Ухвала суду № 44169267, 07.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22-ц-/790/3171/15 Головуючий: 1 інстанції

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Малінської С.М., Піддубного Р.М.

за участі секретаря - Єрьоменко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 березня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Трест «Південзахіденергобуд» про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом в якому просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 13,2 кв.м.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.04.2011 року їй надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та закріплено право проживання в квартирі АДРЕСА_1 Вказана квартира була надана її бабусі - ОСОБА_4, як працівнику Управління виробничо-технологічної комплектації Треста «Південзахіденергобуд».

Рішенням виконкому Харківської міської ради № 1278 від 19.12.2007 року будівлю АДРЕСА_1 було виключено з числа гуртожитків, а мешканцям будинку дозволено закріпити за собою займану житлову площу.

Разом з цим, набути право власності на зазначену квартиру позивач не має можливості, у зв'язку з невизначеним статусом житлового будинку.

Представник відповідача не визнав заявлені позивачем позовні вимоги та звернувся до суду з запереченнями в яких зазначив про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в Харківській області є неналежним відповідачем по справі, у зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позову.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 березня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області, третя особа: Відкрите акціонерне товариство Трест «Південзахіденергобуд» про визнання права власності - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, звернулася на нього з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, визнавши за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 13,2 кв.м.

Крім того, апелянт зазначив, що на даний час вказаний будинок до комунальної власності не передано, право власності на нього у бюро Департаменту економіки та комунального майна ВК Харківської міської ради, відомості про балансоутримувача також відсутні. Наразі житловий будинок знаходиться у державній власності, а керівництво ним здійснює Фонд державного майна, до завдань якого відповідно до Закону належить використання та відчуження державного майна.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що позивачем були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Суд першої інстанції, дослідивши докази по справі у їх сукупності, встановив, що у відповідності до плану приватизації ДП «Південзахіденергобуд», затвердженого розпорядженням регіонального відділення ФДМУ по Харківській області від 08.09.1995р. за № 353-Р, зазначено, що гуртожиток по Гвардійців Широнінців, 39-Б, який знаходиться на балансі підприємства, підлягає передачі в комунальну власність, як об'єкт державної власності.

Відповідно до Положення про управління державни майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом ФДМУ та Міністерства поліки України від 19.05.1999 р. за № 908/68, господарське товариство повинно обліковувати на своєму балансі майно, що не увійшло до його статутного капіталу. При цьому, відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна несе господарське товариство.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 25.03.1998 р. були прийняті зміни до статуту в новій редакції стосовно виходу зі складу ВАТ структурного підрозділу № 16 «Житлово-комунальний відділ» і створення на його базі колективного підприємства.

Вказаний гуртожиток було передано на баланс новоутвореного КП «Житлово-комунальне господарство «Південзахіденергобуд».

Після ліквідації державного Тресту будівля гуртожитку з мешканцями за вказаною адресою не увійшла ні до одного іх статутних фондів з новостворених підприємств, разом з цим була передана на баланс КП ЖКГ «Південзахіденергобуд».

Рішенням виконкому Харківської міської ради Харківської області № від 19.12.2007 р. вказану будівлю виключено з числа гуртожитків та присвоєно статус будинку, а мешканцям дозволено закріпити за собою займану житлову площу та відкрити особові рахунки у встановленому законом порядку.

Згідно листа Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури № 16/878-6 від 17.04.2009 р. за інформацією Головного управління статистики в Харківській області (звіт 1-Житловонд) встановлено, що колективне підприємство житлово-комунального господарства «Південзахіденергобуд», на балансі якого перебував зазначений гуртожиток, входить до складу підприємств-банкрутів та тих, що повністю припинили свою діяльність станом на 01.01.2008 р. і неможливо, також, визначити балансову вартість даної будівлі, що в подальшомуне дозволить мешканцям оформити документи на приватизацію займаного житла відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.04.2011 року позивачу надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та закріплено право проживання в квартирі АДРЕСА_1 Вказана квартира була надана її бабусі - ОСОБА_4, як працівнику Управління виробничо-технологічної комплектації Треста «Південзахіденергобуд».

Рішенням Харківської міської ради 14 сесії 6 скликання від 22.02.2012 року № 635/12 було надано згоду на прийняття до комунальної власності міста майна. Відповідно до додатку № 1 одним з об»єктів є житловий будинок по АДРЕСА_1

Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази у їх сукупності, встановив фактичні обставини по справі, правильно визнав юридичну природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами і закон, що їх регулює.

Висновок суду є таким що відповідає вимогам ст. ст. 57, 59, 64 ЦПК України, ст. 328 ЦК України.

Так, Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей.

Дія вказаного Закону не поширюється на гуртожитки, що знаходяться у приватній власності, крім гуртожитків ,що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Статті 2 та 4 передбачають, що громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло або шляхом приватизації житла у гуртожитку (у випадках, передбачених цим Законом), або шляхом отримання соціального житла (відповідно до цього Закону та Закону України "Про житловий фонд соціального призначення"), або шляхом самостійного(на власний розсуд, за власні чи залучені кошти) вирішення свого (своєї сім'ї) житлового питання (відповідно до цивільного законодавства України). Громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону. Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Таким чином, вирішення питання щодо приватизації житлових приміщень відноситься до компетенції територіальної громади після передачі гуртожитку до комунальної власності.

Оскільки на час звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про визнання за нею права власності на займану квартиру, вказаний гуртожиток не був переданий до комунальної власності, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрнунтованим.

Також судова колегія погоджується з висновком районного суду стосовно того, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в Харківській області є неналежним відповідачем по справі, оскільки , відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду не є уповноваженим органом до повноважень якого входить оформлення права власності.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України передбачається, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції . Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Приймаючи до уваги особливість та характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, судова колегія находить, що суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, таке, що відповідає вимогам ст. ст. 213,214 ЦПК України.

Доводи, що викладено в апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після проголошення але протягом 20 днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -