Постанова № 44179572, 13.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2015 року № 826/6091/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області

до

Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт"

про

стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області звернулась до суду з позовом до ПАТ «Київській річковий порт» про стягнення заборгованості в сумі 724 950, 97 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у відповідач має податковий борг на загальну суму 724 950, 97 грн., який на день звернення до суду відповідачем не сплачена і існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що є підставою для звернення до суду про стягнення боргу в судовому порядку.

Відповідач - ПАТ «Київській річковий порт» - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Податковий борг ПАТ «Київський річковий порт» по платі за користування надрами для видобування корисних копалин виник по розрахунку податковий зобов’язань за 1-4 квартали 2014 року на загальну суму 483 371,65 грн. Також, відповідачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2014 року яким збільшено зобов’язання на суму 19 019,86 грн і нараховано штрафу в розмірі 570,6 грн. Отже загальна сума заборгованості по платі за користування надрами для видобування корисних копалин виник самостійно визначена відповідачем становить 502 962,11 грн.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України), податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов’язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів сплати вказаних вище самостійно визначених податкових зобов’язань відповідачем не надано.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.06.2014 №0007371501/345/1454 на загальну суму 53 847,17 грн., №0007381501/345/1455 на загальну суму 375,29 грн., від 20.11.2014 №0024731501/3824/554 на загальну суму 680 грн., від 24.12.2014 № 0027831501/1315/84 на загальну суму 40 267,58 грн.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору - процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).

Судом встановлено, що строк на оскарження вказаних вище податковим повідомлень-рішень станом на час вирішення справи не закінчився, отже податкові зобов’язання визначені такими податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженими, що вказує на відсутність підстав для стягнення з відповідача податкових зобов’язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 05.06.2014 №0007371501/345/1454, №0007381501/345/1455, від 20.11.2014 №0024731501/3824/554, від 24.12.2014 № 0027831501/1315/84.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2014 у справі №826/3973/14 задоволено позов Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про стягнення х ПАТ «Київській річковий порт» податкового боргу в сумі 756 852,72 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2014у вказаній справі надано розстрочку сплати податкового боргу відповідно до постанови від 02.07.2014 у справі №826/3973/14.

З матеріалів справи вбачається та представником позивача не заперечується, що до позовних вимог включено суму заборгованості згідно графіку погашення розстрочених сум заборгованості, термін сплати яких настав 27.02.2015 у сумі 29 905,42 грн.

Проте, відповідачем надано платіжні доручення від 09.04.2015 №477 на суму 4835 грн, від 09.04.2015 №464 на суму 8500 грн, від 14.04.2015 №483 на суму 18 200 грн, від 21.04.2015 №516 на суму 31 535 грн.

Отже, станом на час вирішення справи заборгованість згідно графіку погашення розстрочених сум заборгованості, термін сплати яких настав 27.02.2015 відповідачем сплачена добровільно, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Крім того, позивач вказує, що відповідачу нараховано пеню в сумі 79 060,97 грн. проте податковим органом не надано обґрунтування розрахунку пені, отже позовні вимоги у вказаній частині на думу суду є необґрунтованими.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було скеровано податкову вимогу від 11.09.2012 №624 на суму 13 484,32 грн., яка отримана представником відповідача 29.10.2012.

Оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

У зв’язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу у розмірі 502 962,11 грн.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем; суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме стягнення з відповідача податкового боргу на загальну суму 502 962,11 грн. В решті позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київській річковий порт» в рахунок погашення перед бюджетом податковий борг в сумі 502 962 (п’ятсот дві тисячі дев’ятсот шістдесят дві) грн. 11 коп. на користь держави в особі Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області на розподільчій рахунок 34129999700449 МФО 821018, код 37851055 Банк УДКСУ в Київській області.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда