Постанова № 44178232, 29.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 р. Справа № 804/380/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняБурцевої Я.Е. за участю представника позивача Приходько М.М. представника відповідача Чохелі Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южстанкомаш» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Южстанкомаш» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000732201 від 04.12.2014р. про нарахування та сплату грошового зобов'язання з ПДВ при проведенні господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Екобуб-С» за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. у сумі 82229,00 грн., в т.ч. 54819,00 грн. за основним платежем та 27410,00 за штрафними санкціями, прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому позивач зазначає, що факт реального здійснення господарської операції підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт реальної господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ «Екобуб-С».

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, у зв'язку з його необґрунтованістю та зазначив, що перевіркою отриманих матеріалів встановлено, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за липень 2014р. за рахунок сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Екобуб-С» за непідтвердженими господарськими операціями. Просив суд відмовити у задоволені даного позову.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04.12.2014р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000732201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 82229 грн. (основний платіж - 54819 грн., штрафні (фінансові) санкції - 27410 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту від 20.11.2014р. № 272/04-10-22-01/33019191 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Южстанкомаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Екобуб-С» за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р.

В даному акті зазначено, що позивач діяв без належної обачності та йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан його постачальника-виконавця послуг, умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення які ним допускалися. Діяльність ТОВ «Южстанкомаш» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отаманням податкової вимоги переважно з контрагентами-посередниками частина яких не виконувала своїх податкових зобов'язань та порушували приписи господарського та цивільного законодавства. Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (надалі по тексту Закон №2755-VІ) завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 54819 грн. внаслідок чого занижено розмір податкових зобов'язань з ПДВ на суму 54819 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності з п. 198.1, п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Судом встановлено, що між ТОВ «Екобуб-С» (Виконавець) та ТОВ «Южстанкомаш» (Замовник) укладено Договір №27-06/4 від 27.06.2014р., згідно якого Замовник доручає Виконавцю виконати ремонт устаткування на території Виконавця. Об'єм робіт по Договору визначений на підставі технічних завдань.

Отримання позивачем результатів робіт, виконаних за вказаним правочином, підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату, актами наданих послуг, дефектними актами, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, актом приймання з ремонту деталей, технічними завданнями, а також податковими накладними: №1503 від 15.07.2014р. на загальну суму 53990 грн. (в т.ч. ПДВ - 8998,33грн.), №2103 від 21.07.2014р. на загальну суму 30000 грн. (в т.ч. ПДВ - 5000 грн.), №2801 від 28.07.2014р. на загальну суму 29284 грн. (в т.ч. ПДВ - 4880,67 грн.), №105 від 01.07.2014р. на загальну суму 53950 грн. (в т.ч. ПДВ - 8991,67грн.), №103 від 01.07.2014р. на загальну суму 53900 грн. (в т.ч. ПДВ - 8983,33грн.), №704 від 07.07.2014р. на загальну суму 53800 грн. (в т.ч. ПДВ - 8966,67грн.), №103 від 01.07.2014р. на загальну суму 53900 грн. (в т.ч. ПДВ - 8983,33грн.).

Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому органи державної податкової служби України не позбавлені права та можливості вжити необхідних заходів у тому числі примусового характеру до порушників податкового законодавства - ТОВ «Екобуд-С» (анулювати реєстрацію платника ПДВ, донарахувати суму податку, звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації тощо).

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки платником податків намірів контрагентів щодо сплати ними державі податків.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за липень 2014р. за рахунок сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Екобуд-С» за непідтвердженими господарськими операціями.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Данні документів наданих позивачем, які підтверджують проведення господарських операцій не спростовані, а доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, із змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про одночасне визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000732201 від 04.12.2014р, винесене відповідачем.

Проте, статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 1 ч. 4 статті 105 встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

З огляду на викладене, оцінюючи усі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000732201 від 04.12.204р. винесене Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 травня 2015 року

Суддя О.В. Серьогіна