ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Нечуй Б.П.
Суддя-доповідач:Жизневська А.В.
УХВАЛА
іменем України
"13" травня 2015 р. Справа № 281/3090/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Жизневської А.В.
суддів: Котік Т.С.
Малахової Н.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "14" січня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату коштів ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 14 січня 2015 року позов задоволено. Визнано дії відповідачів протиправними. Зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації в Житомирській області провести донарахування ОСОБА_3 доплати до заробітної плати, передбаченої ч.1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту - Закон №796-ХІ) в розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року і подати розрахункові документи до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира (надалі - УПСЗН). Зобов'язано УПСЗН провести виплату ОСОБА_3 доплати до заробітної плати, передбаченої ч.1 ст. 39 Закону №796-ХІ за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року відповідно до розрахунків наданих територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Житомирській області. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації провести донарахування та виплату ОСОБА_3 недоплаченої щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст.37 Закону №796-ХІ в розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати щомісяця, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік" за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.
В апеляційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Управлінням праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області судове рішення не оскаржується, тому постанова в частині проведення перерахунку і виплати доплати згідно ст.37 Закону №796-ХІІ судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відноситься до категорії осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, працює в Лугинському районному суді Житомирської області, що розташований на території зони гарантованого добровільного відселення, в спірний період їй виплачувалась доплата до заробітної плати, передбачена ст.39 Закону №796-ХІІ, проте у розмірі, визначеному постановою КМУ.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом України № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст.39 Закону №796-ХІІ громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати, гарантованого відселення - дві мінімальні заробітні плати, посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Водночас сума, з якої здійснювався розрахунок виплати позивачу, передбаченої Законом № 796-XII, визначалася згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплат як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір такої доплати в твердій грошовій сумі.
Суд вірно зазначив, що в спірний період норма статті 39 Закону №796-ХІІ не скасована та не зупинена, а тому підлягає застосуванню.
Крім того, Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" у вказаний період не встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно приписів частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 26.07.1996 р. за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Згідно із п.5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм; пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.05, соціальні виплати, допомоги, передбачені за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб'єкти владних повноважень на основі законодавства.
Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.
До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінпраці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про отримані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.
Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних "видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку.
Таким чином, платником щомісячної доплати працюючій особі за роботу в зоні гарантованого добровільного відселення є Управління праці та соціального захисту населення, а фактично виплату проводить роботодавець.
Доводи апелянта щодо правомірності дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відтак, постанову прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "14" січня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.В. Жизневська
судді: Т.С. Котік
Н.М. Малахова
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира вул.Перемоги,55,м.Житомир,10014
Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області вул.Червона Гірка,21,смт.Лугини,Житомирська область,11301
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області майдан Соборний, 1,м.Житомир,10014
- ,
Судове рішення № 44186681, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 281/3090/14-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: