Постанова № 44177842, 16.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 р. Справа № 804/1462/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі Риженко О.В.,

за участю:

представника позивача Добровольського А.Т.

представника позивача Колмикова А.Л.

представника відповідача Крейси Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Дніпропетровської митниці Державної фінансової служби про скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС з урахуванням заяви від 16.02.2015 року про коригування митної вартості товарів від 11.09.2014 року № 110090000/2014/000027/1; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2014 року № 110090000/2014/00057,-

ВСТАНОВИВ:

17.01.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Дніпропетровської митниці Державної фінансової служби, в якому позивач з урахуванням заяви від 16.02.2015 року просить скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11.09.2014 року № 110090000/2014/000027/1; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2014 року № 110090000/2014/00057.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2015 року провадження у справі № 804/1462/15 було відкрито та справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Відповідно до поданої 11.09.2014 року ПАТ «НЗФ» до Дніпропетровської митниці ДФС митної декларації № 110090000/2014/006922, позивачем було задекларовано ввезення плавиковошпатового концентрату марки ФФ-95А в кількості 131 676 кг, з визначенням його митної вартості за основним методом за ціною контракту в розмірі 57 279,06 доларів США (741 866,59 грн. за курсом НБУ), тобто 435 доларів США за тону.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2014 року № 110090000/2014/00057 відповідачем було відмовлено у митному оформленні товару за наведеною митною декларацією з підстав винесення митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2014 року № 110090000/2014/000027/1, у відповідності до якого відповідачем з використанням резервного методу визначення митної вартості була визначена митна вартість імпортованого за наведеною митною декларацією товару у розмірі 79 005,60 доларів США (600 доларів США за тону).

Позивач, посилаючись на ст.ст.49, 53, ч.2,3 ст.57 Митного кодексу України, а також на те, що єдиною підставою для визначення митної вартості в оскаржуваному рішенні відповідача був висновок Державного гемологічного центру України від 11.09.2014 року №05649/480912-Д, відповідно до якого вартість плавиковошпатового концентрату марки ФФ-95А визначалася саме виходячи з 600 доларів США за тону, та, без урахування всіх наданих позивачем для здійснення митного оформлення документів, які, на думку позивача, містять всі об'єктивні та документально підтверджені дані для визначення митної вартості саме за основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту), вважає оскаржувані рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали доводи, аналогічні позовній заяві, та просили задовольнити позов у повному обсязі за викладених у ньому підстав, додатково пославшись в обґрунтування своєї позиції на наявність копії експортної декларації країни - відправника, складеної на китайській мові без зазначення ціни товару та вартості, у зв'язку з тим, що закупівельна вартість є комерційною таємницею та доданої до супровідного листа від 10.09.2014 року вих. № 14/09-12.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та надала до суду заперечення від 16.02.2015 року, в яких зазначила наступне.

Після визначення автоматизованою системою аналізу ризиків за результатами формато - логічного контролю по поданій позивачем МД № 110090000/2014/006922 від 11.09.2014 року обов'язкової форми контролю, як «контроль правильності митної вартості товарів. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів», Дніпропетровською митницею ДФС з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, були встановлені такі обставини, як: наявність розбіжності за ціною, зазначеною в гемологічному висновку Державного гемологічного центру Міністерства фінансів України від 11.09.2014 року № 05649/480912-Д на рівні 600 дол. США/т, із заявленою вартістю згідно наданих супровідних документів на рівні 435 дол. США/т; відсутність однозначної оцінки у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 01.09.2014 року №3054 щодо вартості плавикошпатового концентрата; надання декларантом копії митної декларації країни відправлення (Китаю) від 23.11.2013 року №555120130513220111 без перекладу даних з китайської мови з замальованими графами щодо цінової інформації, що унеможливлює ідентифікацію даних про відправника, назву товару та його ціну; невідповідність відомостей щодо ваги товару (брутто) та кількості місць у наданих декларантом документах: у коносаменті APLU051497190 зазначено 162050 кг, 162 мішка, а згідно пакувальних аркушів №№ F-03/13 та F- 03/13-1 від 01.09.2014 року - 133 160 кг, 132 мішка; невідповідність наданих позивачем сертифікатів тестування та якості умовам зовнішньоекономічного контракту від 31.07.2014 року №1404406 , та після відмови з боку декларанта в рамках проведення процедури консультацій надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за МД № 110090000/2014/006922 від 11.09.2014 року, відповідач, посилаючись також на наявність встановлених законом причин неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів, вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, обґрунтованими та прийнятими у спосіб та в межах повноважень, наданим митним органам.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.

