Рішення № 44174123, 15.05.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

15.05.2015

справа №487/452/15-ц

номер провадження 2/489/1162/15

заочне рішення Іменем україни

15 травня 2015 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря Коденко К.В.

за участю:

предстаника позивача Сінчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

У січні 2015 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача кредитної заборгованості в сумі 114240,10 грн.

У обґрунтування вимог вказано, що 26.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 282, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 132300,00 грн. строком користування до 25.06.2015 зі сплатою 19 процентів річних.

Станом на 18.12.2014 грошові зобов'язання відповідач не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка частково стягнута заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.10.2010. У зв'язку із цим, заборгованість становить 114240,10 грн. і складається із 38373,14 грн. заборгованості по процентам за період з 14.06.2010 по 31.12.2011 та 75866,96 грн. пені.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити, проти заочного вирішення справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений неодноразово. Заяву про розгляд справи за своєї відсутності та письмових заперечень проти позову до суду не надав.

У відповідності до статей 224, 225 ЦПК України судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 26.06.2008 між сторонами було укладено кредитний договір № 282, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 132300,00 грн. зі сплатою 19 процентів річних строком до 25.06.2015.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.10.2010 на користь позивача стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка станом на 14.06.2010 складає 160327,43 грн., з яких 130427,27 грн. заборгованості по кредиту та 29855, 16 грн. процентів

З постанови головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Чигирик І.Г. від 24.03.2014 вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінив своє прізвище з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» у зв'язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_5 відповідно до статті 35 СК України.

За розрахунком позивача, станом на 18.12.2014 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 114240,10 грн., яка складається із 38373,14 грн. заборгованості по процентам, розрахунок яких зроблено за період з 14.06.2010 по 31.12.2011, та 75866,96 грн. пені.

Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Положеннями пункту 9.1 кредитного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, яким врегульовано відносини позики. Згідно частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому договором.

Виходячи з наведених норм матеріального права та обставин справи, суд приходить до висновку про порушення відповідачем взятих зобов'язань, тому звернення позивача до суду з вимогою про стягнення процентів та пені є правомірним.

Між тим, суд не погоджується із розміром пені.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні питання про зменшення неустойки необхідно враховувати конкретну ситуацію, інтереси обох сторін та їх майновий стан сторін, ступінь виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання та форму вини боржника, співмірність розміру неустойки наслідкам порушення.

З цього приводу Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З розрахунку банку видно, що розмір заявленої до стягнення пені перевищує заборгованість відповідача по процентам.

У той же час, відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства України є справедливість, добросовісність і розумність, а також судовий захист цивільного права та інтересу.

За таких обставин, враховуючи указані засади цивільного права, інтереси обох сторін, нарахована позивачем станом на 18.12.2014 пеня підлягає зменшенню до рівня заборгованості по процентам - 38373,14 грн.

З огляду на наведені норми матеріального та процесуального права, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, які свідчать про порушення відповідачем взятих грошових зобов'язань та наявність заборгованості, вказаної у позові, вимоги банку підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 76746,28 грн. (38373,14 + 38373,14).

Відповідно статті 88 ЦПК України пропорційно задоволеному позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 767,46 грн.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212 - 214, 224, 225, 228 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (іден. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором від 26.06.2008 № 282, яка складається із 38373,14 грн. процентів та 38373,14 грн. пені, всього 76746,28 грн. (сімдесят шість тисяч сімсот сорок шість гривень 28 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 (іден. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 767,46 грн. (сімсот шістдесят сім гривень 46 коп.).

У іншій частині вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

суддя І.В.Коваленко

Повний текст рішення

підписано 15.05.2015.