Ухвала суду № 44186334, 13.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4360/15 Справа № 203/1072/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Маймур Ф. Ф. Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

13 травня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Пономарь З.М.., Черненкової Л.А.,

при секретарі - Яловій Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 березня 2015 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (правонаступник Міністерство Юстиції України) за участю заінтересованої особи: публічного акціонерного товариства «Омега Банк» про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року заявник звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, посилаючись на те, що на підставі виконавчого листа № 203/1072/13-ц від 07 червня 2013 року постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. від 08 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості в сумі 28 751 953,46 грн.

Вважає, постанову про відкриття виконавчого провадження незаконною та такою, що порушує його права, оскільки як випливає із тексту постанови державного виконавця, рішення суду про стягнення заборгованості ухвалено на користь ПАТ «Сведбанк», а починаючи з 18 червня 2013 року стягувач змінив своє найменування на ПАТ «Омега Банк», а отже не міг бути стягувачем за вищезазначеним виконавчим листом на дату його видання та подання до органу виконавчої служби, на дату подання заяви про примусове виконання та на дату відкриття виконавчого провадження, оскільки належним кредитором з 18 червня 2013 року став АТ «Дельта Банк». Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 обґрунтовував підстави своєї скарги неналежним зазначенням стягувача, що унеможливлює виконання заявником рішення суду відповідно до постанови, оскільки особа не може бути примушена до виконання зобов'язань на користь неналежного кредитора на погашення не належного зобов'язання, тим більше не зобов'язаний виконувати його добровільно.

Просив визнати постанову про відкриття виконавчого провадження від 08 листопада 2013 року неправомірною та скасувати, поновити строк для подання скарги (а.с.1-4).

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 березня 2015 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено (а.с. 53-55).

В апеляційній скарзі заявник посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі виконавчого листа № 203/1072/13-ц від 07 червня 2013 року постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. від 08 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості в сумі 28 751 953,46 грн.

15 жовтня 2014 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. змінено назву сторони виконавчого провадження, а саме найменування ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Омега Банк» на підставі заяви представника стягувача, який повідомив про зміну свого найменування на ПАТ «Омега Банк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях ПАТ «Сведбанк» (а.с.6).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення та дії державного виконавця були прийняті та вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та в межах компетенції державного виконавця.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що стягувачем до ВДВС були подані належним чином оформлені виконавчі документи, у встановлений законом строк, а тому відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження згідно з ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Виходячи з вище наведеного, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 60, 212, 383-388 ЦПК України та ст.ст. 75, 79 Закону України «Про виконавче провадження» постановив законну та обґрунтовану ухвалу.

Апелянт вважає, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець порушив вимоги діючого законодавства, а саме ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», прийняв до виконання виконавчий лист, який не відповідає вимогам ст. 18 вказаного закону в частині зазначення неналежного стягувача.

Однак вищезазначені посилання спростовуються положеннями ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець, за наявності підтверджуючих документів, своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Колегією суддів не приймає до уваги вказаний довід апеляційної скарги, оскільки формальні міркування не можуть бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_3 про скасування ухвали суду не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки вони були предметом аналізу, перевірки та оцінки суду першої інстанції відповідно до ст. 212 ЦПК України, а тому на думку судової колегії, додаткової оцінки не потребують, і спростовуються матеріалами справи.

Оскільки висновки суду відповідають обставинам у справі та вимогам закону, а тому ухвалу суду необхідно залишити без змін відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

З.М. Пономарь

Л.А. Черненкова