Ухвала суду № 44185431, 14.05.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" травня 2015 р. Справа № 906/367/15.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Сікорської Н.А.

за позовом: Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради

до: Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради

2) Приватного підприємства "ОККО-Бізнес Контракт"

про визнання недійсними рішення комітету з конкурсних торгів №6 від 19.01.2015, №8 від 22.01.2015, визнання недійсним договір від 09.02.2015 №26ОБКТЛ-0196/54-1/15, зобов'язати повернути одержане за договором

за участю представників: позивача: Чернюк А.В., дов. №26/1314 від 30.12.2014р.;

відповідача -1: Римарчук Д.М., дов. №882/16 від 16.02.2015р.;

відповідача - 2: Одосій О.Ю., дов. №10-40/15 від 25.02.2015р.;

прокурора: Рудик В.Р., посв. №025572 від 15.04.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурором м.Житомира в інтересах держави в особі Територіальної громади м.Житомира в особі Житомирської міської ради подано позов про:

- визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, оформленого протоколом від 19.01.2015р. №6, яким прийнято рішення про застосування переговорної процедури закупівлі по предмету "паливо рідинне та газ; оливи мастильної;

- визнання недійсним рішення комітету конкурсних торгів Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, оформленого протоколом від 22.01.2015р. №8, яким визначено переможця переговорної процедури закупівлі та акцептовано пропозицію Приватного підприємства "ОККО - Бізнес Контракт";

- визнання недійсним договору, укладеного 09.02.2015р. за №26ОБКТЛ - 0196/54/54-1/15 між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради та Приватним підприємством "ОККО - Бізнес Контракт" на закупівлю палива рідинного у кількості 277000 літрів, вартість 4853 230 грн.

- зобов'язання відповідачів повернути один одному усе одержане за договором від 09.02.2015 за №26ОБКТЛ - 0196/54-1/15.

Заявою від 20.04.2015р. про зміну предмету позову прокурор виключив з позову вимогу про зобов'язання відповідачів повернути один одному усе одержане за договором від 09.02.2015 за №26ОБКТЛ - 0196/54-1/15. (а.с.111-119 т.1 ).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.03.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.03.2015р.

Ухвалою суду від 31.03.2015р. розгляд справи відкладено на 27.04.2015р.

В судовому засіданні від 27.04.2015р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 12.05.2015р.

В судовому засіданні від 12.05.2015 р. судом оголошено перерву до 10:00 год. 14.05.2015 р.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням обставин, викладених у заяві про зміну предмету позову та у письмових пояснень (а.с.126-129, 237-238 т.1, 1-2 т.2).

Подав письмові пояснення щодо підстав звернення до суду із позовом в інтересах територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради (а.с. 1, 2 т.2).

Житомирська міська рада позовні вимоги не підтримала. Вважає, що порушення прав та інтересів територіальної громади міста Житомира, в результаті застосування першим відповідачем переговорної процедури закупівлі, відсутнє (а.с. 100-101 т.1).

Представник першого відповідача - КП "Житомиртеплокомуненерго" проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 130-134 т.1). Зауважує, що прокурор не обґрунтував, яким чином застосування переговорної процедури та укладання договору від 09.02.2015р. несе загрозу економічним інтересам держави. Просить залишити позов без розгляду, оскільки прокурором невірно визначено орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Представник другого відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві (а.с. 208-210 т.1).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора господарський суд вважає, що позов слід залишити без розгляду з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує наявність порушення чи загрози порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7, 143 Конституції України треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ підвідомчих господарським судам", зокрема, в абзаці 4 зазначено, що господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, які самостійно визначають, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказують орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, позивачем, в інтересах якого подано даний позов, прокурор визначив територіальну громаду м. Житомира в особі Житомирської міської ради, яка є засновником КП "Житомиртеплокомуненерго".

Прокурор вважає, що при проведенні КП "Житомиртеплокомуненерго" переговорної процедури закупівлі порушено інтереси позивача, які полягають в неправомірному використанні коштів територіальної громади міста та створюється незаконна практика проведення процедур закупівель та придбання товарів в обхід Закону України "Про здійснененя джержавних закупівель", обмеження конкуренції.

Укладенням, в результаті закупівлі, оспорюваного правочину завдано шкоди територіальній громаді в особі Житомирської міської ради, а отже і міському бюджету у вигляді незаконних витрат коштів, у зв'язку з чим не забезпечується поповнення бюджету та є загроза порушень економічних інтересів держави.

Як вбачається зі Статуту КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, останнє засноване на власності територіальної громади м.Житомира.

Засновником підприємства є територіальна громада м. Житомира (а.с. 202-207 т.1).

Згідно п. 2.1 Статуту підприємство створене з метою отримання прибутку.

Метою діяльності є: забезпечення населення, підприємств і установ послугами, переліченими в даному розділі Статуту з метою отримання прибутку і використання його на основі інтересів засновника та членів трудового колективу підприємства.

Підприємство діє за принципами повного госпрозрахунку, самофінансування, самоокупності (п. 3.3. Статуту).

Пунктами 3.6 та 3.7 Статуту визначено, що підприємство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах. Підприємство несе відповідальність за свої зобов'язання в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством України.

Підприємство не несе відповідальності за зобов'язннями Засновника, Засновник не несе відповідальність за зобов'язаннями підприємства.

Згідно п. 3.8 Статуту, підприємство має право укладати договори/угоди, набувати майнові та пов'язані з ними немайнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах.

За умовами п.4.2 Статуту майно підприємства є власністю територіальної громади міста Житомира і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Статутом КП "Житомиртеплокомуненерго" визначено, що здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству, цьому статуту та рішенням засновника та органу управління майном.

Згідно п. 4.3 Статуту, джерелами формування майна підприємства, зокрема, є доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, згідно з предметом діяльності Підприємства, а також від інших видів господарської діяльності, не заборонених чинним законодавством.

Згідно матеріалів справи, зокрема, протоколу №7 від 22.01.2015р. проведення переговорів між КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради та ПП "ОККО-Бізнес Контракт" щодо закупівлі товару, джерелом фінансування закупівлі є власні кошти підприємства, а не кошти місцевого бюджету.

Відповідно до п. 5.2 статуту КП "Житомиртеплокомуненерго", до виключної компетенції засновника (територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради) відноситься: затвердження статуту підприємства, внесення змін та доповнень до нього, у тому числі щодо розміру статутного капіталу; встановлення порядку відчуження та списання майна підприємства; прийняття рішень про створення філій, дочірніх підприємств, відокремлених підрозділів підприємства; прийняття рішення про передачу в заставу майна підприємства, що закріплене за ним на праві господарського відання.

З наведених повноважень засновника не вбачається, що при проведенні процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", Житомирська міська рада уповноважена здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють їх від імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У п. 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 р. зазначається, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти звернення до господарського суду звертаються за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, суд вважає, що при зверненні з позовом до суду, прокурором невірно визначено позивача з метою захисту інтересів держави.

Пунктом 3 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 23.03.2012 року "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" звернуто увагу господарських судів на необхідність надання ними оцінки правильності визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про залишення позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради, без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що прокурором зроблено не було.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити позов без розгляду.

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2-позивачу (рек. )

3- відповідач - 1 (рек.)

4- відповідач - 2 (рек. )

5- прокуратура