Рішення № 44172739, 13.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№22-ц/778/2995/15 Головуючий у 1 інстанції Смолка І.О.

Суддя-доповідач Краснокутська О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі: Головуючого: Пільщик Л.В.,

Суддів: Краснокутської О.М.,

Сапун О.А.,

При секретарі Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою , Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду, з позовом, який в процесі розгляду справи уточнив, до ПАТ "Дельта Банк" про зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 28 травня 2014 року між сторонами у справі було укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 007-07560-280514 на суму 14800, 66 доларів США, на строк до 26 серпня 2014 року, під 10, 25 % річних.

Позивач неодноразово звертався до банку про повернення суми вкладу та нарахованих відсотків, проте листами банку йому було відмовлено.

За пропозицією відповідача, позивач перевів частину своїх заощаджень у доларах США в гривню. Після замовлення банківської платіжної картки, вона була заблокована. Таким чином позивач не в змозі користуватися своїми коштами.

На підставі викладеного позивач просив суд зобов'язати ПАТ "Дельта Банк" видати готівкою одноразовою операцією через касу відділення належні ОСОБА_3 кошти, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 у валюті "гривня", у розмірі 31044, 91 грн. та на рахунку НОМЕР_2 у валюті "долар США" у розмірі 12541, 42 долари США.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Зобов'язано ПАТ "Дельта Банк" видати готівкою одноразовою операцією через касу відділення належні ОСОБА_3 кошти, які знаходяться на наступних рахунках: НОМЕР_1 у валюті "гривня", у розмірі 31044, 91 грн. та на рахунку НОМЕР_2 у валюті "долар США" у розмірі 12541, 42 долари США.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ "Дельта Банк" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неналежну оцінку доказів у справі , не врахування судом того,що позивач не надав доказів щодо неможливості реального розпорядження ним своїми коштами,а також того,що Національним банком України обмежена видача готівкових коштів в іноземній валюті з поточних і депозитних рахунків, а з 03.03.2015 року діє тимчасова адміністрація,яка забороняє банку здійснювати виплату коштів, просить рішення скасувати , ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає підлягає частковому задоволенню,виходячи із наступного.

Згідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позові вимоги ОСОБА_3 і зобов"язуючи відповідача видати позивачеві готівкою грошові кошти,що розміщені на його банківських рахунках у ПАТ "Дельта Банк", суд першої інстанції виходив із того,що за умовами договору і вимогами закону відповідач зобов"язаний повернути вкладнику на його вимогу ці кошти.

Висновки відповідають встановленим обставинам справи ,здобутим доказам і вимогам закону.

Так, судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається,що 28 травня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір банківського вкладу(депозиту) №007-07560-280514 ,згідно до п.1.2; п.1.3 якого позивач розмістив, а відповідач залучив вклад позивача в сумі 14800,66 доларів США на строк до 26 серпня 2014 року включно з нарахуванням процентів за ставкою 10,25 річних.

Для цього банк відкрив вкладнику депозитний рахунок НОМЕР_3.

Згідно до п.1.10 Договору вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу,зазначеного в п.1.3 Договору шляхом зарахування на поточний рахунок ,операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів НОМЕР_2,відкритий на ім."я вкладника ОСОБА_3 в установі банку.

Із виписки за операціями по картковому рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_3 видно,що на зазначеному валютному рахунку позивача за іншими договорами у період з квітня 2014 року до 30 травня 2014 року знаходились нараховані грошові кошти у валюті США ,частина з яких в сумі 14800,66 доларів США 29.05.2014 року була списана з цього рахунку та зарахована на рахунок НОМЕР_3 за укладеним договором №007-07560-280514 від 28 травня 2014 року(а.с.10). Зазначені кошти пізніше були повернуті на рахунок НОМЕР_2 після закінчення дії депозитного договору.

Ця ж обставина підтверджується випискою за операціями по рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_3 по угоді від 28.05.2014р(а.с.27),із якої вбачається,що сума 14800,66 доларів США була зарахована 29.05.2014року на цей рахунок, а 26.08.2014року повернута по закінчені депозитного договору №007-07560-280514 від 28 травня 2014 року .