11.09.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товару, а саме: плавиковошпатового концентрату марки ФФ-95А в кількості 131 676 кг та подав відповідну митну декларацію № 110090000/2014/006922 від 11.09.2014 року з доданими до неї такими документами, як: картка обліку особи, зовнішньоекономічний контракт від 31.07.2014 року №1404406; додаткова угода від 01.09.2014 року №1; специфікація від 20.08.2014 року №2; сертифікат походження товару; залізничні накладні; коносамент; сертифікат якості; рахунок - фактура (інвойс); пакувальні листи; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролю; висновок Державного гемологічного центру України; лист компанії ІММСО від 10.09.2014 року №14/09-12 на англійській мові з перекладом; копія митної декларації країни відправлення; переклади сертифікату якості, коносаменту, сертифікату походження товару; висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза від 01.09.2014 року №3054.

Вказаний вище товар був придбаний позивачем згідно умов контракту купівлі-продажу від 31.07.2014 року за № 1404406, відповідно до умов якого продавцем товару є Компанія з обмеженою відповідальністю «IMMCO (Industrial Minerals & Metals) Limited, Hong Kong», а покупцем товару є ПАТ «Нікопольський завод феросплавів».

Відповідно до поданої 11.09.2014 року ПАТ «НЗФ» до Дніпропетровської митниці ДФС митної декларації № 110090000/2014/006922, позивачем було задекларовано ввезення плавиковошпатового концентрату марки ФФ-95А в кількості 131 676 кг, з визначенням його митної вартості за основним методом за ціною контракту в розмірі 57 279,06 доларів США (741 866,59 грн. за курсом НБУ), тобто 435 доларів США за тону.

В рамках проведення процедури консультацій посадовою особою митного органу здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості, за результатами якого після визначення автоматизованою системою аналізу ризиків за результатами формато - логічного контролю по МД № 110090000/2014/006922 від 11.09.2014 року було визначено обов'язкову форму контролю як «контроль правильності митної вартості товарів. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснення перевірки правильності митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів», після встановлення Дніпропетровською митницею ДФС з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, таких обставин, як: наявність розбіжності за ціною, зазначеною в гемологічному висновку Державного гемологічного центру Міністерства фінансів України від 11.09.2014 року № 05649/480912-Д на рівні 600 дол. США/т, із заявленою вартістю згідно наданих супровідних документів на рівні 435 дол. США/т; відсутність однозначної оцінки у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 01.09.2014 року №3054 щодо вартості плавиковошпатового концентрату; надання декларантом копії митної декларації країни відправлення (Китаю) від 23.11.2013 року №555120130513220111 без перекладу даних з китайської мови з замальованими графами щодо цінової інформації, що унеможливлює ідентифікацію даних про відправника, назву товару та його ціну; невідповідність відомостей щодо ваги товару (брутто) та кількості місць у наданих декларантом документах: у коносаменті APLU051497190 зазначено 162050 кг, 162 мішка, а згідно пакувальних аркушів №№ F-03/13 та F- 03/13-1 від 01.09.2014 року - 133 160 кг, 132 мішка; невідповідність наданих позивачем сертифікатів тестування та якості умовам зовнішньоекономічного контракту від 31.07.2014 року №1404406, позивач був повідомлений про виявлення наведених розбіжностей відповідним електронним повідомленням від 11.09.2014 року, що підтверджується роздруківкою такого повідомлення з відповідного сайту, яка містяться в матеріалах справи.

Відповідно до зазначеного повідомлення, відповідачем, з урахуванням положень ст.53 МК України, було запропоновано декларанту надати (за наявності) такі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару за МД № 110090000/2014/006922 від 11.09.2014 року, як: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Проте, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи, 11.09.2014 року позивач відмовився надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення.

У зв'язку з вищенаведеними розбіжностями митним органом 11.09.2014 року позивачеві видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110090000/2014/00057 з причин неможливості використання вибраного методу визначення митної вартості товару згідно п.6 ст.54 Митного кодексу України.

В тому числі, митницею було прийнято і рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2014 року № 110090000/2014/000027/1, за яким митним органом було скориговано митну вартість товару, що імпортується, із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за 2-г - резервним методом на рівні 600 дол. США за тонну.

Відповідно до частин 7 - 9 ст.55 Митного кодексу України позивачем із застосуванням рішення про коригування митної вартості товару від 11.09.2014 року №110090000/2014/000027/1 було оформлено товар за МД № 110090000/2014/006922 від 11.09.2014 року під гарантійні зобов'язання.

16.09.2014 року позивач листом від 15.09.2014 року за №11560 - 6995/4009 крім доданих до наведеної вище митної декларації документів, що надавались для митного оформлення, надав відповідачу такі документи в порядку ст.55 МК України, як: лист позивача від 12.08.2014 року №10083 - 6995/4013 та лист Державного гемологічного центру України від 19.08.2014 року №71000-4/1908/14-1 «Щодо цін на плавикошпатовий концентрат марки ФФ-95А», які були розглянути відповідачем з повідомленням позивача про обґрунтовану відмову у визнанні заявленої позивачем митної вартості відповідно до листа від 22.09.2014 року №5988/04-50-52.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності ( статті 17 та додаток Ш, параграф 6 Угоди).

За нормами п.2 ст.52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до положень ч.6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або за відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, у поданих позивачем документах до митного оформлення товару містилися розбіжності відповідно до п. 3 ст. 53 МК України, а саме: документи не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Про зазначені розбіжності митний орган повідомив позивача та направив повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості за обраним позивачем методом відповідно до вимог п.2, п.3 ст.53 Митного кодексу України.

Як вже зазначалося вище, в обґрунтування заявленої ціни позивачем до митного органу був наданий лист Державного гемологічного центру України від 19.08.2014 року №71000-4/1908/14-1 «Щодо ціни на плавикошпатовий концентрат марки ФФ - 95А», відповідно до якого позивач повідомлявся про наступне. Вартість флюоритовового концентрату, який видобувається і експортується з родовищ багатьох країн світу, таких як: Монголія, Мексика, Індія, Китай, Іспанія, США та інші, залежить від хімічного складу, вмісту CaF2, фракційної розмірності, умов поставки відповідно Інкотермс 2010, страхування, інших чинників, можливих ризиків та місця видобутку. У третьому кварталі 2014 року на світовому ринку у зв'язку зі зниженням попиту на флюоритовий концентрат та намаганням країн - експортерів зберегти свою долю ринку, ціни на флюоритовий концентрат знизились. Але на час проведення експертизи ціна згідно чинного бюлетеня «ДКДК» на концентрат марки ФФ-95А становила 600 доларів США.

Проте, суд зазначає, що наданий до митного органу лист Державного гемологічного центру України від 19.08.2014 року №71000-4/1908/14-1 не дає можливості визначення митної вартості товару за ціною 435 дол. США за тонну, запропонованої при поданні митної декларації позивачем, оскільки зазначений лист досліджується та оцінюється в сукупності з іншими документами, наданими в обґрунтування обраного позивачем методу визначення митної вартості та не може вважатися беззаперечним та переконливим доказом щодо спрямованості виключно доказової бази, наданої позивачем, при обранні методу визначення ціни «за ціною контракту».

У контексті наведеного, розглядаючи дану справу по суті та оцінюючи наявні в матеріалах справи як наведений вище лист Державного гемологічного центру України від 19.08.2014 року №71000-4/1908/14-1 «Щодо ціни на плавикошпатовий концентрат марки ФФ - 95А», відповідно до якого Державним гемологічним центром України повідомлялося позивача про зниження цін на світовому ринку на флюоритовий концентрат у третьому кварталі 2014 року у зв'язку зі зниженням попиту на флюоритовий концентрат та намаганням країн - експортерів зберегти свою долю ринку, так і висновок Державного гемологічного центру України, складений за результатами експертизи й оцінки дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного утворення, напівдорогоцінних і декоративних каменів у сировині та виробах, колекцій мінералів, гірських порід, мінеральних речовин, а також культурних цінностей від 11.09.2014 року №05649/480912-Д, відповідно до якого оцінна вартість товарної партії флюоритового концентрату марки ФФ - 95А на умовах DAP - кордон України становить 79005, 60 доларів США та 600 дол. США/т, а також лист Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 01.09.2014 року, відповідно до якого зроблений висновок, що згідно з аналізом цінових пропозицій підприємств виробників та постачальників плавиковошпатового концентрату марки ФФ - 95А, середній розрахунковий рівень цін на зазначений товар ГОСТ 29219-91 може становити 350,00 - 470,00 дол. США/т, на умовах поставки DAP - міста України, та наведений рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару (зокрема - вмісту марганцю), умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку, тощо, суд виходить з наступного.

Жоден з наведених вище документів не може вважатися беззаперечним доказом обґрунтування митної вартості ні з боку позивача, ні з боку відповідача відповідно до обраних останніми методів визначення митної вартості за МД № 110090000/2014/006922 від 11.09.2014 року, оскільки наведені вище листи та сертифікат носять здебільшого консультаційний характер та підлягають оцінюванню як судом, так і митним органом в сукупності з іншими документами, наявними в матеріалах справи.

Також, надаючи належну оцінку наявним в матеріалах справи копіям листа від 10.09.2014 року за вих.№14/90 та митної декларації країни відправлення (Китаю) від 23.11.2013 року №555120130513220111, суд зазначає наступне.

Так, дійсно, відповідно до наведеного вище листа компанія ІММСО повідомляла позивача про відсутність пов'язаного договору з третіми особами в межах укладеного зовнішньоекономічного договору від 31.07.2014 року №1404406 і не проведення платежів третіми особами на користь продавця - компанії ІММСО та про неможливість надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прас - листів) виробника з огляду на те, що закупівельна вартість є комерційною таємницею. Проте, будь - якими належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України з боку позивача не було обґрунтовано наявності встановлення відповідного режиму охорони зазначених відомостей в режимі комерційної таємниці, та не було надано будь - яких письмових доказів на підтвердження взагалі існування такого режиму відомостей, як то: копій наказів про затвердження відомостей, що становлять комерційну таємницю компанії ІММСО; переліку відомостей, які становлять комерційну таємницю компанії ІММСО; переліку заходів щодо охорони таких відомостей, тощо, що, в сукупності з оглядом копії митної декларації країни відправлення (Китаю) від 23.11.2013 року №555120130513220111без перекладу даних з китайської мови з замальованими графами щодо цінової інформації, дозволяє суду прийти до висновку про неможливість ідентифікації даних про відправника, назву товару та його ціну з боку відповідача на підставі зазначених документів та з огляду на обраний позивачем метод визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність встановлених митним органом розбіжностей у поданих документах до митного оформлення та не спростування факту наявності таких розбіжностей позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України у ході судового розгляду справи, що має наслідком неможливість здійснення митним органом визначення митної вартості товару за ціною договору у відповідності до вимог ч.2 ст. 58 Митного кодексу України.

Відповідно до п.4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, митним органом проведено консультацію з декларантом з приводу надання відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, проте, декларант позивача відмовився надавати будь-які документи щодо підтвердження митної вартості товару, крім наведених вище.

Згідно ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Отже, з урахуванням того, що позивачем були подані неповні/недостовірні відомості про митну вартість товарів та використані декларантом відомості про митну вартість товарів не підтверджені документально, не визначені кількісні і достовірні показники, які піддаються обчисленню, митниця не мала можливості для застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору - ( ст.58 Митного кодексу України).

