Ухвала суду № 44180462, 13.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3844/14

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України та просив переслати його звернення на розгляд до Кабінету міністрів України.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» відповідач повинен був протягом п'яти днів повернути його заяву до Кабінету міністрів України для розгляду по суті.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 24.11.2014 року позивач подав до Кабінету міністрів України заяву із проханням затвердити для нього новий зразок паспорта без тексту російською мовою.

25.11.2014 року Кабінет міністрів України направив вищевказану заяву на адресу Державної міграційної служби України для розгляду і надання відповіді, що на думку позивача є помилковим, оскільки порушені у листі питання щодо затвердження нового зразку паспорта не входять до компетенції міграційної служби та на підставі ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» відповідач повинен був протягом п'яти днів повернути його заяву до Кабінету міністрів України для розгляду по суті.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову та зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України затвердженої постановою КМУ від 20.08.2014р. №360 (далі-Положення), Державна міграційна служба України (ДМСУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується та координується КМУ через Міністра внутрішніх справ України, який реалізує державну політику зокрема у сферах громадянства, реєстрації фізичних осіб тощо.

Згідно п.10 ст. Положення ДМСУ здійснює оформлення та видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство.

Також відповідно до п.26 ст.4 Положення ДМС здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю ДМС, її територіальних органів та територіальних підрозділів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління.

Пунктом 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" зазначено, що у разі якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, зверненні не входять до їх повноважень, воно, в термін не більше 5 днів пересилається ним за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Крім того, частиною першою статті 113 Конституції України встановлено, що Кабінет міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Відповідно до пункту 9 статті 116, частини першої статті 117 Конституції України Кабінет міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади та в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Згідно частини другої статті 1 Закону України № 794-VII Кабінет міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Згідно частини другої статті 21 Закону України № 794-VII міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.

Відповідно до частин першої-другої статті 49 Закону України № 794-VII Кабінет міністрів України на основі та на виконання вимог Конституції, законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.11 р. № 3166-VІ міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету міністрів України, іншими актами законодавства України. Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність центральних органів виконавчої влади через міністра у порядку, визначеному цим Законом та актами Кабінету міністрів України.

Пунктом першим Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.08.14 р. № 360, визначено, що відповідач є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом міністрів України через міністра внутрішніх справ, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів і у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з матеріалами справи, на виконання вимог Кабінету Міністрів України визначених у листі від 25.11.2014 р. № 41-1-020718/14 П Державною міграційною службою України розглянуто заяву позивача від 24.11.2014 р. та надано відповідь листом від 02.12.2014 р. № 1-3184/6-14.

Як вбачається з позовної заяви, об'єктом даного спору є правовідносини, що виникли у зв'язку з розглядом заяви позивача від 24.11.2014 р. у розумінні та застосуванні саме положень законодавства у сфері звернення громадян з наступного.

Колегія суддів зазначає наступне, реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.96 р. № 393/96-ВР (надалі - Закон України № 393/96-ВР). Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно частини першої статті 1 Закону України № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно абзацу третьому статті 3 Закону України № 393/96-ВР заявою (клопотанням) є письмове звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності, а також звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно із частиною третьою статті 7 Закону України № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Тому, виходячи з цього судова колегія вважає, що данною нормою не передбачено повернення заяви до органу який її надіслав, у зв'язку з чим звернення позивача по справі сілд розглядати в частині, що відноситься до компетенції відповідача.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно статті 20 Закону України № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Судова колегія погоджується і з висновком суду першої інстанції, що про результати розгляду заяви, отриманої відповідачем позивач був своєчасно проінформований листом від 02.12.2014 р. № 1-3184/6-14.

Також, Державною міграційною службою України по справі листами від 23.07.2014 р. № 1-1714/6, від 08.09.2014 р. № 1-2357/6-14, від 25.09.14 р. № 1-2497/6-14, від 16.10.2014 р. № 1-2655/6-14 та від 29.01.2015 р. №1- 3565/6/260-15 позивачу вже надавались роз'яснення з порушених ним питань щодо обміну (заміни) і таке інше належного йому паспорта.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що Кабінетом Міністрів України правомірно направлено для розгляду по суті звернення позивача до Державної міграційної служби України, яка, в свою чергу, надала позивачу відповіді на поставлені ним питання.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик