Рішення № 44163969, 07.04.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/384/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

07 квітня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.10.2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений Договір № К2Н0RX04280157, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 1891, 89 грн.

Зазначають, що відповідач особистим підписом в заяві підтвердив свою згоду про те, що він попередньо був ознайомлений та погодився з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були йому надані у письмовій формі, отримав повну інформацію про умови кредитування та підписана ним заява про отримання кредиту разом з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між банком та відповідачем кредитний договір

Посилаються на те, що умовами Договору визначено, що банк надає клієнту строковий кредит у сумі 1891,89 грн., на строк з 25.10.2006 року по 25.10.2007 року включно, в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у Заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, він сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 10,83 % на місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості.

Звертають увагу суду на те, що Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, останній же в порушення вимог ст.ст. 525, 530, 629, 1054 ЦК України взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконав у зв'язку з чим станом на 09.12.2014 року має заборгованість в розмірі 1891, 89 грн.

Зазначають, що враховуючи вищевикладене Банк вважає за необхідне захистити свої права в судовому порядку та стягнути з відповідача суму заборгованості по нарахованим на прострочену заборгованість відсоткам за період з 09.12.2009 року по 09.12.2014 року в розмірі 12 429, 71 грн. У звязку з чим керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 599, 610, 612, 629, 631, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України звертаються з даним позовом до суду.

В судове засідання представник позивача та відповідач не з'явились, про день час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, представником позивача до суду надано заяву, згідно якої останній просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Причини неявки відповідача суду невідомі.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності зазначених осіб та ухвалити рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так судом встановлено, що 25.10.2006 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із Заявою-Анкетою про надання кредиту (а.с. 5).

Як вбачається зі змісту зазначеної Заяви-Анкети відповідача, Банк надає Позичальнику строковий кредит у сумі 1891, 89 грн. (далі - «Кредит») на строк 12 місяців строк з 25.10.2006 року по 25.10.2007 року включно, з умовами сплати за користування Кредитом відсотків у розмірі 2,0 % на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 25, 16 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 171,99 грн. в обмін на зобов'язання Позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ) (далі - «Умов») строки.

Крім того судом встановлено, що зазначена Заява відповідача містить застереження наступного змісту: «Я ознайомився та згодний з умовами кредитування, які були надані мені в письмовій формі. Своїм підписом я підтверджую факт надання мені повної інформації про умови кредитування та місцезнаходження ПриватБанку…. Я згоден з тим, що ця заява разом із запропонованими ПриватБанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ), Тарифами складає між мною та Банком Кредитно-заставний договір…..»(зворотна сторона а.с. 5).

Статті 202, 203 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 626, 628, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, частина перша статті 634 ЦК України визначає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При системному аналізі зазначених норм чинного цивільного законодавства України з врахуванням тих відносин які виникли між позивачем та відповідачем, суд приходить до висновку, що Заява відповідача разом з Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, дійсно складають кредитний Договір, який вважається укладеним 25.10.2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 у зв'язку з чим до відносин, які склалися між сторонами підлягають застосуванню норми ст.ст. 1054-1056-1 Параграфа 2 ЦК України (Кредит).

Так стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вже зазначалося вище, сторони в укладеному між ними кредитному Договорі погодили, що Банк надає Позичальнику строковий кредит у сумі 1891, 89 грн. (далі - «Кредит») на строк 12 місяців строк з 25.10.2006 року по 25.10.2007 року включно, з умовами сплати за користування Кредитом відсотків у розмірі 2,0 % на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 25, 16 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 171,99 грн. в обмін на зобов'язання Позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ) (далі - Умов) строки. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, він сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 10,83 % на місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості.

Судом встановлено, а відповідачем в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не спростовано, що останній скористався наданими Банком послугами, а саме отримав кредитні кошти в розмірі 1 891, 89 грн., що об'єктивно підтверджується наданим суду Розрахунком заборгованості станом на 09.12.2014 року (а.с. 4), який суд визнає правильним, оскільки він не оскаржений та не спростований відповідачем та приймає його до уваги як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 57-59 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність посилань представника позивача в своєму позові про належне виконання Банком своїх зобов'язань за кредитним Договором.

Згідно п. 3.2 Умов, які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами Договору, Позичальник зобов'язується використати Кредит на цілі, зазначені в заяві; погашати Кредит у порядку та строки відповідно до Заяви; сплатити відсотки за користування Кредитом відповідно до Заяви та п.п. 4.1, 4.2. даних Умов та Тарифів; повністю повернути Кредит до дати, зазначеної в Заяві. При непогашенні Кредиту в строки, зазначені в заяві, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми Кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі Кредиту нарахування відсотків здійснюється відповідно до п. 4.2 цих Умов з дати виникнення простроченої заборгованості….

Статті 526, 525 ЦК України визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З укладеного між сторонами кредитного Договору вбачається, що він містить умови, згідно яких на Позичальника покладається обов'язок повернути позику частинами (з розстроченням), а саме згідно Заяви відповідача, яка є невід'ємною частиною Договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати (з 16 по 20 число кожного місяця), позичальник повинен надавати банку (щомісячний платіж) у сумі 204.36 грн., для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов

Судом встановлено, що відповідач отримавши грошові кошти (кредит) в повному обсязі погодженому в укладеному між сторонами кредитному Договорі, в той же свої зобов'язання за Договором, які стосуються повернення кредиту та сплати процентів за його користування, належним чином не виконано, а саме останній після отримання кредитних коштів не здійснював вчасно оплату вказаних платежів у зв'язку з чим в нього утворилася заборгованість, яка станом на 09.12.2014 року становить 1 891, 89 грн.

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається зі змісту п. 3.3.3. Умов, при порушенні Позичальником зобов'язань, передбачених Договором у тому числі при порушенні цільового використання коштів, за відсутності надходження коштів на рахунки для зарахування коштів згідно Заяви, Банк на власний розсуд, має право, зокрема змінити умови договору та зажадати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії й відсотків за його користування….

Як вже зазначалося вище, згідно п. 3.2 Умов, Позичальник зобов'язується, зокрема повністю повернути Кредит до дати, зазначеної в Заяві. При непогашенні Кредиту в строки, зазначені в заяві, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми Кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості про простроченій сумі Кредиту нарахування відсотків здійснюється відповідно до п. 4.2 цих Умов з дати виникнення простроченої заборгованості….

Відповідно до Заяви відповідача, яка також є невід'ємною частиною укладеного між сторонами Договору, сторони погодили, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, він сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 10,83 % на місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості.

Судом встановлено, що у зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань за Договором та виникнення у нього простроченої суми Кредиту (1 891, 89 грн.), позивачем було здійснено нарахування відсотків на зазначену суму заборгованості за період з 09.12.2009 року по 09.12.2014 року в розмірі 12 429, 71 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, який суд визнає достовірним та правильним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність порушення права позивача, як Кредитора у зобов'язанні, яке виникло між ним та відповідачем, у зв'язку з чим його вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам в розмірі 12 429, 71 грн. є також доведеними та такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та умовах укладеного між сторонами Договору, а тому підлягають задоволенню.

Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про доведеність позовних вимог позивача та необхідності задоволення його позову, в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 525, 526, 536, 610, 611, 612, 634, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570:

- заборгованість по відсоткам за Договором № К2Н0RX04280157 від 25.10.2006 року нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 09.12.009 року по 09.12.2014 року в розмірі 12 429, 71 грн.;

- судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Декаленко