Згідно п.3 ст.58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

Так, митницею було застосовано послідовність переходу від одного методу до наступного методу визначення митної вартості.

При цьому, згідно ст. 33 Митного кодексу України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені,оброблені та накопичені у інформаційних системах та складаються з відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших документів.

Метод визначення митної вартості товарів, передбачений ст.ст. 59,60 Митного кодексу України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту, який збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього - неможливо було застосувати у зв'язку з відсутністю інформації у митного органу щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості.

Застосувати методи, передбачені ст.ст.61-63 Митного кодексу України - методи визначення митної вартості на основі віднімання або додавання - також було неможливо у зв'язку з тим, що відсутні були документально підтверджені дані, які підлягають обчисленню.

У разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів, визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, митним органом було визначено митну вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-r резервним методом

У зв'язку з наведеним та з урахуванням подання позивачем неповних відомостей про митну вартість товару, митницею було правомірно скориговано митну вартість товару шляхом прийняття відповідного рішення на підставі ст.55 Митного кодексу України від 11.09.2014р., яке наявне в матеріалах справи.

Відповідно до ст.55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування митної вартості товарів має містити наявну у митного органу інформацію щодо умов, що могли вплинути на ціну товару та призвели до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості від 11.09.2014 року № 110090000/2014/000027/1 видно, що воно містить дані щодо неможливості визначення митної вартості за ціною договору, вимоги про надання додаткових документів, проведення консультацій, отримання та перевірку додаткових документів, процедури консультацій митної вартості, послідовності застосування методів визначення митної вартості, суми та підстави коригування.

Відповідно до вимог ст. 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом умов, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюються картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Так, на виконання вищевказаних вимог закону та у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару, митним органом було правомірно прийнято і оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2014 року № 110090000/2014/00057.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, і частина 1 статті 71 КАС України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представники позивача не навели жодних підстав та не надали будь-яких доказів на підтвердження протиправності прийнятих митним органом оспорюваних рішень з урахуванням того, що судом встановлено подання позивачем неповних (суперечливих) даних (документів) для визначення митної вартості товару за ціною договору.

За викладених обставин, перевіривши оскаржувані рішення у відповідності до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Митним кодексом України з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому в адміністративного суду відсутні правові підстави для задоволення даного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення від 06.01.20154 р. №171221 за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 146,16 (сто сорок шість) грн. 16 коп., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Однак, суд зазначає що адміністративний позов містить дві вимоги, з яких одна - щодо скасування рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання митної вартості товарів №110090000/2014/000027/1 від 11.09.2014 р. - є позовною вимогою майнового характеру, а інша - щодо скасування картки відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110090000/2014/00057 від 11.09.2014 р. винесену Дніпропетровською митницею - є позовною вимогою немайнового характеру.

Як вбачається з платіжного доручення від 06.01.20154 р. №171221, оригінал якого міститься в матеріалах справи, позивачем судовий збір був сплачений лише на суму 146,16 (сто сорок шість) грн. 16 коп.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 - VI, за позовні вимоги немайнового характеру судовий збір повинен бути сплачений у розмірі - 73,08 грн., а за позовні вимоги майнового характеру, виходячи з суми визначеної в рішенні Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання митної вартості товарів №110090000/2014/000027/1 від 11.09.2014 р., - у розмірі 4 872 грн.

А відтак, враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 73,08 грн. - за позовні вимоги немайнового характеру та 4 872 грн. за позовні вимоги майнового характеру, натомість сплатив лише 146,16 грн., тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення решти судового збору з позивача в сумі 4 798,92 грн. (4 872 грн. - 73,08 грн.).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Дніпропетровської митниці Державної фінансової служби про скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС з урахуванням заяви від 16.02.2015 року про коригування митної вартості товарів від 11.09.2014 року № 110090000/2014/000027/1; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.09.2014 року № 110090000/2014/00057 - відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» решту судового збору в сумі 4 798,92 грн. (чотири тисячі сімсот дев'яносто вісім грн., 92 коп.) до Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2015 року.

Суддя Є.О. Жукова