Постанова № 44164006, 15.05.2015, Святошинський районний суд міста Києва

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21044/13-а

пр. № 2-а/759/2/15

15 травня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С., за участю секретарів судового засідання Івченко В.П., Борисенко А.М., Левко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, залі судових засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Луцишина Ярослава Миколайовича, про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби у Святошинському районі м. Києва, посадова особа - Державний виконавець Луцишин Ярослав Миколайович про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, відшкодування шкоди та просила суд визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у Святошинському районі м. Києва Луцишина Ярослава Миколайовича в частині проведення демонтажу гаражного боксу АДРЕСА_2 та стягнути з Відділу державної виконавчої служби у Святошинському районі м. Києва на її користь матеріальну шкоду в сумі - 177 827 грн. та моральну шкоду в сумі - 20000 грн..

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власником гаража АДРЕСА_2, який знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Мир-Сервіс».

Проте, 03.05.2007 року державним виконавцем ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Луцишиним Я.М. здійснювались виконавчі дії по примусовому виконанню наказу № 3/500 Господарського суду м. Києва, за яким було зобов'язано Споживче товариство «Мир-Сервіс» за свій рахунок привести земельну ділянку, яка надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Жовтень», що розташована по АДРЕСА_3, у придатний для використання стан та знести всі будівлі і споруди Споживчого товариства «Мир-Сервіс», які на ній знаходяться та повернути дану земельну ділянку ТОВ «Жовтень».

Позивач стверджує, що наказом Господарського суду м. Києва передбачено знесення будівель та споруд на земельній ділянці по АДРЕСА_3, які належать СТ «Мир-Сервіс», однак, під час здійснення виконавчий дій було проведено демонтаж гаражного боксу АДРЕСА_2, який належав їй на праві приватної власності, чим завдано їй шкоду, яка полягає у знищенні майна, а також моральної шкоди, яка проявилася в тому, що незаконне знищення її власності стало причиною її душевних страждань, вона втратила душевний спокій, змушена була багато часу витрачати на поновлення мого порушеного права, тривалий час знаходилась у стані психологічного дискомфорту та морального пригнічення, у зв'язку із чим погіршився стан здоров'я, крім того безпосередньо сам гараж використовувався як приміщення для зберігання транспортного засобу, а його знищення потягло за собою додаткові витрати на збереження транспортного засобу, а також душевні хвилювання в той час, коли транспортний засіб не знаходився на охоронюваній стоянці.

У судовому засіданні 15.05.2015 року, представник позивача ОСОБА_3 зменшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 154908,00 грн. у відповідності до висновку експерта, від відшкодування моральної шкоди відмовився в повному обсязі, а також просив суд вирішити питання щодо судових витрат у справі.

Представник Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві Шемберко О.П. у судовому засіданні 08.07.2014 року заявив клопотання щодо надання часу на ознайомлення з матеріалами справи, та в подальшому в засідання суду не з'являвся.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши письмові докази в їх сукупності та співставленні, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, є власником гаража АДРЕСА_2 який знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Мир-Сервіс», що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.06.1996 року та свідоцтвом про право власності від 26.06.1996 p., які зареєстровані в Бюро технічної інвентаризації згідно з реєстраційними посвідченнями від 29.01.1999 року (а.с.5-13 том 1).

Наказом Господарського суду м. Києва № 3/500 від 06 квітня 2005 року на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28.12.2004 р., що набрало законної сили 17.02.2005 р. (а.с.106-119 т.1) було зобов'язано Споживче товариство «Мир-Сервіс» за свій рахунок привести земельну ділянку, яка надана в оренду ТОВ «Жовтень», що розташована по АДРЕСА_3, у придатний для використання стан та знести всі будівлі і споруди Споживчого товариства «Мир-Сервіс» які на ній знаходяться та повернути дану земельну ділянку ТОВ «Жовтень» (а.с. 14 т.1).

