Рішення № 44182396, 13.05.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2015 р. Справа № 903/202/15

за позовом: Приватного підприємства "БЕССАРАБІЯ-В", Одеська область, Арцизький р-н, с.Холмське

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка", м.Луцьк

про стягнення 450 363,69 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: Головко І.В. - довіреність №12/02/2015р. від 12.02.2015р.

від відповідача : Самолюк В.В. -договір про надання правової допомоги від 16.03.2015р.

Судове засідання відбувалось в режимі відеоконференції з господарським судом Одеської області.

Суть спору: позивач - Приватне підприємство "БЕССАРАБІЯ-В" звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" та просить стягнути 450 363,69 грн. з них: 406 607,00 грн. -основного боргу, інфляційних втрат - 18 624,15грн. та 3% річних - 25132,54 грн. за договором поставки № ВП-125 від 14.06.2013р.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір поставки №ВП-125 від 14.06.2013р.; рахунки-фактури: №БВ-0000305 від 15.07.2013р. на суму 80926,00грн.; №БВ-0000303 від 15.07.2013р. на суму 404 716,00грн.; №БВ-0000291 від 05.07.2013р. на суму 101277,00 грн.; №БВ-0000276 від 21.06.2013р. на суму 76 153,00 грн.; №БВ-0000269 від 18.06.2013р. на суму 412 241,00грн.; №БВ-0000281 від 27.06.2013р. на суму 340 965,00 грн.; №ВН-0000309 від 15.07.2013р. на суму 80 926,00грн.; №ВН-0000308 від 15.07.2013р. на суму 404716,00 грн.; №ВН-0000297 від 05.07.2013р. на суму 80 646,50 грн.; №ВН-0000290 від 27.06.2013р. на суму 340 965,00 грн.; №ВН-0000284 від 21.06.2013р. на суму 76153,00 грн.; №ВН-0000282 від 18.06.2013р. на суму 412 241,00 грн.; податкові накладні: за №20 від 15.07.2013р.; №4 від 05.07.2013р.; №19 від 15.07.2013р.; №19 від 27.06.2013р.; №12 від 21.06.2013р.; №8 від 18.06.2013р.; розрахунок №1 від 27.06.2013р. квитанцію №1 про реєстрацію розрахунку №1 від 27.06.2013р.; розрахунок №1 від 05.07.2013р.; квитанцію №1 про реєстрацію розрахунку №1 від 05.07.2013р.; акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2014р.-08.12.2014р.; довідку за вих.№195-23552БТ від 14.01.2015р.; платіжні доручення: №3734 від 21.06.2013р. на суму 100 000,00 грн.; №3744 від 26.06.2013р. на суму 100 000,00 грн.; №3763 від 27.06.2013р. на суму 50 000,00 грн.;№3790 від 01.07.2013р. на суму 100 000,00 грн.; №3884 від 10.07.2013р. на суму 50 646,50 грн.; №4007 від 19.07.2013р. на суму 100 000,00 грн.; довіреності: за № 785 від 27.06.2013р.; №729 від 18.06.2013р.; довідку за вих. № 17/02/15 від 17.02.2015р. про розмір заборгованості; обороно-сальдову відомість по 361 рахунку за 01.06.2013- 31.07.2013р.; картку рахунку 36 за липень 2013 р. по грудень 2014р.; квитанції про реєстрацію податкових накладних №1 від 21.06.2013р.; №1 від27.06.2013р.;№1 від 05.07.2013р.; №1 від 15.07.2013р.; №1від 15.07.2013р.; картки аналізу зерна №1 від 18.06.2013р.; №2 від 18.06.2013р.; №3 від 18.06.2013р.; №4 від 18.06.2013р.; №5 від 18.06.2013р.№ 6 від 21.06.2013р.; №7 від 27.06.2013р.; №7 від 27.06.2013р. №8 від27.06.2013р. №9 від 27.06.2013р.; №10 від 27.06.2013р.; №11 від 05.07.2013р.; №12 від 15.07.2013р.; №13 від 15.07.2013р.; № 14 від 15.07.2013р.; №15 від 15.07.2013р.; №16 від 15.07.2013р.; №17 від 15.07.2013р.; листа за вих.№15/07/2013-1с від 15.07.2013р.; Статут ПП "БЕССАРАБІЯ-В"; виписку з ЄДРПОУ на ПП "БЕССАРАБІЯ-В".

