Ухвала суду № 44173794, 07.05.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/9541/13 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/783/3291/15 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.

Категорія: 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Курій Н.М.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,

за секретаря Куцика І.Б.,

з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ТзОВ "Галжитлобудсервіс" про визнання результатів реконструкції квартири АДРЕСА_1; визнання, що дана реконструкція здійснена за кошти позивача ОСОБА_4; визнання права власності за позивачем на 72/100 частки у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, в тому числі житлова площа становить 47, 3 кв.м., що у співвідношенні 72/100 дорівнює 52,55 кв. м.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23 січня 2014 року затверджено мирову угоду у справі за зазначеним вище позовом, в якій зазначено, що "сторони, виходячи з предмету позову та позовних вимог погоджуються та визнають, що:

1. В результаті реконструкції однокімнатної квартири (загальна площа 40,7, житлова 21 кв.м.), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, створено трикімнатну квартиру у двох рівнях (5-ий поверх і мансарда), що складається з житлової кімнати 1, площею 21 кв.м., житлової кімнати 2, площею 8.9 кв.м., житлової кімнати 3, площею 17.4 кв.м., кухні, площею 10.1 кв.м., ванної кімнати (санвузла), площею 3.50 кв.м., коридору 1, площею 4.7 кв.м., коридору 2, площею 6 кв.м., комірки, площею 0.40 кв.м. та двох балконів, площею по 0.5 кв.м. Загальна площа реконструйованої трикімнатної квартири становить 73.0 кв.м., в тому числі, житлова площа становить 47,3 кв.м., що було збільшено на 32,3 кв. м. за рахунок горища;

2. Що реконструкція квартири, а саме: облаштування мансарди, площею 32.3 кв.м. здійснювалась за рахунок коштів позивача - ОСОБА_4;

3. Сторони визнають за позивачем - ОСОБА_4 право власності на 72/100 частки у дворівневій трикімнатній квартирі, а саме - 5-ий поверх і мансарда, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 73.0 кв.м., в тому числі, житлова площа 47,3 кв.м., що дорівнює 52,55 кв.м.

Сторони підтверджують, що при укладенні зазначеної мирової угоди та визначенні її умов, вони повністю усвідомлюють значення своїх дій, діють згідно вільного волевиявлення за відсутністю будь-яких примусів, інших перешкод до укладення мирової угоди, та без завдання шкоди їх правам та інтересам, інтересам третіх осіб чи державі.

Умови мирової угоди є вигідними для сторін та відповідають їх внутрішньому волевиявленню. Після підписання угоди, затвердження її судом та належного виконання умов, сторони стверджують про відсутність будь-яких претензій один до одного по даній справі щодо предмету спору.

З наслідками, передбаченими ст. 175 ЦПК України, сторони ознайомлені і такі їм зрозумілі.

У зв'язку з підписанням мирової угоди, суд приймає заяви сторін, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені їх права, права інших осіб та держави.

Дана мирова угода складена в чотирьох примірниках, по одному для кожної із сторін, третьої особи та суду, які мають однакову юридичну силу.

Ухвала суду про затвердження даної Мирової угоди є виконавчим документом в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає виконанню в порядку, визначеному цим Законом протягом 1 (одного) року з моменту проголошення ухвали."

Зазначену вище ухвалу оскаржила ОСОБА_2 та вважає, що цією ухвалою порушене її право та право її неповнолітнього сина, оскільки спірна квартира відноситься до спадкового майна після смерті її чоловіка - ОСОБА_6 і вона з неповнолітнім сином фактично прийняли спадщину, подавши в нотаріальну контору заяву про прийняття такої спадщини, і їх частка в спадковому майні, а саме - в спірній квартирі становить 1/2.

Крім того, апелянт також зазначає, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки зі змісту ухвали вбачається, що такою було узаконено самочинну реконструкцію спірної квартири та визнано за ОСОБА_4 право власності на таку (72/100) після реконструкції.

Апелянт просить ухвалу районного суду скасувати і постановити нову ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не прибули, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до вимог ст.74 ЦПК України ( а.с. 140- 144). Відповідач ОСОБА_5 та представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 подали суду клопотання про відкладення розгляду справи, однак, причини їх відсутності, зазначені у клопотаннях були визнані судом неповажними.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянути апеляційну скаргу у відсутності осіб, які не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну належить задовольнити частково.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Так, стаття 175 ЦПК України визначає, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета позову.

З оскарженої ухвали про затвердження мирової угоди встановлено, що за позивачем ОСОБА_4 визнано право власності на 72/100 частки реконструйованої квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи та доказів, наданих сторонами апеляційному суду встановлено, що станом день смерті ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1) саме він був одноосібним власником означеної вище квартири.

Апелянт ОСОБА_2 як спадкоємець ОСОБА_6 - власника квартири АДРЕСА_1 не була залучена до участі у справі, а відтак, ухвалу суду першої інстанції про затвердження (хоча чинним законодавством передбачено визнання) мирової угоди, яка прямо зачіпає інтереси ОСОБА_2 та її неповнолітньої дитини - ОСОБА_8 належить скасувати та направити справу в силу п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України для продовження розгляду до суду першої інстанції з метою залучення до участі в справі ОСОБА_2 та інших осіб, законні права інтереси яких можуть бути порушені при розгляді зазначеного позову.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції порушено норми ч.4 ст. 175 ЦПК України, якою визначено, що у разі укладення мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Керуючись п.4 ч. 2 ст. 307, п.4 ч. 1 ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 січня 2014 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий: Курій Н.М.

Судді:

Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.