Ухвала суду № 44167666, 30.04.2015, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 30.04.2015

ЄУ № 420/719/15-ц

Провадження №2/420/706/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Потапенко Р.Р.

при секретарі Войтенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.03.2009 року у розмірі 6499,30 грн., а також судові витрати. Мотивує позов тим, що 24.03.2009 року відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач не виконує умови договору, у звязку з чим станом на 31.01.2015 року утворилася заборгованість у розмірі 6499,30 грн.

В судове засідання представник позивача не зявилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на заявлених вимогах наполягає, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення. Просить суд додатково стягнути з відповідача витрати банку по розміщенню оголошення в газеті «Урядовий курєр» у розмірі 420,00 грн.

Відповідач в судове засідання повторно не зявилась, у чинність ч. 9 ст. 74 ЦПК України про час та місце судового засідання повідомлена належним чином через оголошення у газеті «Урядовий курєр», заяв про розгляд справи без його участі суду не надавала.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24.03.2009 року відповідач отримала у ПАТ КБ «Приватбанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

При цьому, відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між нею та банком договір.

Таким чином, між сторонами було укладено договір приєднання відповідно до ч. 1 ст.634 ЦК України.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг (далі Умов), договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Пунктами 3.2 та 3.3 Умов передбачено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, старт карткового договору від 27.12.2010 року, станом на 27.12.2010 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 2000,00 грн., який було збільшено 25.02.2011 року до 2400,00 грн., 19.03.2011 року збільшено до 2800,00 грн., 18.10.2011 року зменшено до 2000,00 грн., 14.02.2013 року збільшено до 5000,00 грн., 28.10.2014 року зменшено до 4320,00 грн.

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Відповідно до п. 6.5 Умов, відповідач зобовязався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно п.6.6 Умов, відповідач, у разі невиконання зобовязань за договором, за вимогою банку, повинен виконати зобовязання з повернення кредиту, оплати винагороди банку.

Пунктом 8.6 Умов передбачено, що у разі порушення відповідачем строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбаченим договором, більш ніж на 120 днів, відповідач зобовязаний сплатити позивачу штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Судом встановлено, що відповідачем було порушено умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 31.01.2015 року сума боргу відповідача перед позивачем за Договором склала 6499,30 грн., з яких: 4317,10 грн. заборгованість за кредитом, 1434,61 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 200 грн. заборгованість з комісії, 250 грн. штраф (фіксована частина), 297,59 грн. штраф (процентна складова).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У чинність ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надала, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У чинність ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, та витрати, повязані з публікацією у пресі оголошення про виклик відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223, 224-233 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», код ЄРПОУ 14360570, МФО №305299, рахунок №29092829003111, заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.03.2009 року у розмірі 6499 (шість тисяч чотириста девяносто дев?ять) грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», код ЄРПОУ 14360570, МФО №305299, рахунок №64993919400001 663 (шістсот шістдесят три) грн. 60 коп. в рахунок понесених судових витрат.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: