Рішення № 44185527, 06.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2015

№910/8449/15-г

За позовом Харківського відділення Благодійного фонду "Блакитна магістраль"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про стягнення 1 140 142,47 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Харківське відділення Благодійного фонду "Блакитна магістраль" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення 1 140 142,47 грн.

Ухвалою від 06.04.2015 провадження у справі порушено та призначено справу до розгляду на 27.04.2015.

Ухвалою від 27.04.2015, в порядку ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 06.05.2015.

Представники сторін в судове засідання не забезпечили явку своїх уповноважених представник, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2010 між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк за договором) та позивачем (клієнт за договором) укладений договір банківського вкладу "Практичний" №127, за умовами якого клієнт надає банку суму грошових коштів у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.

На суму вкладу в розрізі вкладних траншів банк нараховує проценти, розмір яких обумовлюється сторонами в додатках, що є невід»ємною частиною цього Договору.

Проценти за коштами клієнта в національній валюті України нараховуються за методом факт/факт. Проценти за цим договором нараховуються лише на залишок грошових коштів на вкладному рахунку.

Відповідно до п. 2.3 договору, нарахування процентів за вкладом проводяться від дня, наступного за днем надходження вкладного траншу у банк, до дня, який передує його повернення клієнта або списанню з рахунку клієнта, відповідно до строку вкладного траншу, що вказаний у відповідному додатку.

Згідно п. 3.1 Договору, при закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, що вказаний в розділі 7 цього Договору.

В редакції додаткової угоди від 14.03.2014, договір діє до 13.03.2015.

При настанні терміну, вказаного в п. 1.4 цього Договору, строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін шляхом укладення відповідного договору.

Відповідно до додатку №127-3 від 14.03.2014, починаючи з 14.03.2014 сума вкладу, що розміщено клієнтом в банку згідно умов додатку №127-1 становить 1 100 000,00 грн.

На суму грошових коштів вказаних в п. 1 цього Додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 18,5 % річних.

Виплата нарахованих процентів здійснюється банком щомісячно, в останній робочий день кожного місяця.

Тобто 13.03.2015 настав строк повернення коштів, однак, як стверджує позивач, вклад в сумі 1 100 000,00 грн. не повернуто, та відсотки – 40 142,47 грн., що стало підставою для звернення з даним позовом.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача з листами про повернення коштів у зв’язку із закінченням дії договору №127 від 16.12.2010, однак вони залишені без задоволення.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями частин 1, 3 статті 1058 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивачем було перераховано 1 100 000,00 грн., що відповідачем підтверджено в додатку №127-3 від 14.03.2014, проте у зазначений Договором строк відповідач зазначеного вкладу позивачу в повному обсязі не повернув.

За загальним правилом, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, окрім випадків і лише в порядку, встановлених законом (стаття 321 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до п. п. 3.1 договору, по закінченню строку вкладу, банк повертає вклад на поточний рахунок вкладника вказаний в розділі 7 цього Договору. Повернення вкладного траншу може бути здійснено також ні інший поточний рахунок клієнта, що вказаний в листі клієнта про повернення коштів.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження повернення відповідачем позивачу вкладу за Договором банківського вкладу №127 від 16.12.2010 в розмірі 1 100 000,00 грн.

Отже, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення депозиту у передбачений договором строк, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 1 100 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь нараховані й несплачені проценти з 01.01.2015 по 13.03.2015 у розмірі 40 142,47 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1061 Цивільного кодексу України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Суд, перевіривши розрахунок процентів за договором банківського вкладу №127 від 16.12.2010 з 01.01.2015 до 13.03.2015 та вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають проценти на суму вкладу в розмірі 40 142,47 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 100 000, 00 грн. депозитного вкладу та 40 142,47 грн. відсотків.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код 09807856) на користь Харківського відділення благодійного фонду "Блакитна магістраль" (61080, Харківська обл., м. Харків, проспект Гагаріна, 310 А, код 24678327) вклад у розмірі 1 100 000,00 грн. (один мільйон сто тисяч гривень 00 коп.), 40 142,47 грн. (сорок тисяч сто сорок дві гривні 47 коп.) та 22 802,84 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот дві гривні 84 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 12.05.2015.

Суддя М.Є. Літвінова