Рішення № 44167073, 13.05.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1480/14-ц

Провадження № 22-ц/779/793/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гургула В. Б.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Матківського Р.Й.

суддів: Горблянського Я.Д., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

з участю: апелянта ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду від 30 жовтня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року представник позивача звернулася з даним позовом та просила ухвалити рішення, про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь Банку 7328, 91 доларів США та 16 462, 04 гривень заборгованості за кредитним договором від 04 січня 2008 року, нарахованої на 11 червня 2014 року.

Заявлені вимоги представник позивача обґрунтувала тим, що 04 січня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно якого Банк надав їй кредит в сумі 8636 доларів США з кінцевим терміном повернення 02 січня 2015 року зі сплатою 12,9 % річних за користування кредитом. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 11 червня 2014 року утворилась заборгованість в сумі 7328, 91 доларів США та 16 462, 04 гривень, з яких: 5750, 41 доларів США - заборгованість по кредиту, 1578, 50 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 551, 73 доларів США, що еквівалентно 6 417, 30 гривень - пеня за порушення строку сплати кредиту, 863, 60 доларів США, що еквівалентно 10044, 74 гривень - штраф. Представник позивача вважає, що позичальник та поручитель зобов'язані у солідарному порядку сплатити кредитну заборгованість за договорами позики та поруки.

Рішенням Тисменицького районного суду від 30 жовтня 2014 року позов задоволено.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянт у скарзі зазначає, що суд порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

Зокрема, суд не повідомив її у встановленому порядку про розгляд справи, зазначивши, що відповідачі в судове засідання не з'явились, хоча про час і місце судового розгляду справи належно повідомлялись. Про судове засідання 30 жовтня 2014 року ні вона, ні її поручитель за договором ОСОБА_3 не були повідомлені.

У таблиці розрахунку заборгованості зазначено штраф у сумі 863, 60 доларів США, що еквівалентно 10 044, 74 гривень відповідно до п. 5.3. кредитного договору, хоча суд досліджуючи договір не звернув уваги, що в поданій представником позивача копії кредитного договору відсутні п.п. 5.2, 5.3, на які посилається.

Крім того, суд не взяв до уваги, що згідно таблиці розрахунку заборгованості за кредитом сума погашення заборгованості по тілу кредиту становить 2885, 59 доларів США, у таблиці загальної суми платежів сума оплаченого тіла кредиту становить 2 871, 82 долари США та що в матеріалах справи відсутній будь-який документ, що підтверджував би ціну долара США за курсом 11, 63, яку позивач встановив на свій розсуд.

Судом першої інстанції не надано належної оцінки заміні кредитора у зобов'язанні, що правонаступником ВАТ КБ «Надра» є ПАТ КБ «Надра», в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ПАТ КБ «Надра» є правонаступником у зобов'язаннях, які виникли на підставі кредитного договору «Автопакет», укладеного 04 січня 2008 року між Банком та ОСОБА_2, не дослідив належним чином документів, на підставі яких здійснювалось представництво позивача, не перевіряв копії довіреності, на підставі яких ОСОБА_4 здійснювала повноваження. У матеріалах справи відсутній доказ про те, що Департамент проблемних активів роздрібного бізнесу функціонує у складі ПАТ КБ «Надра». У заявленому позові позивач не просить стягнути кошти з відповідача на рахунок представника, що відкритий в ПАТ КБ «Надра», а суд за власною ініціативою стягує з відповідачів вказану суму боргу на відкритий ПАТ КБ «Надра» розрахунковий рахунок.

Вислухавши суддю-доповідача, апелянта, яка вимоги скарги підтримала, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Банк має право вимагати від позичальника та його поручителя дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, штрафних санкцій, оскільки позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі у термін, визначений п. 2.2 кредитного договору .

Судом встановлено, що 04 січня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно якого Банк надав їй кредит в сумі 8636 доларів США на термін до 02 січня 2015 року з умовою сплатити 12, 9 % річних за користування кредитом (а.с. 5-7).