Представник позивача через канцелярію суду подала заяву за вх. № 01-54/4259/15 від 08.05.2015р., якою долучила до матеріалів справи наступні докази, а саме:

- належним чином засвідчену копію видаткової накладної за №ВН-0000297 від 05.07.2013р.;

- належним чином засвідчену копію видаткової накладної за №ВН-0000290 від 27.06.2013р.

12.05.2015р. представник позивача на електронну адресу суду за вх. №01-54/4297/15 надіслала супровідний лист, яким долучила письмові пояснення, в яких вказала, що Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (податковий орган, в якому знаходиться позивач на обліку) не здійснювалася повна документальна перевірка ПП «БЕССАРАБІЯ-В», яка б включала в себе перевірку діяльності позивача за червень-липень 2013р.

Однак, не зважаючи на наявні розбіжності, жодних порушень податкового законодавства, як з боку ПП «БЕССАРАБІЯ-В», так із боку ТзОВ «АГРОТЕХНІКА» податковими органами не було виявлено.

Крім цього, зауважив, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та квитанції про реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, які були надані до суду разом із матеріалами позовної заяви, що свідчить про їх включення до податкового обліку позивача.

Згідно п.п. 201.7. 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс): податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту; при здійсненні операцій постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг (в цьому випадку, оскільки Специфікаціями до договору передбачено відстрочка платежу 7 банківських днів).

Отже, ТзОВ «Агротехніка» у деклараціях з податку на додану вартість за червень та липень 2013р. на виконання порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПАУ №4 від 25.01.2011 р. включило:

- податкові накладні №19 від 27.06.2013р. та № 4 від 05.07.2013р. до складу податкового кредиту та включило ці податкові накладні до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, який є невід'ємною частиною податкової декларації;

- ПП «БЕССАРАБІЯ-В» ( код ЄДРПОУ 35434347) до складу контрагентів, з якими відповідач мав правові відносини у звітних періодах згідно додатку №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" у складі податкової декларації з податку на додану вартість за червень та липень 2013р., що з свою чергу підтверджується листом Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області (податковий орган в якому знаходиться на обліку Відповідач) за вих. № 5380/10/03-18-15-01 від 02.04.2015р.

Звертає увагу суду на те, що із вищевказаного листа Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області за даними АС «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» станом 02.04.2015р. по ТОВ «АГРОТЕХНІКА» рахуються розбіжності по заниженню податкового кредиту із ПП «БЕССАРАБІЯ-В» за червень 2013 в сумі 11 365,50 грн. та за липень 2013р. - в сумі 3 438,41 грн.

Отже, позивач доводить, що відповідачем визнано факт поставки товару, оскільки включив до податкового кредиту, податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної до свого податкового кредиту.

Представник ПП «БЕССАРАБІЯ-В» вказує, що наявні розбіжності, свідчать про те, що позивач надмірно сплатив податок на додану вартість, який було сформовано в результаті господарських відносин з ТзОВ «Агротехніка».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному об'ємі та просить суд позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмових поясненнях проти позову заперечує, оскільки видаткові накладні за №ВН-0000297 від 05.07.2013р. та №ВН-0000290 від 27.06.2013р. на отримання товару не підписані та відсутні відтиски печатки, а отже за його доводами товар відповідач не отримав.

Щодо заяви про збільшення позовних вимог відповідач заперечує, пояснюючи наступним:

- Щодо акту звірки.

Згідно позиції Вищого господарського суду України, висловленій у Постанові від 14.04.2014 № 908/3427/13, відповідно до приписів чинного законодавства акт звірки - є документом, за яким підприємства звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами (договором, розрахунками, тощо). Відповідно акт звірки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу. Первинні документи повинні містити дату здійснення господарської операції, суму платежу або суму на яку проведено залік, інші реквізити. Саме такі первинні документи, а не складені на їх підставі акти звірки взаємних розрахунків, виступають належними доказами у підтвердження проведення тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та обов'язків.