Таким чином із здобутих у справі доказів видно,що після закінчення строку дії депозитного договору НОМЕР_3 від 28.05.2014р. вклад за цим договором на підставі заяви ОСОБА_3,що не оспорює позивач, у відповідності до п.1.10 Договору був виплачений позивачу шляхом зарахування на поточний рахунок НОМЕР_2.

Разом із тим із здобутих у справі доказів вбачається,що внаслідок перерахування грошових коштів з одного рахунку позивача на інший ці грошові кошти залишаються до теперішнього часу в банку.

Судом також встановлено,що частина грошових коштів на підставі заяви позивача була переведена з заощаджень у доларах США на гривневий вклад.

Згідно довідки АТ "Дельта Банк" від 18.02.2015 року(а.с.55) на ім."я ОСОБА_3 в ПАТ "Дельта Банк" відкрито рахунки: -НОМЕР_1 у валюті гривня і станом на 18.02.2015 року залишок коштів на цьому рахунку складає 31 044,91гр.

- НОМЕР_2 у валюті долар США і станом на 18.02.2015 року залишок коштів на цьому рахунку складає 12541,42 доларів США.

За положеннями ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1058, ч. 1 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму(вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно до вимог ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов"язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника,крім вкладів,зроблених юридичними особами на інших умовах повернення,які встановлені договором.

Із матеріалів справи вбачається,що 26 вересня 2014 року позивач звертався до банку з вимогою виплатити йому належні грошові кошти, проте його вимога виконана не була.

Оскільки вклади позивача ОСОБА_3,які відкриті у ПАТ "Дельта Банк" не передбачають повернення грошових коштів зі спливом встановленого строку,то у відповідності до вимог ст.ст.1058, 1060 ЦК України вони мають бути повернені позивачеві на його вимогу, а тому невиплата банком належних позивачеві сум на його вимогу є порушенням його прав.

З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку про те,що суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо зобов"язання банку видати позивачеві належні йому грошові кошти.

Разом із тим суд,обґрунтовуючи своє рішення, в мотивувальній частині безпідставно зазначив про те,що сума заборгованості банку перед позивачем становить 14800 доларів США,а з урахуванням процентів в сумі 411,60 доларів США загальна сума заборгованості становить 15212,66 доларів США,що спростовується довідкою банку від 18.02.2915року(а.с.55), із якої видно,що на рахунках позивача залишок коштів складає: 31 044,91гривень і 12541,42 доларів США, а також самими висновками суду,якими він зобов"язав відповідача видати ОСОБА_3 суму у гривнях:31 044,91гр. і в доларах США: 12 541,42 дол., у зв"язку із чим рішення суду підлягає зміні в мотивувальній частині.

В іншій частині рішення суду є правильним, висновки відповідають встановленим обставинам справи,здобутим доказам, вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те,що судом в цілому надана неналежна оцінка доказам у справі , відсутність доказів щодо неможливості реального розпорядження позивачем своїми коштами,є безпідставними ,спростовується наведеними доказами, а також тим,що під час розгляду справи відповідач заперечує проти задоволення позову,що також свідчить про наявність спору.

Посилання в апеляційній скарзі на те,що Національним банком України обмежена видача готівкових коштів в іноземній валюті з поточних і депозитних рахунків, а з 03.03.2015 року діє тимчасова адміністрація,яка забороняє банку здійснювати виплату коштів,є неспроможними,оскільки умовами банківського вкладу і наведеними вимогами закону передбачено право вкладника на першу вимогу отримати грошові кошти, банк не має права в односторонньому порядку змінювати умови договору, а введення тимчасової адміністрації з 03.03.2015 року не впливає на спірні правовідносини між сторонами,оскільки з вимогою про видачу вкладів позивач звернувся до банку в вересні 2014 року,а до суду з даним позовом позивач звернувся 11.11.2014 року ще до введення тимчасової адміністрації. Інші доводи є несуттєвими і не спростовують висновків суду.Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2015 року у цій справі змінити.

Виключити із мотивувальної частини рішення встановлення судом факту заборгованості відповідача перед позивачем на час розгляду справи в розмірі 14800,66 доларів США,відсотків 411,60 доларів США, а всього загальної заборгованості перед позивачем в розмірі 15212,66 доларів США.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: