Вирок № 44172491, 14.05.2015, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа № 1-кп/325/1/2015р.

325/340/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Пантилус О.П., при секретарі Орманджи Ф.К., за участю прокурорів Стефанкової Ю.М. і Кірічка В.В., потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Приазовське Запорізької області, кримінальне провадження №12013080330000604 за обвинуваченням

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Богданівка Призовського району Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який має двох неповнолітніх дітей, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше в силу ст.89 КК України не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2013 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_4, в порушення пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, керуючи в стані алкогольного сп'яніння мотоциклом ИЖ 611401 д.з. НОМЕР_2 з боковим причепом, здійснював рух у західному напрямку по ґрунтовій дорозі, розташованій на околиці с.Богданівка Приазовського району Запорізької області. Під час руху проявив злочинну недбалість в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, здійснив переїзд переднім колесом керованого ним мотоциклу через нижній відділ грудної клітини потерпілого ОСОБА_2 Далі за рахунок зміщення колії переїзду заднім колесом мотоциклу був допущений наїзд через живіт і таз потерпілого. При цьому ОСОБА_4 колесом бокового причепу допустив переїзд через голову лежачого поперек проїжджої частини дороги ОСОБА_2

Внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження: поєднану тупу травму голови та тулуба: - черепно-мозкову травму (струс головного мозку, рани волосистої частини голови, які зазнали хірургічного лікування); - закриту тупу травма грудної клітини (лінійні косопоперечні переломи 7-9 ребер зліва по задній підпаховій лінії зі зміщенням уламків, виділенням повітря і крові в ліву плевральну порожнину і повітря в м'які тканини лівої половини грудної клітини, зі впаданням лівої легені II ступеня; осколковий внутрішньосуглобовий перелом основи суглобової западини і тіла лівої лопатки зі зміщенням уламків; рану грудної клітини, яка зазнала хірургічного лікування; синець м'яких тканин лівої половини грудної клітини і лівого плечового суглоба); - закриту тупу травму живота (розрив селезінки, забій, крововилив в області тіла і хвоста підшлункової залози, крововилив у черевну порожнину і зачеревинної порожнину; рану живота, що зазнала хірургічного лікування і викликала необхідність здійснення хірургічної операції - череворозтин з видаленням селезінки; - тупу травма тазу (осколковий крайовий перелом крила лівої клубової кістки зі зміщенням уламків; рану м'яких тканин лівої половини таза, яка зазнала хірургічного лікування;) - множинні садна тіла. Посттравматичний період у потерпілого супроводжувався рясною крововтратою та розвитком небезпечного для життя стану - важкого травматичного та геморагічного шоку III ступеня.

Із даними тілесними ушкодженнями, які є тяжкими, небезпечними для життя, потерпілий ОСОБА_2 був доставлений до Приазовської центральної районної лікарні.

Прокурором Приазовського району Запорізької області пред'явлені позови про стягнення із обвинуваченого витрат на лікування потерпілого від злочину, в інтересах держави, в особі Приазовської районної ради Запорізької області, в сумі 8775,96 грн.; та в особі Запорізької міської ради - в сумі 7667,52 грн.

Представники цивільних позивачів - Приазовської районної ради Запорізької області та Запорізької міської ради в судове засідання не прибули, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи думку учасників судового провадження, суд визнав можливим за відсутності представників цивільних позивачів з'ясувати всі обставини під час судового розгляду і тому розглянути справу за їх відсутності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не визнав себе винуватим, та пояснив суду, що дійсно 11.09.2013 року він разом із дружиною ОСОБА_6, і подружжям ОСОБА_2 відпочивав у лісосмузі поблизу села Богданівка Приазовського району Запорізької області. Приблизно о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_6 з ОСОБА_7 виїхали на автомобілі в с.Федорівку за місцем проживання ОСОБА_7, щоб управитись по господарству, він виїхав на своєму мотоциклі в напрямку до села Богданівка за місцем свого проживання, щоб нагодувати худобу, а ОСОБА_2 залишився в лісосмузі. На шляху до с. Богданівка у нього в мотоциклі закінчився бензин і він по телефону викликав свого знайомого ОСОБА_5 Після приїзду останнього на протязі 30-40 хвилин він заправляв бензин в мотоцикл та спілкувався з ОСОБА_5 Приблизно о 19 год.30 хв. він вирушив із дому до лісосмуги, в цей час вже стало темно і він увімкнув світло фар. По дорозі зустрів знову ОСОБА_5, у якого зламався автомобіль, тобто затратив на спілкування з ним певний час і приблизно о 19 год. 50 хвилин, рухаючись із увімкненим дальнім світлом фар, на відстані приблизно 400 метрів від місця в лісосмузі, де він залишив ОСОБА_2, на дорозі помітив якусь перешкоду, під'їхавши ближче та впізнавши ОСОБА_2, який лежав на проїжджій частині ґрунтової дороги, застосував екстрене гальмування та здійснив об'їзд ОСОБА_2 з лівого боку. Після цього зателефонував своїй дружині та попросив викликати невідкладну медичну допомогу.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин, викладених в обвинуваченні, суд перевіривши та оцінивши надані сторонами докази, в їх сукупності, дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати обвинуваченого винним у вчиненні цього злочину.