З акту опису й арешту майна від 03 травня 2007 року та Додатку до акта опису й арешту майна вбачається, що на виконання Наказу № 3/500 від 06 квітня 2005 року Господарського суду м. Києва було проведено демонтаж гаражного боксу АДРЕСА_2, який знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Мир-Сервіс» (а.с. 15-19 т.1), хоча Наказ № 3/500 від 06 квітня 2005 року Господарського суду м. Києва стосувався саме земельної ділянки по АДРЕСА_3.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві при примусовому виконанні Наказу № 3/500 від 06.04.2005 р. Господарського суду м. Києва було незаконно, протиправно та безпідставно зруйновано гараж АДРЕСА_2, який знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Мир-Сервіс», та належав на праві приватної власності ОСОБА_1, а не Споживчому товариству «Мир-Сервіс».

Відповідно до висновку №2721/14-42 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 23.05.2014 року проведеного експертами КНДІСЕ встановлено, що ринкова вартість об'єкта дослідження - гаража, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, інвентарний номер АДРЕСА_2, станом і в цінах на 25.06.2007 року може складати - 145908,00 грн. (а.с.112-117 том 2).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Відповідно до ч.3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1174 ЦК України встановлює, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно, висновку №2721/14-42 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 23.05.2014 року ринкова вартість об'єкта дослідження може складати - 145908,00 грн. (а.с.112-117 т.2) та висновок №7-01 будівельно-технічного дослідження про визначення ринкової вартості гаража станом на дату дослідження від 16.07.2007 р. (а.с 211-221) може складати 177827,00 грн.

З метою конкретики та усунення припущення, що встановлення вартості гаража, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, інвентарний номер АДРЕСА_2, представником позивача, в судовому засіданні було заявлено клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 21.08.2014 року, було призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (а.с.149-150).

26.02.2015 року до суду повернулась ухвала суду від 21.08.2014 року, без виконання, в зв'язку з в зв'язку з неоплатою вартості експертизи (а.с.153).

04.03.2015 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Луцишина Ярослава Миколайовича про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, відновлено та призначено до судового розгляду (а.с.156).

22.04.2015 року в судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про допит експерта ОСОБА_5, для надання додаткових пояснень по матеріалам експертизи від 23.05.2014 року за № 2721-42.

Ухвалою суду із занесенням до журналу судового засідання від 22.04.2015 року, суд визнав явку експерта ОСОБА_5, обов'язковою в судове засідання для надання додаткових пояснень по матеріалам експертизи від 23.05.2014 року за № 2721-42 (а.с.160).

Допитана в судовому засіданні 15.05.2015 року, ОСОБА_5, в якості експерта КНДІСЕ, яка проводила судову оціночно-будівельну експертизу від 23.05.2014 року, надала пояснення про те, що ринкова вартість об'єкта дослідження, а саме: гаража, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, інвентарний номер АДРЕСА_2, станом на 25.06.2007 року становила 154908,00 грн..

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріальний збиток, який підтверджує висновок №2721/14-42 судової оціночно-будівельної експертизи від 23.05.2014 року, станом на дату дослідження 23.04.2014 року зважаючи на надані пояснення в судовому засіданні експерта КНДІСЕ, ОСОБА_5, яка проводила судову оціночно-будівельну експертизу від 23.05.2014 року, становить 154908,00 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КА України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

За проведення експертизи, позивачем сплачено 2755,20 грн.(а.с. 111, том №2), зважаючи на те, що даний висновок №2721/14-42 судової оціночно-будівельної експертизи від 23.05.2014 року, взятий за основу для визначення вартості завданих матеріальних збитків, то ці витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, з відповідача на користь ОСОБА_1 відповідно до ст. 94 КАС України необхідно стягнути судові витрати пов'язані з сплатою судового збору в сумі 73,08 грн. у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 56 Конституції України, ч.3 ст. 386, ст.1166, ч. 1 ст.1167, ст. 1174 ЦК України, ст. 6, ч. 2 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Луцишина Ярослава Миколайовича, про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Луцишина Ярослава Миколайовича в частині проведення демонтажу гаражного боксу АДРЕСА_2, який знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Мир-Сервіс».

Стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві (03148 м. Київ вул. Г. Юри, 9, ідентифікаційний код 34999049) на користь ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, яка мешкає в АДРЕСА_1 матеріальну шкоду в розмірі 154908,00 грн.

Стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві (03148 м. Київ вул. Г. Юри, 9, ідентифікаційний код 34999049) на користь ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, яка мешкає в АДРЕСА_1, судові витрати за сплату судового збору в розмірі 73.08 грн. та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 2755,20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А. Ключник