Ухвала суду № 44180559, 14.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/60/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

судді - Яковлева Ю.В.,

судді - Коваля М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

05.01.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» (далі - ТОВ «ІПГ «Майстер») звернулось до суду з позовом до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просило визнати протиправною бездіяльність митного органу, пов'язану з неналежним контролем митної вартості товару під час митного оформлення ВМД № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014р. та у неповерненні надмірно сплачених до бюджету коштів в розмірі 5 368,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару, який поставлявся позивачу на виконання умов прямого контракту від 14.05.2013р., укладеного з виробником "ORGACHEM KIMIYA SAN. ve TIC.a.s." Туреччина, позивачем сплачено мито та ПДВ з митної вартості поставленого товару, визначеної за другим методом, яка склала 65 542,50 Євро грн., в той час як вартість товару за договором становить 64 287 Євро. Необґрунтоване збільшення ціни товару призвело до переплати коштів до бюджету в розмірі 5 368,71 грн. Позивач зазначає, що Південна митниця, як орган, на який покладено обов'язок визначити правильність обчислення митної вартості, не проконтролювала те, що платежі до бюджету були сплачені з митної вартості, визначеної за другим методом, тобто за ціною ідентичних товарів, яка документально та нормативно не підтверджується. До митних декларацій позивачем надані документи, які підтверджуються вартість товару за ціною договору, тобто за першим методом. Позивач звернувся до Південної митниці із заявою про повернення надмірно сплачених коштів, однак відповідь на звернення не отримав. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач просив стягнути з Державного бюджету України на його користь надмірне сплачене мито та ПДВ, яке зараховано до бюджету.

Представник Південної митниці заперечував проти позову, зазначаючи, що митна вартість товару визначена декларантом - ТОВ "ІПГ "Майстер" самостійно, відповідала рівню митної вартості на аналогічні товари. Будь-яких дій щодо визначення ціни товару Південна митниця не здійснювала. Наведене спростовує доводи позивача про переплату митних платежів та податків, в зв'язку з чим відсутні підстави для повернення йому надмірно сплачених коштів. На підставі викладеного, представник відповідача просив у позові відмовити.

Справу розглянуто за відсутності ГУ ДКСУ. Згідно письмових заперечень, даний відповідач також позовні вимоги не визнав, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позову в повному обсязі.

В зв'язку із відсутністю від всіх осіб, які беруть участь у справі, заяв про слухання справи за їх участю, відповідно п.1 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

01.10.2014 року ТОВ «ІПГ «Майстер» для здійснення митного оформлення вантажу - порошку, що редіспергується (зв'язує) на основі співполімерів вінілацетату: ORP 5377 HP - 1350 кг; ORP 7099 RD - 39150 кг, всього 1 620 мішків по 25 кг, які упаковані на 90 палетах, для виробництва сухих будівельних сумішей, торговельна марка «ORP», виробник «ORGACHEM KIMIYA SAN. VE TIC.A.S.», країна виробництва TR», на електронну адресу Південної митниці Міндоходів подано електронну митну декларацію 500060001/2014/033223, згідно якої митна вартість товару визначено декларантом за другорядним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів, яка склала 64 287,00 Євро (а.с. 11-12).

У графі 43 вказаної МД «Метод визначення митної вартості», декларантом самостійно вказаний порядковий номер методу, що використовувався, - 2, тобто другорядний метод визначення митної вартості.

У графі 45 «Коригування» вказаної МД зазначена у валюті України митна вартість товару, визначена декларантом самостійно у розмірі 1 111 992, 23 грн., що з урахуванням транспортних послуг складало 65 542,50 Євро.

