Постанова № 44178150, 22.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ22 квітня 2015 р. Справа № 804/4893/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріДмитрієнко О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

07.04.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт» звернулось із адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003192203 від 07.08.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 23.07.2014 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією при проведенні перевірки встановлено нереальність проведення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя», на підставі чого завищений податковий кредит з ПДВ за березень 2014 року. На підставі акта перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003192203 від 07.08.2014 року, однак позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним, а висновки акту перевірки хибними, оскільки перевіряючими особами не враховано, що підставою для виписки податкових накладних став не факт придбання товару, а лише передплата за нього.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та наказу № 867 від 18.07.2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) при фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» за березень 2014 року та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації.

За результатами перевірки 23.07.2014 року складений акт №м3233/106/04-03-22-03/32697919, яким встановлені порушення пункту 180.1 статті 180, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит за березень 2014 року на суму 483333,33 грн.

В обґрунтування висновків акту перевірки перевіряючим було зазначено, що 27.03.2014 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» був укладений договір № 81, який передбачав постачання сої українського походження врожаю 2014 року.

На виконання умов договору 28.03.2014 року. була проведена передплата в сумі 3 млн. грн., на суму передплати були отримані податкові накладні № 402 та 403, які були включені до реєстру отриманих накладних, а сума ПДВ відображена у складі податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень 2014 року.

Вищевказане відвантаження товару відображено в податковому обліку підприємства, суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено до податкового зобов'язання відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації х податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за січень-травень 2014 року та підтверджено баз даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Таким чином, отриманий товар Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» не відповідає назві товару реалізованому на інші підприємства, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» купує один товар (Вітамінно-мінеральний префікс для бройлерів фінішний 0,5% PVT Ars BF 0,5/25, Премікс для бройлерів старше 23 днів 0,5% PVT Ars В>23/0,5, Байоклокс ДС шприц 4,5 гр Байофлай пурон 1% 500 мл Вакцина Gallivac AE+FP та інше), а реалізує інший товар (сою).

Виходячи з вищевикладеного, операції з придбання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» та в подальшому нібито реалізованого товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» не містять у суті своїх розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів навіть, які не співпадають та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя».

На підставі акту перевірки 07.08.2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003192203.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області зі скаргою, однак рішенням від 12.11.2014 року № 321/10/04-36-10-08-09 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат, у тому числі і по сплаті ПДВ первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Крім того, пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року, встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Позивачем на підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2014 року суми 483333,33 грн. надані: копія договору купівлі-продажу від 27.03.2014 року № 81; копії платіжних доручень від 28.03.2014 року № 274, 275, 276, 1688, 58, 218; копії податкових накладних від 28.03.2014 року № 402, 403; витяг з реєстру отриманих податкових накладних за березень 2014 року; копія декларації з ПДВ за березень 2014 року.

Також представником позивача в судовому засіданні зазначено, що товар за договором від 27.03.2014 року № 81 на адресу позивача поставлений не був, але підставою для нарахування податкового кредиту став саме факт перерахування коштів за цей товар, а не поставка товара.

Суд вважає таку позицію позивача помилковою, з огляду на те, що згідно умов договору від 27.03.2014 року № 81 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» повинно було поставити товар до 31.10.2014 року, а в разі неможливості виконання взятих на себе зобов'язань повинно було поверну передплату в розмірі отриманому від покупця не пізніше 31.12.2014 року.

Оскільки станом на 22.04.2015 року не відбулось поставки товару за договором чи повернення коштів позивачу, то суд вважає, що у разі якщо після передплати операція з постачання товарів фактично не відбувається та раніше перераховані кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів, які були або будуть поставлені/надані, об'єкт оподаткування податком на додану вартість у постачальника-виконавця за такою операцією відсутній.

За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2014 року в сумі 483333,33 грн. та відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» судовий збір в сумі 4384,80 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2015 року

Суддя О.В. Кононенко