Ухвала суду № 44170022, 12.05.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 151/1206/14-ц Провадження № 22-ц/772/1158/2015Головуючий в суді першої інстанції Моцний В. С.Категорія Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоІващука В.А.,суддів:Вавшка В.С., Стеблюк Л.П., при секретаріПантелеймоновій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги відділу ДВС Чечельницького районного управління юстиції та ОСОБА_6 на ухвалу Чечельницького районного суду Вінницької області від 3 березня 2015 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_7 на постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Лемець Н.І. про закінчення виконавчого провадження,

у с т а н о в и л а :

12 листопада 2014 року ОСОБА_7 звернувся із скаргою на постанову ВП №26799064 від 23.10.2014 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Лемець Н.І. про закінчення виконавчого провадження. Просив визнати неправомірною та скасувати цю постанову та зобов'язати відновити виконавче провадження мотивуючи тим, що виконавчий лист по стягненню на його користь (з урахуванням проведеної заміни сторони виконавчого провадження) з боржників грошей у сумі 476 279, 40 грн. фактично не виконаний. Гроші за цим виконавчим листом він не отримував, як і замінений у виконавчому провадженні стягувач КС «Альянс Україна». Крім того у постанові вказано неправильно стягувану суму, де замість 476 279, 40 грн. зазначено 474 549, 40 грн., а також зазначено неправильно дату видачі виконавчого листа замість виданого 14.08.2009 року у постанові зазначено 14.08.2011 року.

Ухвалою Чечельницькного районного суду Вінницької області від 3 березня 2015 року зазначену скаргу ОСОБА_7 задоволено. Постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Лемець Н.І. ВП № 26799064 від 23 жовтня 2014 року про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2- 102/09 виданого 14 серпня 2009 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7. боргу в сумі 474 549 грн. 40 коп. скасовано.

У апеляційних скаргах відділ ДВС Чечельницького районного управління юстиції та ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять ухвалу суду скасувати, а подану скаргу на постанову залишити без задоволення.

Представник заявника заперечував доводи апеляційних скарг через їх безпідставність та просив їх відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Перевіривши додержання вимог закону при постановленні ухвали, її законність і обґрунтованість, у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено і не заперечується заявником та зацікавленими особами, що Чечельницьким районним судом Вінницької області у справі 2-102/09 видано 14 серпня 2009 року виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_10., ОСОБА_6 та ФГ "Поділля Інвест" боргу на користь КС «Альянс України» в сумі 476 279 грн. 40 коп.(а.с.4). На підставі вказаного виконавчого листа, відповідно до заяви представника КС "Альянс Україна" відкрито виконавче провадження .

Встановлено, що державний виконавець виніс постанову від 4 листопада 2011 року про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з сплаченням боргу у повному обсязі на підставі квитанції № 3 від 18.10.2010 року.

Ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 2 липня 2012 року вказану постанову державного виконавця скасовано (а.с.8).

Ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 11 червня 2013 року замінено сторону виконавчого провадження по виконавчому листу №2-102/09 від 14 серпня 2009 року із стягувача КС «Альянс Україна» на її правонаступника ОСОБА_7 (а.с.5).

Старшими державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Лемець Н.І. винесено постанову від 23 січня 2014 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-102/09 виданого 14.08.2011 року про стягнення боргу 474549, 40 грн. з підстав сплати у повному обсязі боргу згідно квитанції до прибуткового касового ордера №3 від 18.10.2010 року (а.с.10).

Постановою начальника відділу ДВС Чечельницького районного управління юстиції від 28 лютого 2014 року вказану постанову скасовано на підставі ухвали суду (а.с.11).

23 жовтня 2014 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Лемець Н.І. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-102/09 виданого 14 серпня 2011 року Чечельницьким районним судом закінчено у зв'язку з виконанням виконавчого документа в повному обсязі, відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Задовольняючи скаргу ОСОБА_7 та скасовуючи постанову ВП №26799064 від 23 жовтня 2014 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Лемець Н.І. про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу №2-102/09 виданого 14 серпня 2009 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 боргу в сумі 474 549 грн. 40 коп., суд першої інстанції правильно виходив із того, як це вбачається із змісту ухвали суду, що виконавче провадження за вказаним виконавчим листом фактично не виконано в повному обсязі, як це передбачено пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», на який посилається державний виконавець у своїй постанові, оскільки стягувач не отримав стягувану на його користь суму боргу у розмірі 476 279 грн. 40 коп. Правильно суд також виходив із того, що обставини сплати боргу боржником ФГ «Поділля Інвест» на користь стягувача у цьому виконавчому провадженні за квитанцією до прибуткового касового ордеру №3 від 18 серпня 2010 року на суму 474 549,40 грн. вже встановлювалися ухвалою цього суду від 2 липня 2012 року і цей доказ сплати боргу визнаний недопустимим.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинами щодо виконання цього судового рішення та відповідає положенням норм матеріального і процесуального права які регулюють такі правовідносини.

Згідно із статтею 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При виконанні рішень державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (частина 1 статті 11, абзац 2 частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, суть примусового виконання рішення суду, зокрема про стягнення грошових сум, не може зводитися лише до формального вчинення виконавчих дій таких як прийняття наданого боржником документа про сплату суми боргу без перевірки фактичного отримання цих грошей стягувачем. Без підтвердження стягувачем отримання коштів за вказаним документом про сплату суми боргу або без перевірки факту отримання грошей, реального та фактичного виконання судового рішення, передбаченого пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», не відбулось, а за таких обставин у стягувача виникає правова невизначеність.

