Ухвала суду № 44180380, 12.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 876/305/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Чорнія Р.Ю.,

представника відповідача Ониська З.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства ,,Стрийський завод ,,Металіст" до державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

01 червня 2010 року відкрите акціонерне товариство (ВАТ) ,,Стрийський завод ,,Металіст" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Стрийському районі) від 12 лютого 2010 року за № 0000092303/0.

Постановою від 30 листопада 2012 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Стрийському районі подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи податкового органу про те, що позивач у вересні 2009 року протиправно відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 232011,17 грн. по витратах на проведення ремонтів ТзОВ ,,Ай Ді Ем Україна" (ТзОВ ,,Діскавері-бурове обладнання (Україна)".

Крім того, податковий орган вважає, що позивач протиправно сформував від'ємне значення ПДВ на загальну суму 841983,00 грн..

За таких обставин, податковий орган вважає правомірним податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили вимоги апеляційної скарги та просять залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі висновків планової виїзної документальної перевірки ВАТ ,,Стрийський завод ,,Металіст" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р., оформленої актом № 680/23-3/01423079 від 02.02.2010 р., ДПІ у Стрийському районі 12 лютого 2010 року прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0000092303/0, яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 438042,00 грн., з яких 284201,00 грн. основного платежу та 153841,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу базуються на тому, що підприємство позивача на порушення вимог пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4. п.7.4, пп.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" та п.3.4 ,,Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р., допустило завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) у періоді, що перевірявся, всього на загальну суму 841983,00 грн., заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, з врахуванням висновків актів виїзних позапланових документальних перевірок по питанню визначення достовірності декларування від'ємного значення з ПДВ (акт від 18.06.09 р. № 844/23-4/01423079 та податкове повідомлення-рішення від 30.06.2009 р. № 0000032600/0, акт від 18.09.09 р. № 2048/23-3/01423079 та податкове повідомлення-рішення від 29.09.2009 р. № 0000562303/0) всього на суму 284201,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у вересні 2009 року позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 232011,17 грн., а також правомірно сформував від'ємне сум ПДВ по попередніх звітних періодах.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що у вересні 2009 року до складу податкового кредиту підприємство позивача віднесло податок на додану вартість в сумі 232011,17 грн. по витратах на проведення ремонтів ТзОВ ,,Ай Ді Ем Україна" (ТзОВ ,,Діскавері-бурове обладнання (Україна)" згідно податкової накладної за № 211 від 01.09.2008 року на загальну суму 1392067,03 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 232011,17 грн.

01.09.2008 року згідно акту приймання-передавання результатів капітального ремонту та поліпшень орендованого майна (додаток до Договору оренди нерухомого майна 01/09/06 від 31.08.06 р.) ,,Орендарем"- ТзОВ ,,Ай Ді Ем Україна"(ТзОВ ,,Діскавері-бурове обладнання (Україна) " здійснено капітальний ремонт та поліпшення орендованого майна - частини бетонної площадки ПММ. Результати ремонту загальною вартістю 1461670,38 грн. ,,Орендарем" передано ,,Орендодавцю", який зобов'язався протягом 12 місяців від дати складання акту відшкодувати вартість результатів капітального ремонту та поліпшень орендованого майна.

01.09.2008 року ТзОВ ,,Ай Ді Ем Україна" виписало податкову накладну за № 211, яка належним чином оформлена.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність реального характеру господарських операцій з придбання позивачем робіт з капітального ремонту та поліпшення орендованого майна, використання вказаного майна у власній господарській діяльності та відповідно правомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у вартості робіт.

Доказів на спростування факт у реального характеру виконаних ТзОВ ,,Ай Ді Ем Україна" робіт податковий орган не надав.

Відповідність податкової накладної вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" податковим органом також не спростовується.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 року у справі № 2а-6914/09/1370, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 року (справа № 34829/10/9104), скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000032600/0 від 30.06.2009 року та № 0000032600/1 від 04.09.2009 року, які винесенні на підставі висновків актів перевірок від 18.06.2009 року № 844/23-4/01423079 та від 18.09.2009 року № 2048/23-3/01423079. При цьому суд встановив правомірність декларування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість у декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року.

Також суд встановив правомірність віднесення позивачем у грудні 2007 року до складу податкового кредиту сум ПДВ із витрат на проведення поточних і капітальних ремонтів наймачем ТзОВ ,,Ай Ді Ем Україна".

В силу ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2009 року сум ПДВ в розмірі 232011,17 грн. та формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість, оскільки висновки податкового органу про протиправність дій позивача базувались виключно на висновках актів попередніх перевірок, які судовим рішенням, що набрало законної сили, визнані безпідставними.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160 ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року у справі № 2а-4636/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 14 травня 2015 року.