Окрім того, з наданого позивачем акту звірки, взаємних розрахунків між сторонами не вбачається, яка саме посадова особа відповідача складала та підписувала цей документ та чи мала така особа повноваження на його підписання. Крім того, вказаний акт не відображає реального стану розрахунків за договором за дроблений за період, коли фактичне виконання договору обома сторонами вже було припинене.

- Щодо товарно-транспортних накладних.

У первинній позовній заяві позивач посилається на відсутність у нього товарно- транспортних накладних щодо поставки товару. Водночас, до заяви про збільшення позовних вимог долучає копії товарно-транспортних накладних. Вказані копії не можуть бути доказом у справі, оскільки:

по-перше, вказані товарно-транспортні накладні не містять заповнених обов'язкових реквізитів щодо номеру доручення, за яким відбувалося отримання вантажу, а частина не має навіть підпису про передачу товару представнику отримувача;

по-друге, жодна з вказаних товарно-транспортних накладних не відповідає періоду складання накладної від 27 червня 2013 р. на 151,540 тонн пшениці та від 5 липня 2013 року на 37,510 тонн пшениці (найближчий період до вказаних дат, зазначений у товарно- транспортних накладних-29 червня 2014 року та 9 липня 2014 року).

- Щодо податкових накладних.

З метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України листом від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 звертає увагу на таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідач стверджує, що якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Оскільки ТОВ «Агротехніка» заперечує факт господарської операції згідно накладної від 27 червня 2013 р. на 151,540 тонн пшениці та від 5 липня 2013 року на 37,510 тонн пшениці, документи податкового обліку не можуть таку операцію доводити.

- Щодо довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Наявність у позивача довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не підтверджує факту передачі останніх та не може бути доказом передачі 27 червня 2013 р. 151,540 тонн пшениці та 5 липня 2013 року 37,510 тонн пшениці.

- Щодо платіжних доручень.

Оскільки позивачем поставлялася як пшениця, так і ячмінь, оплата за вказаний товар не може бути підставою підтвердження поставки саме 27 червня 2013 р. 151,540 тонн пшениці та 5 липня 2013 року 37,510 тонн пшениці.

- Картки аналізу зерна.

Картки аналізу зерна є документами, які складалися позивачем по справі та не можуть бути доказом отримання відповідачем 27 червня 2013 р. 151,540 тонн пшениці та 5 липня 2013 року 37,510 тонн пшениці.

З врахуванням викладеного, відповідач в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2013р. між постачальником (позивачем) - Приватним підприємством «Бессарабія-В» та покупцем (відповідачем) - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» був укладений договір поставки № ВП-125 ( а. с. 14-15).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з п.п 1.1, 1.2 вказаного договору постачальник зобов'язався поставити покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно його оплатити. Поставка товару здійснюється окремими партіями. Найменування товару, асортимент, ціна за одиницю товару та інша інформація вказується у специфікаціях, які підписуються уповноваженими представниками сторін і становлять невід'ємну частину.

Пунктами 3.1, 3.2 передача товару покупцеві здійснюється згідно правил «Інкотермс-2010», умови поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в специфікації. Постачальник зобов'язується надати в момент передачі товару покупцю належно оформлені документи:

- оригінал накладних на відпуск товару;

- оригінал податкових накладних;

- оригінал товарно-транспортних накладних;

- оригінал якісного посвідчення на товар та інші документи, які необхідні відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п 5.3, 6.1 договору, сторони передбачили, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах погоджених специфікації. Приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (№П-6)

В силу ст. 173 ГК України господарське зобов'язання , що виникло між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору за № ВП-125 від 14.06.2013р. поставив товар (ячмінь та пшеницю) відповідачу ТзОВ «Агротехніка » на загальну суму 1 484 471,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №ВН-0000309 від 15.07.2013р. на суму 80 926,00грн.; №ВН-0000308 від 15.07.2013р. на суму 404 716,00грн.; №ВН-0000297 від 05.07.2013р. на суму 80 646,50 грн.; №ВН-0000290 від 21.06.2013р. на суму 340965,00 грн.; №ВН-0000284 від 21.06.2013р. на суму 76 153,00грн.; №ВН-0000282 від 18.06.2013р. на суму 412 241,00 грн.

