Ухвала суду № 44185749, 13.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Справа: № 826/6716/14

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОБЕРЕК» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБЕРЕК» ( далі - позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві ( далі - відповідач ) про:

- визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки ТОВ «ОБЕРЕК» щодо документального підтвердження господарських операцій з придбання та реалізації товару за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.;

- зобов'язання відповідача відновити відомості в інформаційних базах даних податкової служби по звітності товариства, які були змінені через складання акту від 25.03.2014 р. № 892/26-55-22-01/38903753 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОБЕРЕК» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.;

- заборону відповідачу вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в акті від 25.03.2014 р. № 892/26-55-22-01/38903753 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОБЕРЕК» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.;

- заборону відповідачу використовувати інформацію, викладену в акті від 25.03.2014 р. № 892/26-55-22-01/38903753 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОБЕРЕК» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., зокрема, передавати та враховувати в результатах перевірок результати проведення зустрічної звірки, до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2015 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: зобов'язано відповідача вилучити з інформаційних ( електронних ) баз даних органів державної податкової служби України відомості, внесені на підставі акту від 25.03.2014 р. № 892/26-55-22-01/38903753 та відновити відомості в інформаційній ( електронній ) базі даних показники податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих позивачем, які були змінені на підставі акту від 25.03.2014 р. № 892/26-55-22-01/38903753.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні адміністративного позову, так як, на думку апелянта, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ОБЕРЕК» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

25.03.2014 р. відповідачем був складений акт № 892/26-55-22-01/38903753 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОБЕРЕК» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.».

На підставі висновків цього акту податковим органом в інформаційній ( електронній ) базі даних були здійсненні коригування показників податкової звітності ТОВ «ОБЕРЕК».

Задовольняючи адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційних ( електронних ) баз даних відомості, внесені на підставі акту від 25.03.2014 р. № 892/26-55-22-01/38903753 та відновити в ній показники податкової звітності позивача, які існували до такого коригування, суд першої інстанції виходив з того, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки є службовим документом органів податкової служби, однак, податковий орган не наділений повноваженнями здійснювати коригування показників податкової звітності платників податків до прийняття податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 ( далі - Порядок № 1232 ), Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації від 22.04.2011 р. № 236 ( далі - Наказ № 236 ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У п.п. 2, 3, 4 Порядку № 1232 передбачено, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Відповідно до п. 54.1, пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України регламентовано, що в разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно зі ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

У пп. 4.4 п. 4 Наказу № 236 закріплено, що в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що податковим законодавством регламентовано повноваження податкових органів проводити зустрічні звірки платників податків та складати акти при неможливості їх проведення.

Водночас, зустрічна звірка не є податковою перевіркою, за її результатами не приймається податкове повідомлення-рішення, а розбіжності, виявлені контролюючим органом під час її проведення та відображенні в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, не є належною правою підставою для внесення змін до автоматизованих інформаційних систем податкових органів.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає, що внесення змін податковим органом до показників податкової звітності позивача в електронній автоматизованій системі на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки суперечить приписам чинного податкового законодавства, зокрема ст. ст. 58, 73, 74 ПК України та пп. 4.4 п. 4 Наказу № 236.

Доводи апелянта про те, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної посадкової служби, зокрема, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків, колегія суддів вважає не обґрунтованими, безпідставними і такими, що не відповідають дійсності, оскільки такі дії податкового органу фактично призводять до зміни обсягу податкових зобов'язань платника податків, що вже саме по собі є юридичним наслідком і призводить до виникнення в підприємства додаткових зобов'язань.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу й на те, що апелянт у доводах своєї апеляційної скарги сам стверджує про те, що дійсно ним було внесено до електронної бази даних інформацію, отриману внаслідок проведення зустрічної звірки позивача.

Твердження апелянта про те, що такі дії є лише його службовою діяльністю, спрямованою на збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій, судова колегія вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і суперечать приписам податкового законодавства, зокрема ст. ст. 58, 73, 74 ПК України та пп. 4.4 п. 4 Наказу № 236.

Доводи апелянта про те, що ним не здійснювалось збільшення показників податкової звітності позивача в картках його особового рахунку, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки, у даному випадку, спірні правовідносини виникли з приводу внесення податковим органом змін до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в акті від 25.03.2014 р. № 892/26-55-22-01/38903753 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОБЕРЕК».

Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, діючи всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірність своїх дій щодо внесення змін до податкової звітності позивача на підставі акту від 25.03.2014 р. № 892/26-55-22-01/38903753 та не переконав колегію суддів у своїй правоті.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційних ( електронних ) баз даних органів державної податкової служби України відомості, внесені на підставі акту від 25.03.2014 р. № 892/26-55-22-01/38903753 та відновити відомості в інформаційній ( електронній ) базі даних показники податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих позивачем, які були змінені на підставі акту від 25.03.2014 р. № 892/26-55-22-01/38903753, та приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та правильно встановлено обставини справи, а судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення було виготовлено 15.05.2015 р.

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.