Вирок № 44168916, 14.05.2015, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І..

Справа № 644/3980/15-к

Провадження № 1-кп/644/324/15

14.05.2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

за участю:

секретаря судових засідань - Купченко Р. В.,

прокурора - Зеленського А. О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова у м. Харкові обвинувальний акт матеріалу кримінального провадження № 42014220750000163 від 23 липня 2014 року, що надійшов від старшого прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону Центрального регіону України щодо військовослужбовця військової частини польова пошта В0576 солдата

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого м. Іллічівськ Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, старшого солдата, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.410 КК України, -

встановив:

У липні 2014 року, точна дата не встановлена, старший солдат ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем військової частини польова пошта В0576, викрав та обернув на свою користь бойові припаси вказаної військової частини, які мав намір використати у подальшому на власний розсуд. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення бойових припасів, старший солдат ОСОБА_2, в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, знаходячись на території блокпосту, розташованого біля м. Кремінна Луганської області, підібрав бойовий припас - ручну гранату Ф-1, розуміючи, що вказаний бойовий припас є військовим майном військової частини польова пошта В0576, поклав у свій підсумок для гранат та виніс з території військової частини.

Уподальшому, 22 липня 2014 року, близько 15 години 30 хвилин, працівниками міліції на посту Державної патрульної служби ДАІ МВС України №3 «ХТЗ» у м. Харкові був зупинений старший солдат ОСОБА_2, у якого був виявлений та вилучений викрадений за вищевикладених обставин бойовий припас.

Внаслідок протиправних дій старшого солдата ОСОБА_2 державі спричинено шкоду у розмірі 132,41 гривні

Установлено, що Наказом командира військової частини польова пошта В0576 (22 батальйон територіальної оборони) №15 від 29.04.2014 року рядовий ОСОБА_2 призначений водієм-санітаром медичного пункту вказаної військової частини, зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

28 травня 2014 року старший солдат ОСОБА_2 вибув у підпорядкування Антитерористичного центру при Службі безпеки України для участі у проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Згідно ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_2 зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військовим майном являється державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна.

Вартість викраденої ОСОБА_2 ручної гранати Ф-1 з УЗРГМ-2, становить 132,41 гривень (сто тридцять дві гривні сорок одна копійок). Шкода відшкодована в ході досудового розслідування.

В судовому засіданні обвинувачений свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення правопорушення, не заперечував визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються. Просив суд суворо не карати. У скоєному діянні він щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

Дії старшого солдата ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 410 КК України -викрадення військовослужбовцем бойових припасів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 установлено, що він народився 12 січня 1974 року, має середню освіту і на даний час працює водієм, одружений, дружина не працює, повнолітній син навчається на денній формі навчання у місті Харкові, старший солдат, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого (т 1 а.с. 27-31, 34-39).

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання підсудному ОСОБА_2, суд визнає щире каяття в скоєному, сприяння у розкритті злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не установлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до підсудного ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Підстав для застосування підсудному ст. 69-1 КК України - не вбачається.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_2 та запобігти його злочинній діяльності можливо без його фактичної ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим він має бути засуджений за ч. 1 ст. 410 КК України до покарання в межах передбачених санкцією даної статті із застосуванням ст.75, ст. 76 КК України - звільнення від покарання з випробуванням з іспитовим строком.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України. Цивільний позов не заявлено. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Судові витрати, згідно вимог п. 3 ст. 118, ст.122, ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню із засудженого в доход НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області (а.с. 18-23).

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України та призначити покарання у вигляді ТРЬОХ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 2, 3, ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний номер платника податку - НОМЕР_1, в доход НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області 1721 гривень 72 копійок ( одна тисяча сімсот двадцять одна гривня 72 коп.) за проведення судової вибухотехнічної експертизи № 300/2014 від 05.02.2015 року, перерахувавши на: Код доходів 24060300, розрахунковий рахунок 31419544700005, Код банку 37999680, МФО 851011, Установа банку УД КС України в Комінтернівському районі міста Харкова.

Речові докази:

- Корпус гранати Ф-1 та запал до ручної гранати УЗРГМ , що зберігаються в кімнаті зберігання зброї Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 228, - після набрання вироком законної сили слід повернути військовій частині польова пошта В0576.

Документи кримінального провадження № 42014220750000163 від 23 липня 2014 року, залишити у матеріалах кримінального судового провадження 644/3980/15-к номер провадження 1-кп/644/324/15 протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя: О. І. Горчакова