Сторона захисту посилаючись на те, що в обвинуваченні вказаний час вчинення наїзду на потерпілого - о 19:00 годині, а ОСОБА_4 враховуючи викладені ним обставини про зустрічі із ОСОБА_5 на шляху додому та назад, які підтверджуються свідченнями останнього, опинився біля потерпілого набагато пізніше, виключає можливість обвинуваченого наїзду на потерпілого.

Але, судом із показів всіх свідків, допитаних в судовому засіданні, встановлено що вони повідомляли тільки про приблизний час подій, які відбувалися 11.09.2013 року за їх присутності із зрозумілих причин - збіг тривалого часу після подій. Жоден із свідків не вказав на точний час подій. Між тим в обвинуваченні вказано, що наїзд на потерпілого відбувся приблизно о 19:00 годині та відповідно до висновку експерта № 868 від 29.11.2013 року (т.1а.с.69) із історії хвороби № 2448 ОСОБА_2 встановлено, що потерпілий доставлений в лікарню о 20 годині 10 хвилин за викликом, прийнятим о 19 годині 37 хвилин.

Із дослідженого є необхідним зробити висновок про те, що покази ОСОБА_4 в частині зазначення ним часу - 19 годин 50 хвилин, коли він під'їхав до лежачого на дорозі ОСОБА_2 є неправдивими і суперечать наявним доказам.

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 11.09.2013 року він разом із своєю дружиною - ОСОБА_7, подружжям - ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в лісосмузі, неподалік села приблизно із 12 години вживали алкогольні напої, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_4, всього випили 4 пляшки (0,5л) горілки (самогону). Приблизно о 18 годині жінки поїхали на автомобілі додому, близько 19 години ОСОБА_4 поїхав на мотоциклі, а він пішов пішки в сторону с.Богданівки. Коли він ішов по ґрунтовій дорозі, йому стало погано і він приліг на дорозі (в положенні майже поперек дороги, трохи навкіс) та згодом почув звук мотоцикла, піднявши голову побачив ОСОБА_4 на мотоциклі, відчув удар в лівий бік в районі стегна. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він знаходився на лікування в Приазовській ЦРЛ та згодом в Запорізькій обласній лікарні.

Із дослідженого протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 11.09.2013 року (т.1,а.с.47-50) судом встановлено, що місцем події є ділянка ґрунтової дороги в районі с.Богданівка Приазовського району, до проїжджої частини якої примикають: праворуч ґрунтове поле із зеленими насадженнями соняшника, ліворуч - лісосмуга з насадженнями дерев. На цій ділянці дороги на відстані 0,8м від поля із соняшником розташований слід - пляма бурого кольору. На місці події виявлені непоодинокі сліди кочення транспортних засобів. До протоколу додана фото-таблиця із двох фотографій, виконаних в темний час доби, де зафіксована описана пляма та паралельні двополосі сліди транспортних засобів.

Всі учасники провадження, в тому числі обвинувачений, пояснили, що на фотографіях зображене місце, де лежав ОСОБА_2

Тобто, ніким не оспорюється та обставина, що подія відбулася саме у зафіксованому в протоколі місці.

Сторона захисту вказує на неповноту фіксації місця події в даному документі, так як свідки (поняті) ОСОБА_5 і ОСОБА_8 в судовому засіданні вказують на наявність на місці події сліду об'їзду плями мотоциклом з лівої сторони, зі сторони лісосмуги.

