Постанова № 44178322, 12.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2015 р. Справа № 805/1374/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства "Кальчицький кар'єр" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Кальчицький кар'єр" про стягнення заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 170 243,13 грн. та заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 103 191,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 170243,13 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 103191,26 грн., що у сумі складає податковий борг у розмірі 273434,39 грн.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, через службу діловодства суду надав заяву про розгляд справи без участі представника у порядку письмового провадження.

Представник відповідача через службу діловодства суду надав заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд у задоволенні адміністративного позову Мангуської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області в частині стягнення з ПАТ «Кальчикський кар'єр» заборгованості з орендної плати у сумі 170243,13 грн. відмовити, оскільки Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» звільняє від сплати орендної плати з юридичних осіб, які зареєстровані на території проведення антитерористичної операції. Стосовно боргу зі сплати податку на додану вартість відповідач зазначив, що борг виник внаслідок форс-мажорних обставин, про що Торгово-промисловою палатою України видано сертифікат. Крім того, через відділ діловодства надав письмову заяву про розгляд справи без участі представника у порядку письмового провадження.

За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Кальчицький кар'єр» (код ЄДРПОУ 00292238, 87040, Донецька область, Володарський район, с. Кальчик) зареєстровано в якості юридичної особи 14.04.2011 р. за № 12401050012000133, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, перебуває на обліку платника податків в податковій інспекції, що підтверджується довідкою форми №4-ОПП.

Судом встановлено, що відповідачем до контролюючого органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, із самостійно визначеним податковим зобов'язанням по податку на додану вартість вересень 2014 у розмірі 20 755 грн., за жовтень 2014 року - із самостійно визначеним податковим зобов'язанням у сумі 12 367 грн., за листопад 2014 року - із самостійно визначеним податковим зобов'язанням у сумі 23 222 грн., за грудень 2014 року - із самостійно визначеним податковим зобов'язанням у сумі 4 440 грн., за січень 2015 року - із самостійно визначеним податковим зобов'язанням у сумі 2 003 грн. за лютий 2015 року - із самостійно визначеним податковим зобов'язанням у сумі 28 154 грн.

Відповідачем узгоджене податкове зобов'язання по податку на додану вартість не сплачене, внаслідок чого виник податковий борг у розмірі 103 191,26 грн., у тому числі основний платіж 102 208,20 грн., пеня - 983,06 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Крім того позивачем були проведені камеральні перевірки відповідача стосовно своєчасної сплати податку на додану вартість, за результатами яких складено акти перевірки від 02.10.2014 р. № 000101/05-40-15/00292238 та від 17.12.2014 р. № 798/05-40-15/00292238.

На підставі акта перевірки від 02.10.2014 р. № 000101/05-40-15/00292238 позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.10.2014 року № 0003151500 про застосування штрафних санкцій у розмірі 4705 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, яке повернуто позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На підставі акта перевірки від 17.12.2014 р. № 798/05-40-15/00292238 позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.12.2014 року № 000059534 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6562,20 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, яке повернуто позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Позивачем, на адресу відповідача, направлена податкова вимога №1080-25 від 06.08.2014 року, яка направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до пп. 129.1.1. ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня

Так в зв'язку з порушенням строку сплати податкових зобов'язань та згідно з облікової картки платника Мангуською ОДПІ на суму несвоєчасно сплаченого податкового боргу з податку на прибуток нарахована пеню в загальній сумі 574,87 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

Таким чином, заходи, прийняті податковим контролюючим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 103 191,26 грн.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Щодо позовних вимог позивача стосовно стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 170 243,13 грн. суд зазначає наступне.

Позивачем до податкового органу була подана декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9004039674 від 03.02.2014 року за 2014 рік, відповідно до якої визначена сума податкових зобов'язань.

Як вбачається з розрахунку суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб сума боргу виникла за період з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року у розмірі 170 243,13 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"(зі змінами та доповненнями на час спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

В свою чергу суд зазначає, що Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 1669 передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Стаття 7 вищезазначеного закону передбачено скасування на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено терміни, а саме: період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про не відкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінетом Міністрі в Україні затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 р.

Дію розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" призупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р.

Суд зазначає, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року по справі № 826/18327/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альяс» до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним розпорядження Кабінету МіністрівУкраїни від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р.» задоволено частково. Визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р.». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року по справі № 826/18327/14 апеляційна скарга Кабінету Міністрів України залишена без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року без змін.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ПП «Кальчинський кар'єр» зареєстровано за адресою:87040, Донецька область, Володарський район, с. Кальчик, відповідно до п. 5, ст. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р с. Кальчик входить до зазначеного переліку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо у задоволення позовних вимог в частині стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичної особи у сумі 170243,13 грн. відмовити.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства "Кальчицький кар'єр" про стягнення заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 170 243,13 грн. та заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 103 191,26 грн. задовольнити частково.

Стягнути Приватного акціонерного товариства "Кальчицький кар'єр" з розрахункових рахунків (код ЄДРПОУ 00292238, 87040, Донецька область, Володарський район, с. Кальчик) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 103 191 (сто три тисячі сто дев'яносто одна) грн. 26 коп.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.