На виконання укладеного кредитного договору 04 січня 2008 року було укладено договір поруки, за яким поручителем виступив ОСОБА_3,, який зобов'язався солідарно відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2(а.с. 8)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені у ст. 526 цього Кодексу.

За правилами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Однак свої зобов'язання відповідачі не виконали в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості станом на 11 червня 2014 року, нарахованої Банком у розмірі 7328, 91 доларів США та 16 462, 04 гривень, що складається з наступного: 5750, 41 доларів США - заборгованість по кредиту, 1 578, 50 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 551, 73 доларів США, що еквівалентно 6 417, 30 гривень - пеня за порушення строку сплати кредиту, 863, 60 доларів США, що еквівалентно 10 044, 74 гривень - штраф за порушення умов кредитного договору.

На а.с. 12 є претензія Банку до ОСОБА_2 від 02 червня 2014 року про виконання зобов'язань за кредитним договором протягом 10 днів з дня її надсилання, що так і не було виконане.

Апелянт у засіданні апеляційного суду підтвердила, що претензію про необхідність сплати кредитної заборгованості отримала і останній платіж по кредитному договору нею проведено у серпні 2012 року.

Як вбачається з умов кредитного договору, п. 5.1 передбачено у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4 договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. 1.1 договору ,позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діє у період прострочення.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Сторони підписавши кредитний договір погодилися, що всі умови повинні виконуватися у відповідності до його умов, тому враховуючи, що відповідачі погодилися на визначене договором стягнення пені у разі порушення виконання зобов'язання, а тому суд першої інстанції правильно задовольнив вимоги Банку у цій частині.

ОСОБА_3, як поручитель за договором від 04 січня 2008 року на претензію банку від 02 червня 2014 року не відреагував також, тому, як солідарний боржник зобов'язаний нести солідарну відповідальність разом із боржником, що передбачено договором.

Згідно ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до копії статуту та копії довіреності а.с. 18-20 ПАТ КБ «Надра» є правонаступником ВАТ КБ «Надра», а право представляти інтереси Банку у тому числі звертатись до суду з позовом надано представнику ОСОБА_5, тому необґрунтованими є доводи апелянта про відсутність права Банку звертатись з даним позовом та що позов пред'явлений неналежним представником.

Апелянт не подала суду належних та допустимих доказів, що представником позивача подано недостовірний розрахунок щодо розміру визначеної заборгованості. Подані нею квитанції про оплату зараховані як фактичне погашення боргу, окремі квитанції повторюються, за проведенням звірки заборгованості апелянт до Банку не зверталась, тому колегія суддів вважає, що доводи апелянта щодо зменшення суми тіла кредиту у зв'язку з оплатою є способом уникнення від виконання добровільно взятого на себе зобов'язання.

Разом з тим апелянт обґрунтовано зазначає, що позивач заявив вимогу про стягнення відповідно до п. 5.2 Кредитного договору штрафу у розмірі 10 % від суми кредиту, визначеної у п. 1.1 договору за кожен випадок у разі порушення зобов'язання, оскільки відповідно до поданої копії кредитного договору такий пункт про відповідальність відсутній.

До суду апеляційної інстанції представник позивача так і не з'явився, підставу стягнення штрафу не підтвердив, тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у частині стягнення з відповідачів у солідарному порядку штрафу підлягає скасуванню і у стягненні цієї суми необхідно відмовити за недоведеністю.

Апелянт у засіданні апеляційного суду відмовилась від зменшення пені у зв'язку із незадовільним матеріальним положенням.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Тисменицького районного суду від 30 жовтня 2014 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Надра» 5750, 41 доларів США заборгованості по кредиту, 1578,50 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом, 6417,30 гривень - пені за порушення строку сплати кредиту, нарахованих на 11 червня 2014 року.

Всього стягнути 7328,81 долар США та 6417,30 гривень.

У задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 863,60 доларів США відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 916, 60 гривень судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді Я.Д. Горблянський

В.Д. Фединяк