У такий спосіб, захист вважає підтвердженими покази ОСОБА_4 про те, що він не переїхав тіло потерпілого, а об'їхав його з лівої сторони по ходу свого руху із села Богданівка.

Суд, заслухавши покази вказаних свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_8 зважає на те, що ОСОБА_8 перед початком допиту пояснила, що вона є рідною сестрою обвинуваченого ОСОБА_4, окрім того вказала на наявність у неї неприязних відносин до потерпілого. Враховуючи викладені обставини та те, що свідки в судовому засіданні неоднозначно пояснювали про те, сліди якого транспортного засобу вони бачили, і не є спеціалістами у визначенні слідів транспортних засобів, суд критично відноситься до їх показів і не вважає це прямим чи непрямим доказом невинуватості ОСОБА_4

Посилаючись на покази понятих у суді про те, що спочатку відбувався огляд транспортного засобу, а потім - місця події, тобто невірно вказаний час проведення слідчих дій, а також на неповноту відображення місця події, відсутність всіх фотографій зроблених під час огляду дороги, не ознайомлення ними зі змістом протоколу, сторона захисту вважає, що протокол огляду місця дорожньо транспортної події від 11.09.2013 року та протокол огляду транспортного засобу від 12.09.2013 року як докази є недопустимими, так як слідчі дії проведені з грубим порушенням ст.ст. 104, 105 КПК України.

Але, суд враховує також те, що свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_8 в судовому засіданні стверджують, що у проколах слідчих дій, в тому числі у схемі до протоколу огляду місця події (т.1,а.с.50), які складалися слідчим в їх присутності, наявні підписи, які належать їм. Відповідно до показів свідка ОСОБА_9 протоколи були зачитані присутнім і зауважень та доповнень з боку останніх не надійшло; у зв'язку з тим, що фотозйомка проводилася в умовах темної пори доби, виготовлені та долучені до протоколу тільки дві якісні фотографії.

Таким чином, не вбачається порушень закону при отриманні цих доказів - складанні протоколів огляду місця події та транспортного засобу. Враховуючи зазначене та те, що стороною захисту не названо жодної підстави, передбаченої ст.87 КПК, для визнання недопустимості доказів, суд сприймає висновки захисту помилковими та, одним із способів захисту від обвинувачення.

Суд вважає помилковим посилання сторони захисту на те, що висновки експертів зроблені на підставі наданих слідчим невірних даних, про вчинення наїзду саме ОСОБА_4 (його мотоциклом), так як жоден із досліджених висновків експертів не містить тверджень про те, що тілесні ушкодження утворилися саме в результаті протиправних дій ОСОБА_4, так як такі висновки можна зробити тільки дослідивши у суді всі докази в їх сукупності.

Досліджуючи висновки експертиз, судом встановлено, що експертам для дослідження надавалися всі добуті на той час докази: протоколи огляду місця події та транспортного засобу, медичні документи щодо тілесних пошкоджень потерпілого, протоколи допитів - потерпілого, свідчення якого не змінилися і під час судового слідства, обвинуваченого, який детально повідомив про обставини необережного наїзду на ОСОБА_2 своїм мотоциклом і відтворив це під час проведення слідчого експерименту.

Так, відповідно до висновків судово-медичної експертизи № 868 від 13.12.2013 року, додаткової судово-медичної експертизи № 78 від 24.02.2014 року (т.1а.с.69-72, 74-75), вищезазначені тілесні ушкодження ОСОБА_2 кваліфікуються як тяжкі, небезпечні для життя і виникли по механізму тупої травми можливо внаслідок здавлення тіла потерпілого, який знаходився в лежачому, або близькому до цього положенні між тупими твердими предметами: поверхнею дороги та колесами рухомого транспортного засобу-мотоцикла з боковим причепом під час дорожньо-транспортної події 11.09.2013 року за обставин викладених в обвинуваченні. Зазначено, що тілесні ушкодження могли бути спричинені декількома тупими предметами, можливо виступаючими нижніми частинами і колесами рухомого транспортного засобу; переїзд транспортного засобу здійснено через область голови і тулуба ОСОБА_2; тілесні ушкодження могли виникнути з різною послідовністю з деяким проміжком в часі, в процесі переїзду мотоцикла через тіло потерпілого.

Експерт ОСОБА_10, роз'яснюючи висновок в судовому засіданні пояснив, що наявні у потерпілого тілесні ушкодження могли по своєму характеру бути спричинені внаслідок дорожньо транспортної події, зіткнення з транспортним засобом, враховуючи тілесні ушкодження і обставини справи, вказані слідчим. У потерпілого ОСОБА_2 мала місце травма у вигляді переїзду транспортного засобу через його тіло, яке знаходилося в горизонтальному чи близькому до горизонтального положенні, так як виникла травма в результаті здавлення між двома предметами (поверхнею дороги і рухаючими частинами транспортного засобу, якими можуть бути - колеса і нижня частина транспортного засобу). Особливість отриманих потерпілим травм в тому, що одна частина тіла (голова) має менше ушкоджень, а інша (тулуб) - більше, що характерно для триколісного транспорту. Враховуючи тяжкість мотоцикла з боковим причепом, механізм його переїзду через тіло можливо припустити так, що тією частиною мотоцикла, де розташовані два колеса прийшлось на тулуб, а частиною, де причеп (одне колесо) - на голову. Ширина ушкодження на тілі може бути ширшою ніж ширина колеса, так як коли переднє колесо наїжджає на тіло, то за рахунок зміщення тіла та зміщення руля заднє колесо завдає іншу смугу давлення на тіло. Експерт виключає участь в цій дорожньо транспортній події інших тяжких транспортних засобів (наприклад, трактора чи автомобіля), так як при участі таких транспортних засобів були б завдані більш тяжкі наслідки в даних травмованих частинах тіла потерпілого. ОСОБА_10 також зазначив, що при такому переїзді мотоциклом через тіло, він не виключає, що на виступаючих частинах цього транспортному засобу може не бути слідів крові від потерпілого, так як кров з рани може виступати як в момент здавлення тканини, так і після цього. Вказана в описовій частині висновків судово-медичної експертизи концентрація алкоголю в крові потерпілого - 9,24 проміле, при умові належного проведення медичного дослідження, характеризує тяжку ступінь сп'яніння, при якій у різних людей є різним стан та деякі можуть в такому стані щось бачити, щось розуміти та навіть виконувати певні дії.

Покази експерта щодо можливостей потерпілого в стані алкогольного сп'яніння бачити, узгоджуються із показами потерпілого, які ОСОБА_2 давав суду на протязі всього розгляду справи не змінюючи їх, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України, про те, що він лежачи на дорозі спочатку почув та при-піднявшись побачив рухаючий на нього мотоцикл із включеним світлом фар, за кермом якого був ОСОБА_4 Звук рухомого мотоцикла, який належить ОСОБА_4, він визначив по характерності роботи цього мотоцикла, так як давно знає обвинуваченого і спілкувався та товаришував з ним.

Враховуючи викладені обставини про відносини між обвинуваченим та потерпілим до події, підстав вважати, що у потерпілого були причини для надання неправдивих доказів, немає.

Під час допиту свідків встановлено, що всі вони зазначаючи про час, коли дізналися про стан ОСОБА_2, як час коли на дворі "сіріло", тобто під час наїзду який передував цьому у потерпілого була можливість впізнати обвинуваченого.

За таких обставин твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_4 не вчиняв наїзд і ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння та в темний період доби не міг бачити ОСОБА_4, є хибним та являється способом захисту від обвинувачення.

Із висновку комплексної судової медичної та транспортно-трасологічної експертизи № 38/15-32/к від 23.02.2015 року (т.1,а.с.228-236), яка проведена із повторним оглядом як потерпілого так і мотоцикла ИЖ 611401 д.з. НОМЕР_2 з боковим причепом встановлено, що дорожній просвіт мотоцикла не дозволяє пройти тілу дорослої людини під його нижню частину без виникнення ушкоджень на тілі потерпілого. Одночасного переїзду тіла колесами мотоцикла та бокового причепу не відбулося. Травми виникли внаслідок контакту тіла потерпілого із колесом бічного причепу та нижніми частинами мотоциклу в ділянці причепу, його колеса та внутрішньої частини власне мотоциклу. При цьому відбулося й переміщення тіла потерпілого по дорожньому покриттю. Комісія також вважає, що потерпілий в момент транспортної пригоди розташовувався в горизонтальному чи близькому до нього положенні, обернений до транспортного засобу лівою бічною поверхнею тіла (зважаючи на переважно лівобічність ушкоджень) та положення потерпілого на дорожньому покритті по відношенню до напрямку руху транспортного засобу було проміжним між поперечним та поздовжнім (косо поперечне чи косопоздовжне).

