнення виконавчого збору від 16 червня 2014 року ВП №41496182.

Визнано незаконною та скасовано постанову ДВС України про закінчення виконавчого провадження ВП № 41496182 від 19 червня 2014 року. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постановити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

ОСОБА_3 у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення в частині задоволення позовних вимог та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційних скарг з врахуванням наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 статті 11 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності дій державного виконавця під час прийняття оскаржуваних постанов, оскільки докази виконання позивачем рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року у справі №2а-16181/12/2670, яким зобов'язано Міністерство оборони України вжити заходи щодо забезпечення реалізації права ОСОБА_3 та його сім'ї на безоплатне житло для постійного проживання, були відсутні.

Разом з тим, прийшовши до вказаного висновку, суди правильно скасували постанови ДВС України про накладення штрафу від 13 березня 2014 року, від 16 червня 2014 року, постанову ДВС України про стягнення виконавчого збору від 16 червня 2014 року, постанову ДВС України про закінчення виконавчого провадження від 19 червня 2014 року, у зв'язку з тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2014 року скасовано рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року про часткове задоволення позову ОСОБА_3 та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні позову.

Крім того, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що безпідставним є посилання позивача на підтвердження протиправності дій відповідача щодо винесення оскаржуваних постанов, на те, що резолютивною частиною постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року у справі №2а-16181/12/2670 не встановлено конкретний спосіб та порядок її виконання, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Міністерство оборони України не зверталося до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Також, суди дійшли правомірного висновку, що відповідачем було направлено до Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві подання №Л-7681/5.-363/5 у межах повноважень та у спосіб, що визначені статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому питання щодо наявності поважних причин щодо невиконання рішення суду, що набрало законної сили, наявність/відсутність складу злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення), має вирішуватись у відповідному процесуальному порядку.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційні скарги Міністерства оборони України, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

В.І. Ємельянова

О.П. Стародуб