Відповідно до вищезазначеної МД позивач сплатив до Державного бюджету України мито у розмірі 55 599 грн. 61 коп. та податок на додану вартість у розмірі 233 518 грн. 37 коп. Вказана митна декларація була прийнята Південною митницею до оформлення без зауважень, здійснено митне оформлення товару та товар було випущено у вільний обіг.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2014 року за вхід. № 1329/03-01-33 до Одеської митниці Державної фіскальної служби надійшла заява за підписом директора ТОВ «ІПГ «Майстер» про повернення коштів з бюджету у розмірі 5 368 грн. 71 коп. з розрахунку визначення митної вартості товару не за першим (основним) методом митної вартості товару за ціною контракту, а за ціною договору щодо ідентичних товарів оскільки визначення митної вартості товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) не відповідає вимогам законодавства щодо процедури визначення митної вартості товару, а Південна митниця діяла неправомірно, в порушення визначених Митним кодексом України прав і обов'язків митних органів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості товару та процедури визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим сплачені позивачем 5 368 грн. 71 коп. підлягають поверненню на рахунок ТОВ«ІПГ «МАЙСТЕР» (аркуші справи 16, 34).

Листом № 98/10/15-70-25-02 від 14.01.2015 року Одеська митниця ДФС у відповідь на лист позивача щодо повернення надмірно сплачених платежів, повідомила позивачу, що до митного оформлення декларантом ТОВ «ІПГ «Майстер» одержувач ТОВ «ІПГ «Майстер» був заявлений товар «порошок, що редіспергується (що зв'язує) на основі співполімерів вінілацетату, для виробництва сухих будівельних сумішей. Торговельна марка «ORP». Виробник «Orgachem Kimya San.Ve Tic.A.S.». країна виробник - Туреччина, TR» за митною декларацією від 01.10.2014 року № 500060001/2014/033223, в якій декларантом було самостійно визначений другорядний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів. За результатом здійснення контролю правильності визначення митної вартості вказаного вище товару, Одеською митницею ДФС визнано заявлену декларантом митну вартість з урахуванням документів, які надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості згідно п. 2 ст. 53 Митного кодексу України та вищезазначені товари випущено для вільного обігу на митній території України після сплати всіх митних платежів. Враховуючи вищезазначене, відповідач повідомив про відсутність підстав для повернення платежів, сплачених за митною декларацією від 01.10.2014 року № 500060001/2014/033223 (а.с. 33-33зв.).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з самостійного визначення позивачем митної вартості товару, методу її визначення та самостійного здійснення коригування цієї вартості без втручання митних органів, встановлення Південною митницею під час митного оформлення зазначених товарів відповідності заявленої митної вартості рівню вартості заявлених до митного оформлення товарів, відсутності рішень митного органу про відмову у прийнятті митної декларації для митного оформлення товарів, які імпортуються. Крім того, суд вважав, що оскільки митним органом у встановленому порядку не прийнятий висновок про повернення платнику податків надміру сплачених мита та податку на додану вартість, неприпустимо підміняти судом функцій митного органу в частині стягнення коштів з бюджету.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України (2012р.), який діяв під час митного оформлення товару, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі статтею 52 МК митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Зі змісту ст.54 МК вбачається, що орган доходів та зборів самостійно визначає митну вартість на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари лише за відсутності підтверджувальних документів, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості.

Як встановлено судом першої інстанції, вантажна митна декларація, за якою 01.10.2014р. позивачу надійшов товар, були заповнені декларантом та подані до митного органу для здійснення митного оформлення товарів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Південною митницею рішення про коригування митної вартості товару, як це визначено ст.55 МК України, не приймалось. Позивачем не заперечується факт самостійного визначення в ВМД числового значення митної вартості товару, другорядного методу визначення митної вартості та коригування митної вартості.

Згідно зі ст.29 МК декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Аналіз вищенаведеного дає підстав для висновку, що декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам МК, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину помилково та/або надміру сплаченими немає.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.11.2014р. № 21-338а14, від 09.12.2014р. № 21-205а15, яка відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування в судовій практиці.

Оскільки ТОВ «ІПГ «Майстер» самостійно визначена митна вартість, відсутні підстави для висновку про протиправність дій митного органу, та, як наслідок, для висновку про надмірну сплату позивачем обов'язкових платежів при розмитненні товару. Наведені обставини виключають підстави для стягнення надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015р - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: М.П.Коваль