Таким чином, наведені висновки експертиз, та покази потерпілого узгоджуються і підтверджують обставини розташування тіла потерпілого на дорозі та механізм спричинення йому тілесних ушкоджень в результаті наїзду мотоцикла.

За даними дослідженого у суді протоколу слідчого експерименту від 25.12.2013 року з доданою до нього схемою (т.2 а.с.23-25), проведеного за участю ОСОБА_4, останній добровільно показав, що мотоцикл рухався в західному напрямку на ґрунтовій частині дороги, а тіло потерпілого до наїзду розташоване було у горизонтальному положенні лежачи поперек проїжджої частини дороги на ліву сторону обличчям у східному напрямку. Тобто, колеса мотоцикла розташовувалися напроти ніг тіла потерпілого, а колесо причепа та сам причеп - напроти голови ОСОБА_2

Суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого у суді про те, що дані покази він надав при чиненні на нього тиску з боку слідчого у вигляді умовлянь та обіцянки бути не покараним за вчинене, так як вони є неспроможними і не логічними. Слідчий ОСОБА_9. в судовому засіданні підтвердив добровільність надання показів обвинуваченим під час досудового слідства.

Дані протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 узгоджуються із вищенаведеними висновками судово-медичних, комплексної судової медичної та транспортно-трасологічної експертиз, роз'яснень експерта ОСОБА_10 про те, що потерпілий в момент транспортної пригоди розташовувався в горизонтальному чи близького до нього положенні, був обернений до транспортного засобу лівою бічною поверхнею тіла (зважаючи на переважно лівобічність ушкоджень), тілесні ушкодження на голові утворилися від зіткнення з більш легкою частиною транспортного засобу - із колесом бічного причепу та нижніми частинами мотоциклу в ділянці причепу.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_7 підтвердили те, що після їх приїзду на місце події, потерпілий лежав поперек проїжджої частини дороги, мотоцикл ОСОБА_4 був розташований на дорозі в західному напрямку перед тілом потерпілого, заднє колесо мотоцикла розташоване в районі тазу ОСОБА_2

Окрім того, свідок ОСОБА_11 в суді показав, що при їх приїзді на місце події, ОСОБА_4 на питання ОСОБА_7 про причини травмування ОСОБА_2, сказав, що він зачепив ОСОБА_2, так як думав, що на дорозі лежить шуба чи ганчірка. Свідок вказав, що ОСОБА_2 лежав поперек (трохи навскоси) посередині проїжджої частини дороги, мотоцикл був розташований на проїжджій частині дороги, приблизно в метрі від потерпілого, заднім колесом ближче до тазу, ніг. Коли він їхав до місця події, інших транспортних засобів (зустрічних чи попутних) не було. Про відсутність по тій дорозі руху будь якого транспорту в період коли сталася дана подія вказує і свідок ОСОБА_12, допитаний в судовому засіданні 23.04.2015р.

Вчинення злочину обвинуваченим в стані алкогольного сп'яніння підтверджується показами в суді потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_7, які вказали, що вони та подружжя ОСОБА_4 11.09.2013 року приблизно з 12 години в лісосмузі, розташованій між селами Богданівка і Федорівка відпочивали та при цьому випили 4 пляшки об'ємом по 0,5 л горілки (самогону), горілку вживали всі, в тому числі, ОСОБА_4

За висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, проведеного 11 вересня 2013 року, ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 0,8 проміле (т.2а.с.22).

За показами свідка ОСОБА_13 (медичного працівника) - із с.Богданівки поступив виклик, що людина впала із мотоцикла, потім присутні там особи повідомили, що потерпілий сів до ОСОБА_4 в мотоцикл і якось попав під мотоцикл.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 1047/13 від 26.12.2013 року (т.1,а.с.149-151) в дорожньо-транспортній ситуації, дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, що знаходяться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією. В даній дорожній ситуації водій мотоцикла ИЖ 611401 д.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній події.

Аналізуючи і оцінюючи досліджені судом докази: кожен окремо, враховуючи їх належність, допустимість і достовірність, та в їх сукупності, враховуючи їх достатність та взаємозв'язок, суд приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, так як дійсно обвинувачений керуючи мотоциклом порушив правила безпеки дорожнього руху, спричинив наїзд на потерпілого при вказаних обставинах, в результаті чого ОСОБА_4 спричинені тяжкі, небезпечні для життя, тілесні ушкодження.

