Вирок № 44173051, 28.01.2015, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5090/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Боровкова Д.О.

при секретарі Щур Н.М.,

з участю прокурора Панасюк О.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

законного представника

обвинуваченого ОСОБА_3,

представника орану опіки

і піклування Міхновського Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Львова, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, раніше судимого:

04.10.2012 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік;

26.12.2014 року Залізничним районним судом м. Львова за ст. 71, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі,

за ст. 185 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2014 року, приблизно о 15 год. 00 хв., ОСОБА_2, який на той час був неповнолітнім, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_5, який був засуджений за скоєння даного злочину вироком Залізничного районного суду м. Львова від 30 липня 2014 року, перебуваючи по АДРЕСА_2, таємно викрали з даху нежитлової будівлі, яка розташована по АДРЕСА_2, три покрівельні рифлені оцинковані листи марки «ТП45» загальною вартістю 401,58 грн., які належать потерпілому ОСОБА_6

У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому злочину та показав, що дійсно у березні 2014 року він разом з ОСОБА_5 викрали з даху нежитлової будівлі, яка розташована по АДРЕСА_2, три покрівельні оцинковані листи, проте були викриті та затриманні працівниками міліції. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Суд у відповідності до ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які не оспорюються обвинуваченим, переконавшись, що він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності його позиції, та роз'яснивши про позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи встановлені обставини, оцінивши досліджені докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи обвинуваченому вид і розмір покарання, суд, враховуючи тяжкість скоєного злочину, який є злочином середньої тяжкості, вчинений умисно; особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак висновку не зробив, на шлях виправлення не став і знову скоїв новий злочин; на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває; пом'якшуючі обставини - вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття у скоєнні злочину; позитивну характеристику з місця проживання та посередню характеристику з місця навчання, а тому на переконання суду міру покарання ОСОБА_2 слід обрати у межах санкції ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що перевиховання та виправлення ОСОБА_2 не можливі без ізоляції від суспільства, яке знаходить необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження з його боку нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Крім того, беручи до уваги вирок Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2014 року, яким ОСОБА_2 було засуджено до 3 років 1 місяця позбавлення волі, остаточне покарання йому слід визначити у виді позбавлення волі, застосувавши положення ч. 4 ст. 70 КК України.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Окрім того, з ОСОБА_2 в дохід держави слід стягнути 393,12 коп. процесуальних витрат, які полягають у витратах на проведення судової товарознавчої експертизи (висновок експертизи /Т-2 а.с.57-59/).

Керуючись ст.ст. 100, 118, 124, 177, 178, 183, 368, 373, 374, 376, 392-395, 484, 485 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, що призначено за даним вироком, більш суворим, що призначено за попереднім вироком Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2014 року, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання те покарання, що відбуте за попереднім вироком за період з 10 грудня 2014 року по 28 січня 2015 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 - тримання під варту - залишити без змін до вступу вироку в законну силу, зарахувавши в строк відбуття покарання перебування ОСОБА_2 під вартою з дня фактичного затримання з 10 грудня 2014 року.

Речові докази /Т-2 а.с.69/ три покрівельних листи залишити потерпілому ОСОБА_6; грошові кошти в сумі 92 гривні передати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 393 (триста дев'яносто три) гривні 12 коп. процесуальних витрат.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Боровков Д.О.