Суд правильно дійшов до висновку, що мета виконання рішення суду по примусовому стягненню боргу на користь заявника з ОСОБА_6 не досягнута, оскільки встановлено і це не спростовано зацікавленою особою, що стягувач фактично не отримував гроші на виконання цього судового рішення, а отже рішення суду фактично не виконано.

Відповідно до роз'яснень даних у абзацах 1 та 3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання нам всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно із положенням пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги не містять прикладів порушення судом закону, яке дає підстави для скасування оскаржуваної ухвали. Наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Не є такими, що дають підстави для скасування ухвали суду посилання у апеляційній скарзі ОСОБА_6 на те, що суд не взяв до уваги факти, які були встановлені при розгляді справи № 151/793/13ц ухвалами Чечельницького районного суду Вінницької області від 10 грудня 2013 року, від 16 квітня 2014 року та справи №151/1073/14ц від 30 жовтня 2014 року.

По-перше, про вказані ухвали суду у суді першої інстанції ОСОБА_6 не заявляв, заперечуючи скаргу тим, що борг перед КС «Альянс Україна» був погашений, що підтверджує квитанція до прибуткового касового ордеру, а тому суд ці заперечення ОСОБА_6 не спростовував.

По-друге, факти, які були встановлені цими судовими рішеннями, на які посилається ОСОБА_6, не підтверджують факту отримання стягувачем грошових коштів 474549 грн. 40 коп. стягуваних за виконавчим листом.

Зокрема, в ухвалі Чечельницького районного суду Вінницької області від 10 грудня 2013 року у справі № 151/793/13ц, копію якої апеляційному суду надав ОСОБА_6, йдеться про нововиявлені обставинами через які заявниками ставилось питання про скасування ухвали цього суду від 2 липня 2012 року. За наслідками розгляду цієї заяви вказану ухвалу суду від 2 липня 2012 року скасовано, а у задоволенні скарги КС «Альянс Україна» про скасування постанови державного виконавця від 4 листопада 2011 року відмовлено.

Вказана ухвала Чечельницького районного суду Вінницької області від 10 грудня 2013 року скасована ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19 лютого 2014 року (а.с.50), а тому встановлені у ній факти після скасування ухвали втратили правове значення.

Щодо ухвали суду від 16 квітня 2014 року, то ця ухвала постановлена у цій же справі № 151/793/13ц. Цією ухвалою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6, ОСОБА_10. та ФГ «Поділля Інвест» про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвали цього суду від 02.07.2012 року. Зміст ухвали не містить якихось фактів, які мають значення для вирішення скарги яка розглядається (а.с.50).

Разом із тим, суть розгляду скарги у цій справі полягає у перевірці законності постанови ВП №26799064 від 23.10.2014 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Лемець Н.І. про закінчення виконавчого провадження у межах недотримання вимог закону державним виконавцем при винесенні цієї постанови. Тому, як це зазначено вище, суд, встановивши, що судове рішення фактично не виконано згідно з виконавчим листом, дійшов правильного висновку про те, що за таких обставин не можна вважати виконавче провадження закінченим.

Виходячи із вказаного вище, не можна погодитись й з доводами апеляційної скарги відділу ДВС Чечельницького районного управління юстиції про те, що обставини встановлені в ухвалі Чечельницького районного суду Вінницької області від 25 травня 2012 року у справі №4-с-7/11 мають значення для вирішення цієї скарги.

Також, із змісту оскаржуваної ухвали та матеріалів справи вбачається, що судом при викладенні змісту ухвали допущені описки.

Так, у абзаці 18 мотивувальної частини оскаржуваної ухвали суду дата постановлення ухвали Чечельницького районного суду Вінницької області зазначена замість 02 липня 2012 року - 02 липня 2007 року. Цей процесуальний документ вказаний в ухвалі як рішення суду, хоча фактично цей процесуальний документ є ухвалою суду. У абзаці 17 мотивувальної частини дата цієї ухвали суду замість 02 липня 2012 року зазначена 04 листопада 2011 року. Описка допущена також у абзаці 2 резолютивної частини ухвали де замість Кредитна спілка «Альянс Україна», як особи на користь якої за виконавчим листом №2-102/09 виданого 14 серпня 2009 року проводиться стягнення, зазначено ОСОБА_7.

Такі помилки не призвели до неправильного вирішення питання. Вони, як описки, в порядку статті 219 ЦПК України можуть бути виправленими судом який постановив оскаржуване судове рішення, а тому посилання у апеляційній скарзі на такі помилки не є тими порушеннями через які оскаржувана ухвала може бути скасованою. Правильна по суті ухвала суду не може бути скасованою.

Згідно з положенням частини 1 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду.

Виходячи із цього, за наслідками розгляду скарги, визнання судом недійсною постанови державного виконавця та/чи її скасування, державний виконавець має вчинити дії щодо відновлення виконавчого провадження.

Отже, оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування немає.

На підставі викладеного вище, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, статті 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги відділу ДВС Чечельницького районного управління юстиції та ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Чечельницького районного суду Вінницької області від 3 березня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ В.С. Вавшко

/підпис/ Л.П. Стеблюк

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук