Ухвала суду № 44180511, 29.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А ДУМКА

29 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5836/14

Судді Одеського апеляційного адміністративного суду Запорожана Д.В. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гніздо 20-12» до головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гніздо 20-12» звернулося до суду з позовом до ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування рішення від 3 вересня 2014 року № 000139.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

Вважаю зазначене рішення суду апеляційної інстанції незаконним та необґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку бару позивача (Миколаївська область, Березанський район, з/в Коблево, вул. Фестивальна, 1), за результатами якої було складено акт від 22 серпня 2014 року № 41/14-07/38295443 /а.с. 7-10/.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 226.11 ст. 226 ПК України. Зміст порушень полягав у зберіганні та реалізації алкогольних напоїв (коньяк) у тарі (відкоркована пляшка), яка не містила на собі марки акцизного податку.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято рішення від 3 вересня 2014 року № 000139 про накладення на позивача штрафних санкцій у розмірі 8500 гривень (ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів») /а.с. 12-13/.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, торгівля алкогольними напоями на розлив є роздрібною торгівлею у розумінні норм діючого законодавства.

Пунктом 226.11 ст. 226 ПК України передбачено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМ України від 30 липня 1996 року № 854 передбачено, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Пунктом 226.1 ст. 226 ПК України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Таким чином, при відкупорюванні пляшки марка акцизного податку повинна розриватися, а не зніматися у повному обсязі. Тобто, реалізація алкогольних напоїв (на розлив) з відкоркованих пляшок на яких відсутні розірвані марки акцизного податку забороняється.

Закон будь-яких винятків, у тому числі пов'язаних з «поважними» причинами (відклеювання у вологих умовах), з зазначеного правила не містить.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

З урахуванням того, що позивач здійснював зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку, висновок податкового органу про порушення позивачем норм діючого законодавства є правильним. Тобто, спірне рішення є правомірним.

З огляду на викладене, вважаю, що у суду апеляційної інстанції не було, передбачених Законом, підстав для задоволення даного позову.

29 квітня 2015 року /Д.В. Запорожан/