Однак, відповідач - ТзОВ «Агротехніка» взяті на себе зобов'язання щодо оплати товару по договору за № ВП-125 від 14.06.2013р. виконав частково, що підтверджується довідкою за вих. № 195-23552БТ від 14.01.2015р. наданою ПАТ АБ «Південний» із додатком - випискою по рахунку за період з 06.12.2013р. по 03.04.2014р. та платіжними дорученнями: № 3734 від 21 червня 2013р., № 3744 від 26 червня 2013р., № 3763 від 27 червня 2013р., № 3790 від 01 липня 2013р., № 3831 від 04 липня 2013р., № 3858 від 05 липня 2013р., № 3884 від 10 липня 2013р., № 4007 від 19 липня 2013р. та актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014р. - 08.12.2014р.(а.с.40-47).

Заборгованість на день розгляду справи становить 406 607,00грн., яку відповідач визнав, підписавши акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014р. по 08.12.2014р. (а.с.40).

Надаючи правову оцінку факту здійснення господарської операції з поставки товару за видатковими накладними №ВН-0000297 від 05.07.2013р. на суму 80 646,00грн. та №ВН-0000290 від 27.06.2013р. на суму 340 965,00грн., суд дійшов висновку про те, що фактична поставка за ними відбулась.

При цьому виходив із такого.

У спірних накладних значиться довіреність №785 від 27.06.2013р. видана на ім'я начальника відділу постачання Любченка В.В. як особи, яка була уповноважена на отримання товару.

Згідно приписів ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, факт наявності довіреності у позивача виключає обов'язок поставлення товару на накладній відтиску печатки.

Разом з тим, в процесі судового розгляду справи представник позивача долучила до матеріалів справи вказані накладні у яких є наявні підписи та відтиск печатки ТзОВ «Агротехніка». Із її пояснень вказані докази вона отримала від бухгалтера відповідача електронною поштою.

В судовому засіданні представник ТзОВ «Агротехніка» наявність таких накладних та правомірність їх отримання від бухгалтера товариства не спростував.

Отже, суд отримав вказані накладні як належний доказ по справі.

Підписання відповідного акту звірки взаємних розрахунків та відображення господарської операції поставки зерна за накладними №ВН-0000297 від 05.07.2013р. та №ВН-0000290 від 27.06.2013р. в податковому обліку також додатково підтверджують обставину щодо отримання цього товару відповідачем.

Крім того, в судовому засіданні досліджувались докази про здійснену відповідачем оплату. За результатами аналізу періодичних платежів та сум які перераховувались для позивача можна також дійти висновку про те, що попередні платежі відповідач здійснював для оплати товару саме з поставки за накладними №ВН-0000297 від 05.07.2013р. та №ВН-0000290 від 27.06.2013р., оскільки інших правовідносин ніж згідно умов договору поставки №ВП-125 від 14.06.2013р. у сторін не було.

Отже, заборгованість відповідача за поставлений товар складає 406 607,00 грн., яка підтверджена матеріалами справи, відповідачем частково визнана, підставна та підлягає до стягнення.

Водночас, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи викладене, індекс інфляції нарахований позивачем за період 01.07.2013р. по 30.04.2015р. в сумі 19 788,09 грн. підлягає до задоволення частково в сумі 18 624,15 грн., на суму 1 153,94 грн. слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Нараховані позивачем 3% річних також підлягають до задоволення повністю в сумі 25 132,54грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову частково в сумі 450 363,69 грн. з них: 406 607,00 грн. -основного боргу, інфляційних втрат - 18 624,15грн. та 3% річних - 25132,54 грн.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору, в сумі 9 007,27 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, ,625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (43026, м. Луцьк, вул. Єршова, буд. 11, код ЄДРПОУ 21750952) на користь Приватного підприємства "БЕССАРАБІЯ-В" (68443,Одеська обл., Арцизький район, с. Холмське, вул. Радянська, 59, код ЄДРПОУ 35434347) 450 363,69грн. заборгованості в т.ч.: 406 607,00 грн. -основного боргу, інфляційних втрат - 18 624,15грн. та 3% річних - 25 132,54 грн. та 9 007,27 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3.В решті суми позову відмовити.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

15.05.2015р.

Суддя В. М. Дем`як