У суду відсутні сумніви щодо доведеності обвинувачення.

Необережні дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, обставини його вчинення та наслідки. Вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння - суд визнає обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4

Досліджуючи докази, що характеризують особистість обвинуваченого судом встановлено, що він раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий, не працює із-за відсутності роботи, займається домашнім господарством, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, має тісні соціальні зв'язки - одружений та має двох неповнолітніх дітей. Вказані обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання ОСОБА_4.

Враховуючи обставини справи та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати траспортними засобами в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

Зважаючи на вказані обставини справи, що пом'якшують покарання, і особу підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і з цих підстав приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши при цьому на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

До такого висновку суд приходить також із тих міркувань, що потерпілий впродовж розгляду справи не наполягав на реальному позбавленні волі обвинуваченого, враховуючи наявність у того неповнолітніх дітей, та при цьому ОСОБА_4, не будучи позбавленим волі, матиме змогу відшкодувати завдані злочином збитки, а невизнання ним своєї вини у вчиненому є законним правом обвинуваченого на захист.

Цивільні позови прокурора підлягають задоволенню на підставі ст. 1206 ЦК України, так як вартість лікування потерпілого підтверджуються довідками Приазовської ЦРЛ від 27.12.2013р. та Запорізької міської лікарні від 16.12.2013р. (т.2а.с.11, 12).

Судові витрати в розмірі 391,20 гривень - на проведення судової автотехнічної експертизи, а також в розмірі 1843,2 гривень - на проведення комплексної судово-медичної, тарнспортно-трасологічної експертизи, на підставі ч.2 ст.124 КПК, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як вони підтверджені документально - довідками про витрати на проведення експертиз №1047/13 від 26.12.2013р., №38/15-32/к від 23.02.2015р. (т.1 а.с.148, т.2а.с.227).

Так як обвинуваченим судові витрати та витрати на лікування потерпілого за цивільними позовами прокурора не відшкодовані, згідно ст.174 КПК України, суд вважає відсутні підстави для скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді від 20.03.2014 року на мотоцикл ИЖ611401 реєстраційний номер НОМЕР_2 з боковим причепом, який належить ОСОБА_4 і знаходиться у нього на зберіганні.

Питання про долю речових доказів слід вирішити, відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, а саме мотоцикл ИЖ611401 реєстраційний номер НОМЕР_2 з боковим причепом, який належить ОСОБА_4 і знаходиться у нього на зберіганні, залишити останньому для зберігання до зняття з транспортного засобу арешту.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироку законної сили, немає.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням терміном в 3 (три) роки.

Згідно пунктів 2,3,4 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільні позови прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави, в особі Приазовської районної ради Запорізької області та Запорізької міської ради до ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування потерпілого повністю задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь місцевого бюджету Приазовського району (р/р 31417544700250, МФО 813015, ЄДРПУ 38042754, одержувач ОУДКУ у Приазовському районі, смт. Приазовське) витрати на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину у розмірі 8775 (вісім тисяч сімсот сімдесят п'ять) гривень 96 коп.

Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь бюджету Запорізької міської ради (р/р 35428002001613, МФО 813015, ЄДРПУ 05498677, одержувач УДК Запорізької області м.Запоріжжя) витрати на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину у розмірі 7667 (сім тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 52 коп.

Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь держави судові витрати на залучення експерта в розмірі 391 (триста дев'яносто одну) гривню 20 коп. на рахунок №31116115700009 одержувача УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя 24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367 в ГУДКСУ у Запорізькій області.

Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 1843 (одна тисяча вісімсот сорок три) гривні 20 коп. на рахунок №31251201103011 в УДКСУ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, МФО 813015, код ЄДРПОУ 25573056.

Речовий доказ - мотоцикл ИЖ611401 реєстраційний номер НОМЕР_2 з боковим причепом, який належить ОСОБА_4 і знаходиться у нього на зберіганні, залишити останньому для зберігання до зняття з транспортного засобу арешту.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після прийняття рішення апеляційним судом.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, а учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, надісланню не пізніше наступного дня після його ухвалення. Інші учасники судового провадження мають право, звернувшись до суду, отримати копію вироку.

Суддя О.П. Пантилус